Іран пригрозив заблокувати експорт нафти через Ормузську протоку при введенні Заходом санкцій
Військово-морські сили Ірану заблокують прохід танкерів по стратегічно важливій Ормузській протоці, на яку припадає 33% глобального експорту нафти і 40% глобального експорту нафтопродуктів по морю. Відповідне попередження сьогодні озвучив перший віце-президент Ісламської Республіки Мохаммад Реза Рахімі, передає Reuters з посиланням на місцеві ЗМІ.
"Якщо Захід введе санкції відносно нафтової галузі Ірану, тоді Ормузську протоку не перетне і крапля нафти", - заявив Рахімі.
Раніше чергування в протоці несли американські військові кораблі, забезпечуючи безпеку поставок нафти по акваторії.
Транспортування здебільшого нафти, що експортується з Саудівської Аравії, Ірану, Об'єднаних Арабських Еміратів, Кувейту та Іраку, а також майже всього зрідженого природного газу (СПГ) з Катару (найбільшого експортера СПГ) здійснюється за
Ормузькій протоці, що з'єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході.
Щодня танкери перевозять по протоці шириною 6,4 км і довжиною 195 км близько 15,5 млн бар. нафти. Його північне узбережжя належить Ірану, а південне - ОАЕ і напіванклави Омана.
Іран 23 грудня почав в Ормузькій протоці 10-денні військово-морські навчання. Раніше представники ВМС Ісламської Республіки заявляли, що в план проведених навчань може бути включено питання блокади проливних зон.
Нагадаємо, 9 грудня лідери 27 держав Євросоюзу доручили міністрам закордонних справ країн-членів союзу завершити роботу над новим пакетом санкцій проти Ірану в січні 2012 р. Серед іншого, заходів Євросоюз планує ввести заборону на імпорт іранської нафти. Прихильники жорстких заходів вважають, що таким чином Європа фінансово обмежить Тегеран в ядерних розробках.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз тривають переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадали на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Роста Касемі раніше заявляв, що європейська ембарго "ніяк не позначиться" на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти носить винятково політичний характер.
Нагадаємо, 21 листопада 2011 р. США, Великобританія і Канада оголосили про введення відносно Ірану односторонніх санкцій, спрямованих проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції запропонувала ввести нові "безпрецедентні" санкції, у тому числі заморозити активи Центрального банку Ірану, а також призупинити закупівлю іранської нафти.
Це викликало хвилю протестів і невдоволення в Ісламській Республіці. Демонстрації переросли в погроми. 29 листопада іранські студенти напали на посольство Великобританії. Вони захопили і кілька годин утримували будівлю британської місії в Тегерані і спалили прапор Сполученого Королівства.
Світові лідери негайно зажадали від Ірану покарати винних, проте влада звільнила учасників заворушень. При цьому Тегеран приніс Лондону офіційні вибачення за напад на посольство. Британський прем'єр Девід Кемерон назвав акцію іранських студентів "обурливою і непростимою" і пригрозив "серйозними наслідками". Британія відкликала своє посольство з Тегерана і зажадала від усіх іранських дипломатів покинути Сполучене Королівство протягом 48 годин. Потім своїх представників з Ірану відкликали Німеччина, Франція, Нідерланди та Італія.
Причиною нових санкцій стала доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якому говорилося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може вестися і до цього дня. США, Ізраїль і ряд країн Заходу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить мирний характер.
