ua en ru

Звіт Кабміну: повітряні замки транспортних реформ

Звіт Кабміну: повітряні замки транспортних реформ Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський впевнений, що відомство виконало навіть більше, ніж обіцяло
Кабмін вважає, що транспортному бізнесу за останній рік стало легше жити. У своєму звіті уряд присвятив більше 10 сторінок підсумкам виконання "транспортних" і "інфраструктурних" обіцянок. Всі вони не містять самокритики, а навпаки, чиновники впевнені, що в деяких сегментах галузі плани були перевиконані. Однак експерти не залишили від цієї позиції каменя на камені, викривши Мінінфраструктури в перебільшенні своїх заслуг.

Кабмін вважає, що транспортному бізнесу за останній рік стало легше жити. У своєму звіті уряд присвятив більше 10 сторінок підсумкам виконання "транспортних" і "інфраструктурних" обіцянок. Всі вони не містять самокритики, а навпаки, чиновники впевнені, що в деяких сегментах галузі плани були перевиконані. Однак експерти не залишили від цієї позиції каменя на камені, викривши Мінінфраструктури в перебільшенні своїх заслуг.

Поїхали швидше

Більше року тому уряд в програмі діяльності взяла на себе зобов'язання розпочати реформу транспортної інфраструктури. "Урядом України розроблено і впроваджено концепцію дерегуляції, завдяки чому значно спростилися умови ведення бізнесу в країні", - не скупиться на похвалу своєї роботи Кабмін Яценюка.

У звіті чиновники запевняють, що їм вдалося завершити перший етап реформування залізничного транспорту, а саме: проведена корпоратизація "Укрзалізниці", яку влада обіцяє українцям упродовж щонайменше останніх 10 років. В результаті створено нове ПАТ "Укрзалізниця", яке розпочало свою господарську діяльність з 1 грудня минулого року. Крім того, розроблений Кабміном законопроект "Про залізничному транспорті". Зараз документ направлений на розгляд парламенту. Заступник міністра інфраструктури Володимир Омелян називає корпоратизацію - основним успіхом діяльності уряду.

Втім, не всі виконані програмні обіцянки уряд згадало в звіті. Наприклад, Кабмін мав намір зробив перший крок до створення галузевого регулятора - Національної комісії з регулювання транспорту. Першочерговим завданням цього органу, по суті, стане формування тарифів на послуги з перевезення залізничним транспортом. Однак про долю відповідного законопроекту, який Кабмін Арсенія Яценюка нещодавно зареєстрував в парламенті, в звіті не сказано ні слова.

Відкрите море

Амбітні цілі уряд ставив перед собою і в секторі портової інфраструктури. Зокрема, чиновники зобов'язалися залучити приватних інвесторів для розвитку портів, захищати їх інтереси, а також приватизувати державні стивідорні компанії в морських портах.

Для цього, Мінінфраструктури завершило перший етап дерегуляції і спрощення процедур оформлення вантажів у морських портах, а саме: здійснено перехід на електронне оформлення прибуття суден і портових формальностей для вантажів, скасовано комісійний контроль на борту судна, контрольні процедури при переході між портами України.

"Це сприятиме розвитку конкуренції в морському транспорті, забезпечує недискримінаційний і справедливий доступ до об'єктів портової інфраструктури, а також покращить умови ведення бізнесу", - зазначено у звіті уряду. "За нашими підрахунками, за рахунок скорочення і скасування різноманітних регуляторних процедур у морських портах бізнес щорічно економитиме 5-8 млрд гривень", - зазначив Володимир Омелян.

Також Мінінфраструктури попрацював і над залученням інвестицій в портову галузь. Наприклад, у Миколаївському порту китайська компанія "Нобл Агрі" інвестувала 500 млн гривень у будівництво зернового комплексу, а американська "Бунге" - 1,7 млрд гривень - в зерновий термінал і масло-екстракційний завод.

Разом з тим, Кабміну так і не вдалося розпочати приватизацію стивідорних компаній - відповідний законопроект "завис" у парламенті.

Крім того, уряд взяв на себе зобов'язання прийняти закон "Про внутрішній водний транспорт", який би встановив загальні правила здійснення перевезень по внутрішнім водам, управління портовою інфраструктурою, порядку доступу до неї. Однак виконав обіцяне лише частково. Зокрема, у звіті зазначено, що документ, положення якого напрацьовані фахівцями Мінінфраструктури совемстно з народними депутатами, тільки розглядається в парламенті.

З вітерцем

В дорожній сфері Кабмін Яценюка обіцяв серйозні зміни, які дозволять нарешті вирішити наболілу для українців проблему «поганих доріг». Рік тому брати на себе підвищені зобов'язання в цьому сегменті галузі уряд не соромилося. Пріоритетами були визначені передача доріг місцевого значення до сфери управління облдержадміністрацій, а також розмежування функцій замовника і виконавця будівництва, ремонту й утримання доріг шляхом створення на базі ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"" регіональних компаній та їх подальшої приватизації.

У звіті чиновники відзначають, що виконуються заходи по передачі автомобільних доріг держадміністраціям "з визначенням можливих джерел фінансування витрат на їх будівництво і утримання", а постанову, якою оптимізована структура дочірніх підприємств "Автомобільних доріг України" прийнято. Щоб збільшити фінансування будівництва та утримання доріг групою народних депутатів у парламент подано законопроект, розроблений за участю профільних міністерств, про створення Державного дорожнього фонду. Кошти з нього будуть надходити, в тому числі, і місцевим органам влади на будівництво та утримання доріг.

Крім того, уряд зобов'язався ввести плату за проїзд по дорогах великовантажного транспорту (від 12 т і вище) і визначити механізми спрямування залучених коштів на утримання, ремонт та будівництво доріг. З цією метою за участю експертів Німеччини, Білорусі, Польщі та представників Світового банку в Україні розроблені відповідні законопроекти. Зараз проводяться додаткові консультації з профільними профспілковими організаціями та бізнесом.

заступник Міністра інфраструктури Володимир Омелян зазначає, що процедуру реформування "Укравтодору", яку почало відомство, можна завершити в 2016 - максимум на початку 2017 року. "До недавніх пір ця структура сама планувала, будувала, контролювала, і була нікому не підзвітна. Зараз у неї забирають всі функції, крім замовника будівництва і ремонту доріг. Це в рази зменшить корупцію. Будувати і ремонтувати дороги будуть державні або приватні компанії виключно за тендерами. А за якістю виконаних робіт будуть стежити найняті іноземні спеціалізовані компанії", - пояснює суть реформи заступник міністра інфраструктури. Також він нагадує, що в дорожній галузі капітально відремонтована дорога Львів-Івано-Франківськ.

Омелян додає, що на 2016 рік міністерству вдалося пролобіювати збільшення бюджету "Укравтодору" в 2 рази - до 6 млрд гривень. "Хоча це все одно набагато нижче реальних потреб. Ця проблема вирішиться зі створенням Дорожнього фонду, в який будуть направлятися всі гроші, зібрані з акцизів на паливо, за нашими оцінками це 30-40 млрд гривень в рік", - говорить він.

У мріях про небо

Обіцяв Кабмін і створити умови для підписання угоди з ЄС про єдиний повітряний простір, а також призначати авіакомпанії на повітряні маршрути на підставі прозорих тендерних умов. По всій видимості, для виконання останнього, Державною авіаційною службою було ухвалено новий порядок надання прав на експлуатацію повітряних ліній.

Що стосується не підписаної угоди про "єдине небо" з ЄС, то у звіті уряд вказує, що причина цього - відсутність консенсусу між Іспанією і Великобританією щодо остаточної редакції статті про аеропорт Гібралтару. Однак зараз розглядається можливість підписання домовленості про статуті Гібралтару окремо, що дозволить підписати іншу частину угоди. "Ми тиснемо на Єврокомісію, щоб вирішити це питання, але поки що безрезультатно", - розповів РБК-Україна Володимир Омелян.

У той же час у звіті уряду вказані ряд результатів, зобов'язання за яким Кабмін не брав на себе. Зокрема, чиновникам вдалося зняти обмеження при перевезеннях між Україною і Киргизією, Болгарією, Естонією, Сербією, Йорданією, а також вступило в силу угода між Україною і США "Про відкрите небо".

Саме останнє в Мінінфраструктури вважають своїм основним досягненням у секторі авіації. "Також провели певну лібералізацію, наприклад, почала польоти нова авіакомпанія "Атласджет Україна". Крім того, ми "відкрили небо" над кількома українськими аеропортами, що поки не дало відчутних результатів - лоукостери так і не прийшли. У той же час, найбільший аеропорт "Бориспіль", незважаючи на складну економічну ситуацію, показує позитивну динаміку зростання пасажиропотоку", - пояснює чиновник.

В успіхи в Мінінфраструктури записало собі і відкритість даних. "Ще одне важливе досягнення - результати міністерства у сфері відкритих даних. Ми вважаємо, що прозорість - це найкращий спосіб боротьби з корупцією. Тому за 2015 рік ми виклали в публічний доступ більше інформації про міністерство та відомчих держкомпаніях, ніж за 24 роки до цього. База держзакупівель з 2012 року, інтерактивний план закупівель на 2016 рік (найменування продукції, суми, терміни, підприємства), онлайн-трансляція тендерів, фінансові плани держпідприємств, плани ремонту доріг і т. д. Тепер у кожної людини є можливість контролювати і чиновників міністерства, і працівників підзвітних держкомпаній", - розповів Омелян.

Разом з тим у Мінінфраструктури не приховують, що частина проектів не вдалося реалізувати. "Мінінфраструктури зіткнулося з проблемою зміни кадрів на підзвітних підприємствах. Була проблема з проходженням законопроектів через Верховну Раду. Сьогодні в парламенті лежать на розгляді цілий ряд наших законопроектів", - зазначив Омелян.

Незважаючи на те, що Мінінфраструктури вдалося пролобіювати прийняття Кабміном майже всіх фінпланів підзвітних підприємств на 2016 рік, з деякими з них виникли складності. "Зокрема, не затверджений фінплан "Укрзалізниці". Великі приватні ФПГ докладають великі лобістські зусилля, щоб його не прийняти, адже він передбачає невигідне для них підвищення тарифів на вантажні перевезення", - розповів РБК-Україна чиновник.

Не всі аплодують

Втім, експерти не залишили каменя на камені від позитивного звіту Кабміну Яценюка.

Колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава упевнений, що нинішнє керівництво міністерства інфраструктури обіцяв впровадити багато ініціатив і реалізувати реформ у галузі, але, по суті, крім реєстрації ПАТ "Укрзалізниця", нічого зроблено не було. "Все залишилося на словах. Обіцяних бетонних і хороших доріг як не було, так і немає", - обурився експерт.

За словами директора Центру транспортних стратегій Сергія Вовка, невід'ємною частиною програми діяльності уряду є коаліційна угода, яка містить чіткий перелік базових нормативних актів, необхідних для реформування галузі. "І тут коаліція та члени уряду, яких вони підтримали на посади міністрів, повинні нести солідарну політичну відповідальність, за те, що ці законопроекти так і не були прийняті, - сказав він. - У першу чергу, це - закон про залізничний транспорт, про внутрішніх водних шляхах, які так і не були прийняті. Відповідні законопроекти зараз знаходяться в парламенті, але яким буде політичне майбутнє - прогнозувати дуже складно. Теж саме стосується і створення комісії з регулювання транспорту. Міністерство інфраструктури підготувало відповідний законопроект і передав його в парламент, де він зараз і припадає пилом", - зазначає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

За словами Вовка, тільки на цьому тижні парламент має розглянути законопроект про децентралізацію управління дорогами, а саме про передачу частини доріг з державного на баланс місцевої влади. "Але знову-таки буде це зроблено чи ні, поки незрозуміло", - зазначив він.

Також Вовк критикує існуючий порядок встановлення тарифів на вантажні залізничні перевезення. "Він показав свою повну неспроможність як непрозорий і не відповідає реальному стану економіки. Як наслідок, відсутність зрозумілого і прозорого механізму тарифоутворення де-факто стало причиною конфлікту між бізнесом і профільним міністерством", - говорить він.

Олександр Кава вважає, що ще однією причиною, за якою Міністерству інфраструктури не вдалося виконати обіцянки, є те, що команда була сформована з людей, які не мають достатнього рівня компетенції в галузі. "Як наслідок, вони не змогли організувати правильні трансформації і розставити пріоритети. Керівництво міністерства бралося за багато питань, але мало що доводило до кінця, - упевнений експерт. - Крім того, позначився брак фінансування та неможливість міністра інфраструктури донести до керівництва країни необхідність фінансування транспортної галузі. Адже багато проектів, наприклад, будівництво автошляхів, нецікаво і не зможе бути цікаво приватному бізнесу в наших умовах, оскільки вони не окупаються. Багато інфраструктурні проекти не окуповуються, тому інвестори не звертають на них уваги ", - зазначив він.