"Тиха" епідемія: чому ми так мало знаємо про мігрень - одну з найпоширеніших хвороб світу

РБК-Україна

Спецпроект за підтримки фармацевтичної компанії "Дарниця"

За даними ВООЗ, від мігрені страждає кожен десятий мешканець планети. Тобто тисячі людей по всьому світу щодня звертаються до лікарів через пульсуючий головний біль. А за глобальним рейтингом захворювань 2016 року мігрень посідає друге місце серед захворювань, що найбільше обмежують працездатність, оскільки черговий приступ здатний серйозно вибити з колії або повністю зробити людину непрацездатною.

Втім, попри все це, про мігрень, як і раніше відомо дуже мало. Природа мігрені до кінця не встановлена, дослідження досі не отримують достатнього фінансування, а багато хто не вважає недуг справжнім неврологічним розладом.

У сучасному суспільстві від мігрені теж часто відмахуються, мовляв, "це просто головний біль". Однак, якщо зі звичайним головним болем можна, як правило, впоратися за допомогою типових знеболюючих засобів, то мігрень таким чином здолати вдається далеко не завжди.

У партнерському проекті з фармацевтичною компанією "Дарниця", одним із стратегічних напрямків діяльності якої є вирішення проблем болю, РБК-Україна аналізує, які небезпеки приховує мігрень, чому нам так мало відомо про таку поширену у світі хворобу та чи справедливо мігрень називають "тихою" епідемією ХХІ століття.

"Забута" епідемія

Попри величезний вплив на здоров'я, працездатність та економіку в цілому, мігрень залишається одним з найменш вивчених захворювань, дослідження якої роками не отримували необхідного фінансування.

Наприклад, в США, де на мігрень страждають приблизно 12% населення, фінансування її досліджень у 2017 році склало всього 22 млн доларів. Для порівняння - на дослідження астми, на яку хворіє в половину менше американців, виділено в 13 разів більше (близько 300 млн дол.), а діабету - в 50 разів більше (1,1 млрд дол.).

Звичайно, астма і діабет є потенційно небезпечними для життя хворобами, тому науковий інтерес до цих та інших подібних захворювань не ставиться під сумнів.

Але поширеність мігрені та її тягар – це також виклик для суспільства, а тому дана проблема не меншою мірою заслуговує на увагу дослідників.

Мігрень в більшості випадків – має «жіноче обличчя». За статистикою, від мігрені страждає кожна п'ята жінка і тільки один з 15 чоловіків.

Через це, зокрема, точні причини хвороби до кінця так й не визначені. Тому, що саме призводить до нападів - гормональні зміни чи аномальна активність мозку – достеменно невідомо. Так само як не існує єдиного для всіх лікування мігрені.

Значна поширеність мігрені та її виражений вплив на працездатність у людей молодого віку призводять до суттєвих економічних наслідків – як для кожної родини, де є людина з мігренню, так і для держави.

Однак, незважаючи на те, що тільки в Сполучених Штатах Америки прямі та непрямі витрати на мігрень досягають 36 мільярдів доларів на рік, проблема мігрені далеко не завжди усвідомлюється належним чином.

В той же час про серйозність мігрені говорять уже давно - ще у 2006 році Всесвітній союз головного болю та Європейська Федерація головного болю (European Headache Federation and World Headache Alliance) визначали мігрень як "забуту" або "тиху епідемію".

Не просто головний біль

Кандидатка медичних наук, заступниця медичного директора фармацевтичної компанії "Дарниця" Лідія Гончар-Чердаклі наголошує, мігрень - це не просто головний біль. Упродовж останніх двадцяти років мігрень постійно лідирує у найрізноманітніших антирейтингах щодо тягаря неврологічних захворювань, а останнім часом її ще почали розглядати як одну з основних причин непрацездатності серед людей до 50 років.

За даними статистики, 96% населення земної кулі хоча б раз в житті відчували головний біль. А як же інші 4%, запитаєте ви? Навіть, якщо цій людині пощастило і вона не відчувала головного болю, у неї є рідні, колеги, дружина або чоловік, діти, батьки, яких не оминула проблема головного болю

Лідія Гончар-Чердаклі

Кандидатка медичних наук, заступниця медичного директора фармацевтичної компанії "Дарниця"

Пульсуючий головний біль – це тільки один із проявів складного захворювання, інколи навіть не найбільш дезадаптуючий.

Однак, навіть, в цій ситуації, багато фахівців досі не вважають її серйозною хворобою. Частково таке відношення до мігрені полягає в її статусі переважно "жіночої" недуги і відображає гендерні упередження.

З урахуванням діагностичних критеріїв Міжнародного товариства головного болю (IHS), поширеність мігрені в США становить близько 18%серед жінок і 6% - серед чоловіків. Схожа пропорція характерна і для більшості країн Європи.

Науково підтверджено, що протягом життя один або кілька нападів мігрені переносять не менше 80% людей. До захворювання можна віднести ті випадки, коли частота нападів головного болю значно впливає на якість життя і працездатність людини.

Найвищі показники поширеності мігрені спостерігаються в найбільш продуктивні роки життя (у віці від 25 до 55 років); 90% осіб, які страждають на мігрень, переносять свій перший напад до 40-річного віку; 49,0% - приймають лікарські засоби під час нападу.

Крім того, дослідження останніх років показують зростання поширеності мігрені. За даними Національної служби здоров'я, у світі спостерігається збільшення превалентності мігрені на 60% - від 25,8 до 41 на 1000 населення.

Мігрень - також одна з найчастіших причин звернення за невідкладною медичною допомогою. За даними Національної служби амбулаторної медичної допомоги США, причиною понад 10 млн візитів до лікаря протягом року були саме головні болі.

Світ людини з мігренню

Невидимість симптомів мігрені дуже часто стає предметом її неправильного сприйняття у оточуючих або взагалі предметом недолугих жартів, на кшталт, мігрень - це хвороба аристократів.

Але світ людини з мігренню - це не просто біль і потриматись за голову. Світ пацієнта з мігренню в період нападу - це дуже і дуже погано, тому що в цей час людина може відчувати додатково широкий спектр тяжких дезадаптуючих симптомів, наприклад фотофобію або світлобоязнь, фонофобію або боязнь гучних звуків, нудоту. Єдине бажання пацієнта з мігренню - це сховатись у темній і тихій кімнаті, щоб ніхто не зачіпав, тому що світлові та звукові подразники викликають тільки посилення болю

Лідія Гончар-Чердаклі

Кандидатка медичних наук, заступниця медичного директора фармацевтичної компанії "Дарниця"

Пульсуючий біль при мігрені охоплює, як правило, половину голови й посилюється при фізичному навантаженні, стресі.

Однак дуже важливо пам'ятати, що головний біль при цьому – лише один із симптомів мігренозної атаки, яка загалом починається задовго до розвитку головного болю.

Продромальний період

Зокрема мігрень починається із продромального періоду, який розвивається інколи за декілька годин, а інколи за декілька днів до самої атаки головного болю. Основними симптомами цієї фази є втома, можливі перепади настрою, позіхання, потяг до певних видів їжі. Спочатку, наприклад, може бути роздратованість, а потім щось на зразок ейфорії.

Аура

Після продрому у близько 25% людей розвивається аура, яка триває від п'яти до шістдесяти хвилин, але цього достатньо для того, щоб людина суттєво втратила якість життя. Аура - це комплекс зорових, слухових або сенсорних неврологічних порушень, які виникають перед початком нападу головного болю при мігрені. Найчастіше (більше, ніж у 90%) - трапляється зорова аура. ЇЇ проявом може бути поява зигзагоподібних візерунків перед очима або розмитість зору. Аура, як і мігренозна атака загалом може наздогнати людину у будь-який період її життя - на нараді, на відпочинку, за кермом та призвести до інколи дуже драматичних наслідків.

Головний біль

Тільки після цього розвивається, власне, фаза головного болю, яку безпосередньо асоціюють з мігренню. Цей головний біль триває мінімум чотири години, а інколи сягає й 72 годин.

Постдромальний період

На жаль, на цьому мігрень не закінчується. Розвивається постдромальний період – так званий період виснаження після атаки головного болю. В цей час можуть спостерігатись когнітивні порушення, буває дуже важко на чомусь зосередитись. У такому стані інколи важко підбирати слова. Інколи просто неможливо вирішувати якісь складні завдання. Крім того, може бути присутньою фотофобія, яка залишається після атаки головного болю. Відчувається абсолютне виснаження і, на жаль, у деякої частини людей цей цикл починається майже одразу по-новому.

"За останніми даними на квітень 2020 року у нас 34 мільйони дорослого населення. Якщо екстраполювати статистику ВООЗ до українських реалій, взявши за основу доросле населення, то тих, хто в Україні страждає на мігрень, може бути понад три мільйони людей. Тобто сумарно це таке собі місто Київ, де у когось починається продромальний період, хтось в це час відчуває ауру, хтось - атаку мігрені, а хтось уже переживає постдромальний період", - пояснює заступниця медичного директора "Дарниці".

Чи ефективно працюють люди з мігренню?

Згідно з останніми дослідженнями, 70% людей з мігренню стверджують, що мігрень суттєво впливає на виконання їхніх службових обов'язків. А 60% з них повідомили про відсутність хоча б одного дня на роботі за останній місяць саме через головну біль.

Майже 50% людей з мігренню визнають зниження продуктивності під час роботи. У цього явища навіть є власний термін - презентизм, тобто коли людина знаходиться на робочому місці при поганому самопочутті, але є мало продуктивною. І для мігрені це розповсюджене явище, особливо у країнах, де не прийнято брати листки непрацездатності у зв'язку з мігренню.

"Чи правильно це – бути присутнім на роботі під час серйозної атаки мігрені? Насправді якщо рахувати гроші, презентизм для держави є набагато серйознішим в плані втрати доходів від продуктивності людей, ніж абсентеїзм, коли людина відсутня на роботі", - додає Лідія Гончар.

В соціальному плані мігрень значно впливає не тільки на професійні аспекти, але й на особисті. 80% респондентів абсолютно в усіх дослідженнях говорять, що хоча б раз у житті щось скасовували через мігрень, а люди з хронічною мігренню постійно так роблять.

Перебіг та тяжкість мігрені дуже часто ускладнюється тим фактом, що мігрень, як правило, не приходить одна. Дуже часто вона супроводжується розвитком супутніх захворювань та станів, які додатково погіршують якість життя пацієнта. Так, наприклад, майже постійним "партнером" мігрені є тривожність. Через часту епізодичну або хронічну мігрень людина починає жити в постійному страху, коли ж відбудеться наступний напад і чи не застане він її зненацька і чи не доведеться відмінити або перенести щось важливе.

Як наслідок, людина стає більш замкненою і в результаті з'являються симптоми, які переростають у депресію. Крім того, на цьому фоні розвиваються порушення сну, загальне виснаження, роздратування, порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Крім того, тригером для розвитку мігрені можуть бути, наприклад, перепади атмосферного тиску, особливості метаболізму, деякі лікарські засоби тощо.

Від мігрені до інсульту

Важливим завданням для дослідників в майбутньому є достеменно зрозуміти шляхи розвитку мігрені. Це, своєю чергою, допоможе краще управляти захворюванням та запобігти його негативним наслідкам.

Якщо говорити про те, що відбувається на рівні мозку людини з мігренню, то раніше вважалося, що природа мігрені здебільшого судинна. Зараз розуміння хвороби дещо звільнилось і частіше говорять про те, що мігрені розвиваються внаслідок підвищеної збудливості нейронів (нервових клітин) мозку людини.

Наслідки ж мігрені для пацієнтів можуть бути дуже серйозними та навіть становити загрозу життю.

У 2018 році було опубліковане одне з найбільших популяційних досліджень щодо мігрені, проведене в Данії, в якому дослідили 51 тисячу людей з мігренню, порівнявши їх з 510 тисячами людей без мігрені.

Згідно з результатами дослідження, наявність мігрені підвищувала ризик розвитку таких серйозних і інколи трагічних ускладнень як інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, геморагічний інсульт, тромбоемболія, фібриляція або тріпотіння передсердя.

Якщо застосувати ці дані до ситуації в Україні, то виходить, що щороку близько 300-400 людей переважно молодого віку можуть мати загрозу ішемічного інсульту внаслідок ускладнень мігрені.

Як і у випадку інших захворювань, у боротьбі з мігренню потрібне своєчасне та належним чином призначене лікування.

Лікування будь-якої людини з мігренню варто починати з консультації лікаря.

У випадку встановленого лікарем діагнозу "мігрень", важливо звернути увагу на роботу з тригерами (факторами, що провокують розвиток атак) мігрені, вести щоденник захворювання. Максимальне усунення мігренозних тригерів дозволить впевненіше керувати перебігом захворювання та досягти кращих терапевтичних результатів. Велику роль в цьому відіграє нормалізація режиму дня, правильне чергування циклів праці і відпочинку, уникнення нервового перенапруження і стресових навантажень.

Важливо не терпіти головний біль – і якщо це поодинокі випадки, то після консультації з лікарем або фармацевтом, застосувати відповідно засоби зі знеболюючим ефектом. Це можуть бути як монопрепарати, так і комбіновані засоби. Останні можуть мати певні переваги, зважаючи на поєднання різних механізмів дії. Однак, ні в якому разі не можна постійно пити нестероїдні протизапальні засоби або знеболюючі, або триптани, самостійно підвищувати дозу, неконтрольовано їх приймати.

У цілому ж, варто ще раз підкреслити, мігрень - серйозне захворювання, яке суттєво знижує якість життя. І важливим є поширення знань про це захворювання у суспільстві, що не тільки допоможе краще зрозуміти його, але і дозволить людям з мігренню почуватися більш захищеними. Тому що, не дивлячись на відсутність зовнішніх проявів, мігрень негативно впливає і на тих, хто на неї хворіє, і на членів їх сімей, і на роботодавців, та й державу в цілому.

Текст и фото РБК-Украина
rbc.ua, 2020