Міністри фінансів і голови центробанків країн "Великої двадцятки" домовилися боротися з надмірними апетитами банкірів, що привели до виникнення жорстокої фінансової кризи, зберігаючи в силі антикризові програми до тих пір, поки в світовій економіці не намітяться ознаки стійкого зростання. Про це йдеться в підсумковому комюніке саміту "Великої двадцятки" в Лондоні, передає Reuters. Хоча в цілому ситуація в економіці помітно покращала в порівнянні з квітнем, коли лідери найвпливовіших індустріально розвинених країн, та країн, що розвиваються, зустрічалися востаннє, вони ухвалили рішення не відмовлятися від заходів по стимулюванню економіки, щоб не перешкодити зростанню, що ледве намітилося. Вперше лідери "Великої двадцятки" заговорили про необхідність координації дій, залишаючи за кожним учасником право самостійно визначати терміни відмови від антикризових заходів. Проте в центрі уваги цього разу опинилася не боротьба зі світовою кризою, а створення безпечнішої фінансової системи. Міністри обговорювали, як обмежити розміри бонусів банківських службовців і використовувати частину отримуваних ними грошей для створення резервів, покликаних підстрахувати банки на випадок чергової кризи. Лідери "Великої двадцятки" продемонстрували рідкісну солідарність, погодившись залишити в силі програми по підтримці економіки загальним об'ємом в $5 трильйонів, поки вона в достатній мірі не окріпне. У підсумковому документі представники G20 зобов'язалися співробітничати з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і Радою з фінансової стабільності, розробляючи стратегію скоординованого виходу з антикризового управління економікою. Учасники саміту висловили солідарність з думкою політиків, обурених надщедрими винагородами для банківських службовців, - особливо в тих фінансових установах, які були врятовані від банкрутства за рахунок засобів платників податків. Проте спільна заява лідерів "Великої двадцятки" не містить вказівок, як треба скорочувати зарплати і бонуси працівникам фінансового сектору: "Ми звертаємося до Ради з фінансової стабільності з проханням розглянути варіанти того, як можна обмежити розмір різноманітних винагород з тим, щоб понизити ризики і поліпшити діяльність банків в довгостроковій перспективі". Заяву можна вважати компромісом між Францією і Німеччиною, з одного боку, і Великобританією, США і Канадою, з іншого: якщо перші виступали за введення обмежень, то другі заперечували проти них. У результаті рішення спірного питання було відкладене до саміту в Пітсбурзі у вересні. Міністри фінансів в цілому погодилися з тим, що банкам слід збільшити резерви на випадок несподіваних збитків і непередбачених обставин, які можуть породити чергову хвилю банкрутств у фінсекторі. У заяві йдеться, що банкам "потрібно буде збільшити капітал і поліпшить його якість, як тільки почнеться підйом в економіці". Країни "Великої двадцятки" також погодилися з тим, що країни, що розвиваються, - перш за все, Індія і Китай - повинні грати більшу роль в управлінні Міжнародним валютним фондом і Всесвітнім банком. У комюніке вони обмежилися формулюванням про "зростаючу роль" країн, що розвиваються, відклавши рішення питання до саміту в Пітсбурзі. Проте, учасники засідання відзначили, що реформа Всесвітнього банку повинна бути завершена в 2010 році, а МВФ - в 2011 році. Нагадаємо, країни БРІК - Бразилія, Росія, Індія і Китай - в п'ятницю виступили з пропозиціями по "переділу" влади в МВФ і ВБ. "Велика двадцятка" (G20) - формат міжнародних нарад міністрів фінансів і голів центральних банків, що представляють 20 економік: 19 найбільших національних економік і Європейський союз (ЄС). В сукупності, G20 представляє 90 % світового валового національного продукту, 80 % світової торгівлі (включаючи торгівлю усередині ЄС) і два треті населення світу.