В Україні, за оцінками фахівців, за останні роки лише офіційно реєструється до 4 тис. випадків внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) щороку, а розрахункова кількість відповідних хворих становить близько 350 тис. За поширенням внутрішньолікарняні інфекції в Україні поступаються лише серцево-судинним та онкологічним захворюванням. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я.
Причинами такої ситуації МОЗ України вважає незадовільний стан матеріально-технічного, лабораторного та медикаментозного забезпечення медзакладів, а також зростання стійкості збудників внутрішньолікарняних інфекцій до дії протимікробних препаратів (антибіотиків, антисептиків та дезінфектантів), неефективність діючої системи моніторингу за цими інфекціями, невчасну діагностику захворювань, нехтування вимогами щодо дотримання правил асептики, нераціональне використання протимікробних ліків та засобів знезараження. Показово, що інфекційною безпекою пацієнтів і співробітників однаково нехтують як у державних закладах охорони здоров'я, так і приватних, стверджує прес-служба МОЗ.
У загальній структурі ВЛІ, за даними МОЗ України, найбільша питома вага належить післяопераційним гнійно-запальним інфекціям. У структурі ВЛІ вони становлять від 15% у розвинених країнах до 60% у країнах, що розвиваються. У країнах СНД ВЛІ виявляються пересічно в 35-45% хірургічних хворих. В Україні, за даними різних джерел, частота ВЛІ коливається у межах від 3 до 35%.
Зважаючи на це, вперше за багато років МОЗ України розроблено «Концепцію державної цільової програми профілактики внутрішньолікарняних інфекцій на період до 2015 р.». Ця програма має вдосконалити нормативно-правову базу з організації інфекційного контролю та заходи запобігання внутрішньолікарняним інфекціям (ВЛІ), забезпечити засобами специфічної профілактики та покращити рівень спеціальних знань фахівців, завив газеті «Медичний світ» головний спеціаліст Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України Айдин Салманов.
До 2015 р. в Україні передбачається вирішити питання контролю за поширенням внутрішньолікарняних інфекцій та реалізувати державну політику в цій сфері. Для цього планується створити ефективну систему моніторингу поширення внутрішньолікарняних інфекцій і вивчення стійкості їхніх збудників до протимікробних препаратів. Це можливо лише за умови підвищення рівня підготовки відповідних фахівців, які здобуватимуть знання вже за вдосконаленими навчальними програмами до- і післядипломної підготовки лікарів, середніх медпрацівників.
Ще однією передумовою ефективного подолання проблеми пресова служба МОЗ вважає запровадження на рівні уряду програми зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, забезпечення їх сучасним обладнанням та засобами дезінфекції.
Як ми повідомляли раніше цього тижня, Європейська Комісія висловила глибоку стурбованість тим, що медичне обслуговування та рівень гігієни в лікарнях ЄС не є на відповідному рівні. Кожен десятий пацієнт потерпає від помилок медичного персоналу, а лікарняні інфекції нерідко призводять до смерті.
Єврокомісія занепокоєна гігієнічними умовами в лікарнях. «Від інфекцій, занесених під час стаціонарного лікування, в Євросоюзі щорічно вмирають майже 37 тисяч людей, а число пацієнтів, що заразилися внутрішньолікарняними інфекціями, становить 4,1 мільйона на рік»,- цитує представника комісара ЄС з питань охорони здоров'я Джона Даллі агентство EPD.
Рівень гігієни в німецьких лікарнях також є далеким від ідеального, повідомляла Deutsche Welle. За словами офіційного представника Німецького товариства лікарняної гігієни Клауса-Дітера Цастрова, нерідко під час стаціонарного лікування не дотримують навіть мінімальних правил гігієни, і це призводить до того, що «помирають пацієнти, які не мали б померти».