2012 рік стане для декількох іменитих вікових українських футболістів останнім у збірній України. Про це вже заявляли і форвард "Динамо" Андрій Шевченко, і воротар московського "Спартака" Андрій Дикань. Тепер до них приєднався і один з кращих футболістів Росії в 2011 році Андрій Воронін. Про це він розповів в інтерв'ю ІЦ "Україна-2012".

- Чому футболіст, який грає на найвищому рівні в сильній європейській лізі, ніяк не може розкритися в збірній. Адже справи йдуть саме так. Звичайно, на мою думку.

- ...Не завжди це виходить. У клубному футболі якось простіше себе проявити, тому що тобі більше довіряють. Я розумію, що ще не сказав останнього слова в національній команді - нападаючий за амплуа, а забиваю мало, більше намагаюся бути корисним колективу. Попереду півроку до Євро-2012, спробую себе проявити, тому що після єврочемпіонату завершу виступи за збірну.

Здивував? А чому така мовчазна реакція? Ось виступимо на Євро-2012, далі зосереджуся на клубному футболі. Зрештою, мені вже за тридцять і стає набагато складніше відновлюватися після матчів.

- Ось так справи! Що ж, вирішувати вам. Гаразд, йдемо далі: у вас начебто був конфлікт з попереднім наставником збірної Олексієм Михайличенком, характер в Олега Блохіна - також не подарунок. Тож які стосунки вас об'єднують, або навпаки - роз'єднують?

- Стоп, у мене не було конфлікту з Михайличенком. Це все журналісти роздмухали. Так правильніше: ми спокійно поспілкувалися з наставником, про все домовилися, ні на кого я не ображався. А не приїжджав в табір націоналки, бо тренер розраховував на інших. Це особисте право Михайличенка, як вже говорив про Божовича. Стосовно Блохіна: у нас склалися чудові стосунки, немає протиріч, він на мене розраховує. І це радує.

- Виграти чемпіонат Європи, мабуть, мріє кожен футболіст з цього континенту. А перемогти хоч би в одному матчі групового етапу ЧЄ в компанії зі Швецією, Англією, Францією, це для нас - також на кшталт мрії?

- Що ви! Ніяка це не мрія, це - мінімальне завдання. На мою думку, воно для нас полягає у виході з групи. Тим більше, з усіма суперниками грали, перемагали. І програвали також. Але ми впевнені у власній силі і знаємо, що робити.

- До речі, не можу обійти наступне: нещодавно Україна грала з Австрією у Львові, і на стадіоні була фантастична атмосфера. У тому ж Києві також не гірша. Зате два матчі з трьох в першому раунді проведемо в Донецьку, де, м'яко кажучи, підтримка головної команди країни бажає бути кращою.

- Ну, що поробиш? Так історично склалося з уболівання за націоналку в Донецьку. Я не хочу нікого образити, проте таки відзначу, що у Львові завжди була підтримка краща, ніж де-небудь! Я сподіваюся, що на Євро-2012 у збірної буде загальна підтримка, де б вона не грала! А як інакше?.. Додам, стосовно Донецька: мені здається, що це місто просто якесь для нас не занадто фартове.

- Це ви про фіаско від Греції і Франції?

- Зокрема.

- Треба коригувати статистику.

- Це і спробуємо зробити

- Тоді удачі!

- Спасибі, спасибі!