ЄС представив план економічних реформ на 10 років
Євросоюз представив 10-річний план економічних реформ, створений за участю глави Єврокомісії Жозе-Мануеля Баррозу, Президента Європейської ради Хермана ван Ромпея і голови Європейського центрального банку Маріо Драгі, передає ВВС.
Пропозиції влади ЄС зведені в один документ, який отримав назву "На шляху до більш ефективного економічного та монетарного союзу" (Towards a Genuine Economic and Monetary Union).
За словами Ромпея, ініціативи влади ЄС є пропозиціями, а не жорстким набором вимог Брюсселя до держав ЄС. Президент Європейської ради зазначив, що сподівається на досягнення компромісу на саміті ЄС 28-29 червня 2012 р.
У свою чергу, глава Єврокомісії Баррозо підкреслив, що основним принципом майбутніх реформ стане принцип "більша єдність передбачає більшу відповідальність".
Завдяки заходам, які пропонуються, зона євро вже в найближчі десять років перетвориться на повноцінний фіскальний, банківський і політичний союз. Документ, зокрема, передбачає розширення повноважень єврочиновників з контролю рівня держборгу і бюджету країн зони євро аж до виписування штрафів порушників.
Спочатку план містив більш радикальні пропозиції, проте Німеччина внесла правки, і неугодні їй заходи були виключені. Документ був значно урізаний після редактури німецькими чиновниками, які викинули всі незручні головному контрибутора Європи пропозиції.
В цілому проект спрямований на перетворення зони євро в політичний, банківський і фіскальний союз. Щоб домогтися першого, планується посилити централізований контроль фінансів країн. Зокрема, Брюссель буде щорічно визначати допустимий розмір держборгу і дефіциту бюджету. Хоча в документі цей захід і описується як пропозиція до перегляду, на ділі у чиновників достатня кількість інструментів (в тому числі штрафи), здатних переконати уряди прислухатися до їхньої думки. Якщо ж країна розуміє, що перевищить допустиму норму, то їй, щоб уникнути санкцій, потрібно дозвіл Брюсселя.
Зміцнювати банківський союз чиновники мають намір створенням загальноєвропейських гарантій по депозитах, а також випуском в середньостроковій перспективі євробондів і використанням коштів зі стабфонду для рекапіталізації банків.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель все ще виступає проти загальної фінансової відповідальності за борги Європи. "Якщо Німеччина здасться, то вона втратить більше за всіх. Ставки прибутковості по німецьких державних облігаціях зростуть, і вся Європа буде змушена брати фінансування під вищі відсотки", - відзначає головний економіст Saxo Bank Стін Якобсен.
Поки ж Німеччина не зважиться на випуск євробондів, Брюссель пропонує випробувати їх бета-версію - короткострокові облігації під гарантії всього декількох країн, а не всього валютного блоку. Крім того, чиновники пропонують ввести загальний банківський нагляд, за який ратує Берлін. При цьому якщо в першій редакції цей орган спостерігав би за діяльністю 8 тис. банків Європи, то в другій - тільки за великими міжнародними банками (таким чином Німеччина убезпечила свою мережу регіональних ощадбанків). Крок в сторону фіскального союзу покликані забезпечити стабфонди, які у віддаленій перспективі зможуть викуповувати держборг безпосередньо.
Хоча остаточний проект далеко не такий радикальний, як первісний, проте навіть з його введенням можуть виникнути проблеми. "Якщо б всі ці заходи були прийняті, то Європа, можливо, і була б врятована. Однак Німеччина не хоче більше виділяти кошти, поки не буде посилений контроль фінансів країн, а Франція не бажає поступитися суверенітетом. Якщо країни не підуть на поступки, то підсумок майбутнього саміту буде розчаровуючим", - підкреслює аналітик Capital Economics по Європі Дженніфер Маккьюен.
Глава Банку Англії Мервін Кінг критично поставився до ініціатив ЄС. За його словами, влада ЄС за два роки нічого не зробила для ліквідації наслідків кризи. "Вони просто пустили все на самоплив", - сказав Кінг, виступаючи перед парламентом Великобританії.
Раніше, президент Німецького федерального банку Йенс Вайдман висловив сумнів у тому, що єврозона виживе без створення фіскального союзу. "Європейський валютний союз не зможе довго існувати в його нинішній формі. Необхідна ясність щодо того, чи збираємося ми створювати фіскальний союз або будемо і надалі робити ставку на самостійну національну політику в бюджетній сфері, при якій спільна фінансова відповідальність, природно, дуже обмежена", - заявив Вайдман.
30 травня ц.р. Європейська комісія оприлюднила документ, в якому говориться, що єврозоні слід рухатися по шляху створення "банківського союзу" і розглянути питання прямої рекапіталізації банків за допомогою постійного стабілізаційного механізму ESM.
В той же час, за повідомленням журналу Der Spiegel, європейські інститути розробляють принципи формування фіскального союзу, в якому окремі країни вже не зможуть самостійно накопичувати нові борги. В рамках цього союзу уряду національних держав зможуть розташовувати лише тими засобами, які покриваються її власними доходами. Якщо ж їм знадобиться більше грошей, ніж вони самі мають, то їм доведеться просити про допомогу у ради міністрів фінансів країн єврозони.
Нагадаємо, що бюджетний пакт, підписаний 2 березня 2012 р. тодішнім Президентом Франції Ніколя Саркозі і главами ще 24 країн ЄС (відмовилися підписати пакт тільки глави Чехії і Великобританії), зобов'язує його учасників мати профіцитний або хоча б бездефіцитний бюджет, причому це правило має бути закріплено законодавчо. Витрати держав-учасників пакту не можуть перевищувати його доходи більш ніж на 0,5% ВВП. Порушникам загрожує великий штраф (до 0,1% ВВП), кошти від якого повинні направлятися в Стабфонд Євросоюзу. Додатково зазначається, що країни, державний борг яких перевищує 60% ВВП, зобов'язуються знижувати його як мінімум на 5% в рік.
Для того щоб пакт, покликаний допомогти Європі вийти з боргової кризи, набув чинності, його повинні ратифікувати щонайменше 12 країн. Поки це зробила тільки Португалія.
Як розходяться в думках провідні країни зони євро
|
Захід |
Позиція Німеччини |
Позиція Франції та Італії |
|
Загальний банківський нагляд
|
Виступає за централізований нагляд ЄЦБ і якомога раніше
|
Підтримують нагляд ЄЦБ в поєднанні з прямою рекапіталізацією банків за допомогою EFSF / ESM |
|
Гарантії по депозитах, що фінансуються податком на банки
|
Виступають за додатковий податок на банки, але виручені кошти повинні йти на фінансування національних гарантій по депозитах. Бундесбанк, зокрема, виступає проти об'єднання коштів |
Підтримують об'єднання коштів для забезпечення гарантій по депозитах
|
|
EFSF/ESM будут рекапитализировать банки напрямую |
Проти до тих пір, поки не буде встановлено централізований контроль, а самі банки не приведуть свої фінанси в порядок |
Виступають за і вважають, що стабфонди повинні стати доступними ще до встановлення централізованого нагляду |
|
EFSF / ESM будуть купувати суверенний борг
|
Визнає, що це можливо, але стверджує, що час для цього ще не настав, а будь-яка можлива покупка буде супроводжуватися умовами |
Виступають за скупку і як можна швидше
|
|
Євробонди або фонд з погашення боргу
|
Вважає неприпустимим до тих пір, поки національні уряди контролюють свої витрати |
Виступають за випуск спільного боргу і як можна швидше |
|
Більш централізований контроль за бюджетом
|
Виступають за. Повинен настати до будь-якої форми об'єднання боргу
|
В цілому, проти втрати суверенітету, особливо Франція. Можуть розглянути посилення централізованого контролю вже після початку випуску спільного боргу |
