Робоча група схвалила нову редакцію закону про мови
Робоча група з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" підготувала його нову редакцію. Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише припускають заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови, повідомляє видання "Комерсант-Україна".
Група з доопрацювання мовного закону була створена за дорученням Президента Віктора Януковича одразу після підписання нене чинного документа. Її очолила віце-прем'єр-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова. До складу групи увійшли 42 учасники, які розділилися на дві підгрупи - під керівництвом екс-Президента Леоніда Кравчука і ректора Київського національного університету ім. Шевченка Леоніда Губерського. Вчора вони схвалили новий варіант закону.
Читайте також: З ліцензій теле-і радіокомпаній вилучена графа про мову мовлення
Документ фактично являє собою нову редакцію закону. Члени групи вирішили змінити навіть його назву і озаглавити документ "Про порядок застосування мов в Україні". Як зазначив один з учасників засідання, мета перейменування - "знизити статус документа". "Перша назва було занадто претензійним. Слід пам'ятати, що основи державної політики відображені в Конституції", - пояснив він.
Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо його захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим в судо-та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В області інформації та ЗМІ документ встановлює 75 -% квоту мовлення (зараз - 25%) українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм та фільмів на інших мовах повинна супроводжуватися обов'язковим українським дублюванням або субтитруванням.
Для мов національних меншин в документі не передбачається отримання регіонального статусу. Вказується, що члени територіальної громади, що використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати "заходи, спрямовані на його захист", за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту. Зараз визнання регіональної мови дозволено там, де число носіїв становить не менше 10%. Більш того, ввести в дію заходи по захисту мови стане набагато складніше. "Ми повністю змінили концепцію захисту регіональних мов. Носії такої мови можуть звернутися з пропозицією до місцевих органів влади, ті у свою чергу - в обласні ради і далі у Верховну раду, яка вже й ухвалить закон про підтримку та захист регіональної мови", - розповів виданню один із розробників документа Сергій Головатий. Передбачається, що у разі прийняття Радою закону про підтримку тієї чи іншої мови на певній території, його використання буде допускатися у всіх сферах поряд з державною.
Як повідомила член робочої групи, радник Президента Ганна Герман, за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала переважна більшість учасників групи. "Це робоче пропозицію, проект буде представлений на експертизу Національної академії наук. Після висновків фахівців НАН буде затверджено остаточний варіант законопроекту", - зазначила Герман. На її думку, обмеження в 30% носіїв мови не зменшить використання регіональних мов, менш поширених, ніж російська. "Для підтримки мов нацменшин є інші пропозиції. Наприклад, по Кримській автономії запропоновано окремо розглянути заходи щодо захисту кримсько-татарської мови і включити їх як окремий пункт в законопроект", - повідомила радник Президента.
Серед тих членів групи, яких не влаштовують положення законопроекту, виявився директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов. На його думку, запропонований документ "звужує можливості використання регіональних мов і порушує права громадян".
Нагадаємо, що закон про основи державної мовної політики в Україні набув чинності 10 серпня. Документ передбачає офіційне використання регіональних мов у органах державної влади при проживанні на підвідомчих їм територіях мінімум 10% носіїв даних мов. На думку радника Президента України Ганни Герман, бар'єр у 10% носіїв мови може бути збільшений до 20-30%.
Нагадаємо, що Херсонський та Миколаївський міськради надали статус регіональної російській мові. Статус регіональної російська мова отримала в Харкові і Харківській області. Аналогічні рішення вже прийняті депутатами Луганської, Дніпропетровської, Херсонської, Донецької, Запорізької, Одеської областей. Також російська мова була визнана регіональною у Красному Лучі (Луганська обл.) І в Севастополі.
Зазначимо також, що в Ізмаїлі міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарському мові регіонального статусу нарівні з російською, який цей статус в місті отримала 15 серпня. Болгари будуть скаржитися у вищі інстанції, в тому числі Президенту Віктору Януковичу.
Також Ялтинська міськрада протягом 3 місяців затвердить заходи щодо реалізації закону про мови. А кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію по реалізації мовного закону, а до цього часу відклав розгляд даного питання.
Івано-Франківська міськрада та Тернопільської обласної визнали закон про мови недійсним.
