Загинув соліст Одеської опери Владислав Горай: що відомо про заслуженого артиста України

"Голос Владислава Вікентійовича знав увесь світ, а серце належало Україні. Владислав був не лише талантом сцени - він був прикладом сили, гідності й доброти у житті. Навіть у найтемніші часи не залишався осторонь - допомагав, волонтерив, підтримував. Одеська національна опера осиротіла", - зазначили в дописі.

У театрі підкреслили, що сцена, на якій він розкривав свій талант, вже ніколи не звучатиме так само.

Його ім’я та тепло залишаться у серцях усіх, хто мав честь його знати.

Владислав Горай (фото: facebook.com/OdesaOperaBallet)

"Сцена, на якій він жив, звучатиме інакше без нього. Владислав Вікентійович навіки у серцях кожного, хто знав його", - йдеться у некролозі.

Деталі про місце та час прощання буде повідомлено згодом.

Як реагують українці

Українці реагують з глибоким болем і невимовною скорботою, називаючи смерть артиста непоправною трагедією для всієї мистецької спільноти.

• Немає слів, боляче і важко на серці... невідновна втрата... Співчуття рідним і близьким, колегам і слухачам...
• Неможливо повірити, вічна пам’ять одному з кращих оперних співаків України!
• Ні, це неможливо... Світла людина і надзвичайний співак. Цього не може бути. Це дійсно непоправна втрата для всієї музичної спільноти! Царство небесне
• Я досі чітко пам’ятаю Вашого графа в опері "Ріголетто" - це виконання було глибоко зворушливим і незабутнім
• Світла пам’ять… Нехай в іншому світі Ви й далі співаєте, і нехай Ваш голос лунає вічно
• Господи … не можу повірити… страшне горе….. Найкращий … Серце від болю розривається …

Коротка біографія Владислава Горая

Владислав Горай був не просто блискучим тенором, а справжнім артистом світового масштабу.

За плечима мав численні перемоги на престижних конкурсах: серед них - національний конкурс камерної музики у Хмельницькому та міжнародний конкурс вокалістів імені Антоніна Дворжака у Карлових Варах, Чехія.

Владислав Горай (скріншот)

Музичну освіту здобував у Вінниці - у 1988 році завершив навчання на музично-педагогічному факультеті тодішнього педінституту імені Коцюбинського, де опановував фортепіано, вокал та диригування.

Того ж року вступив до Одеської консерваторії, нині - Національна музична академія імені Антоніни Нежданової.

Тут навчався у класі видатного професора, народного артиста України Миколи Огренича. Пізніше здобув диплом аспіранта цього ж вишу.

До оперної трупи Одеського національного академічного театру опери і балету приєднався у 1993 році й залишався вірним сцені протягом багатьох років.

У 2000–2003 роках Владислав виступав у державному театрі опери і балету міста Констанца в Румунії.

А вже у 2003–2004 роках - гастролював в Іспанії, зокрема, на сцені мадридського Театру Монументаль.

Він був частиною великих міжнародних проєктів, виступаючи у Римі, Ліоні, Страсбурзі, Парижі, Амстердамі, Цюриху, Брюсселі, Лісабоні, Кишиневі, Алмати та багатьох інших культурних столицях.

У 2007 році взяв участь у гала-концерті відомого фестивалю "Марія Бієшу запрошує" у Кишиневі.

У межах концертного туру "Три тенори зі Святої Землі" Владислав виступав у США, Канаді, Італії та Макао.

Один із наймасштабніших його концертів відбувся 2008 року в Ізраїлі: у супроводі Колумбійського симфонічного оркестру він співав для 40-тисячної аудиторії.

Горай також неодноразово гастролював у Великій Британії, де виступав у постановках на сцені легендарного Альберт-холу в Лондоні.

У 2013 році за свій вагомий внесок у розвиток української культури Владислав отримав почесне звання Заслуженого артиста України.

Його репертуар охоплював понад двадцять оперних партій. Серед них - Альмавіва ("Севільський цирульник" Дж. Россіні), Едгар ("Лючія ді Ламмермур" Г. Доніцетті), Герцог і Альфред ("Ріголетто" та "Травіата" Дж. Верді), Рудольф ("Богема" Дж. Пучіні), Лірник ("Катерина" О. Родіна) та багато інших.