Міністр закордонних справ ФРН Гідо Вестервелле привітав програму реформ і економії, прийняту урядом Італії та схвалену парламентом цієї країни, повідомляє Deutsche Welle.

У кулуарах з'їзду Вільної демократичної партії у Франкфурті-на-Майні Вестервелле назвав цю програму "важливим внеском до зусиль, що вживаються нині для стабілізації в Європі". "Італія дала ясно зрозуміти, що всі ми повинні і надалі спільно рухатися до створення союзу стабільності", - сказав він.

Вестервелле подякував Сильвіо Берлусконі, який пішов у відставку за співпрацю в минулі роки і висловив упевненість в тому, що Німеччина буде тісно співпрацювати і з новим урядом у Римі.

Нагадаємо, услід за прийняттям італійським парламентом пакету заходів жорсткої економії, прем'є-міністр Сільвіо Берлусконі подав заяву про відставку.

В Італії вже почалися консультації про склад нового уряду країни. Очікується, що консультації триватимуть до 19:00 по Києву, після чого Президент Італії Наполітано може звернутися до колишнього єврокомісара і ймовірного наступника Берлусконі на посту прем'єр-міністра Маріо Монті з дорученням сформувати новий уряд.

Зазначимо, давній соратник Сильвіо Берлусконі глава національно-консервативної партії "Ліга Півночі" Умберто Боссі заявив, що його партія поки не готова підтримати уряд на чолі з Маріо Монті. Боссі вже повідомив Президенту країни Джорджіо Наполітано, що "Ліга Півночі" не підтримає кандидатуру Монті, поки той не подасть виразної програми з виведення італійської економіки з кризи.

Нагадаємо, 8 листопада ц.р. Берлусконі, який втратив парламентську більшість, в бесіді з Президентом Італії Наполітано оголосив про намір подати у відставку тільки за умови, що парламент країни затвердить план економічних реформ і бюджет на 2012р. Депутати це зробили вчора. Схвалений пакет включає комбінацію заходів з урізання бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.

Зазначимо, третя за величиною економіка єврозони пройшла так звану точку неповернення - прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться "грецьким сценарієм". От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена "Великої сімки" та восьмої за величиною економіки світу загрожує вдарити по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми у Італії виникли не одномоментно - країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбував - експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти "грецьким сценарієм".

Проте в липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.

Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. Тимчасово все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.

Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабного боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великої "риби" може банально не вистачити грошей - Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний перекрити лише половину італійських боргів.