ЄСПЛ відмовив Україні в апеляції по справі Луценко
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відмовив уряду України в задоволенні апеляції щодо рішення про незаконність затримання і арешту екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценко. Про це повідомляє прес-служба ЄСПЛ.
На своїй останній нараді (19 листопада 2012 р.), велика палата з п'яти суддів вирішила задовольнити одну справу та відхиляти запити по 17 іншим, у тому числі і у справі Луценка. Згідно з повідомленням, остаточним рішенням ЄСПЛ за Луценка є рішення від 3 липня 2012 р.
Як РБК-Україна заявила адвокат Валентина Теличенко, "суд визнав аргументи апеляційної скарги уряду України неспроможними і повністю відмовив у розгляді апеляції у Великій палаті". За її словами, відучора рішення Європейського суду з прав людини щодо справи Луценко є остаточним.
Читайте також: Апеляційний суд Києва оголосив перерву в засіданні у справі Луценка до 11:00 21 листопада
Нагадаємо, 2 жовтня ц.р. Міністерство юстиції України направило клопотання до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про перегляд його рішення у справі "Луценко проти України".
Як повідомлялося, захист Юрія Луценка оскаржив у ЄСПЛ арешт екс-міністра в січні ц.р. За півроку, 3 липня, ЄСПЛ виніс рішення, згідно з яким арешт екс-глави МВС визнаний таким, що порушує права людини. Суд також зобов'язав Україну виплатити Луценку 15 тис. євро компенсації морального збитку.
У рішенні суду наголошується, що у справі Луценка сім порушень Європейської конвенції з прав людини: два порушення параграфа 1 статті 5 (право на свободу і безпеку), порушення пункту 2 статті 5 (право бути поінформованим щодо причини арешту), два порушення параграфа 3 статті 5 (право оскаржити своє утримання під вартою) і порушення статті 18 (обмеження щодо використання обмеження права).
Читайте також: Влада і опозиція: Кримінальні переслідування підлеглих Тимошенко
Арешт Луценка не був необхідний "для запобігання вчинення ним злочину, або втечі після його скоєння", йдеться в рішенні. Крім того, суд вирішив, що "відмова Луценка від визнання провини не може бути обгрунтуванням для затримання, оскільки це порушує основні елементи правосуддя, такі як право не свідчити проти себе і презумпція невинності".
Європейський суд з прав людини також зазначив, що Апеляційний суд України відхилив звернення Луценка без належної відповіді на його доводи і не дав адекватної відповіді на прохання ряду народних депутатів, підтриманих українським омбудсменом, для звільнення Луценка під заставу.
Раніше перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявляв, що Україна виконає рішення ЄСПЛ щодо екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і Луценка. Про намір виконати будь-яке рішення ЄСПЛ щодо екс-міністра внутрішніх справ Луценка заявляли і в Мін'юсті.
Нагадаємо, 17 серпня Печерський районний суд Києва визнав екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка винним у службовій недбалості, в тому, що він, не перевіривши законність дій, необгрунтовано прийняв постанову про продовження розслідування справи про отруєння екс-Президента України Віктора Ющенка, і засудив його до 2 років обмеження волі. Таке рішення оголосила головуюча у справі суддя Ганна Медушевська.
Раніше, 27 лютого ц.р., суд засудив Луценка до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також ухвалив стягнути із засудженого завдані країні збитки в розмірі 643 тис. грн, на користь МВС Луценко повинен виплатити майже 294 тис. грн.
Колишнього главу Міністерства внутрішніх справ України було затримано 26 грудня 2010 р. Екс-міністр був звинувачений у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 ККУ (заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб), та ч.3 ст.365 (перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки).
Зазначимо, що, згідно ККУ, при сукупності злочинів суд, призначаючи покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або шляхом повного чи часткового складання покарань.
31 серпня Луценко був доставлений до Менської виправної колонії у Чернігівській області, де він відбуває покарання.
