Дослідники з Університету Юти заявили про те, що добилися успіху у «вгадуванні» слів, які людина вимовляє в думках, про себе. Стверджується, що в окремих тестах технологія не помилялася в 90% випадків.

 Американські вчені помістили два осереддя по 16 мікроелектродів безпосередньо на мовні центри мозку добровольців, які мають труднощі зі спілкуванням внаслідок епілепсії. Діаметр цих своєрідних присосків був надзвичайно малий - 1 мм. А місцями їх розташування стали, по-перше, лицьова область моторної кори, яка управляє рухами рота, губ, мови, тобто в основному м'язами, і, по-друге, область Верніке - невелика частина мозку, яка бере участь в роботі з інформацією, пов'язаною з мовою.

 Далі за допомогою цих мікроелектродів фіксувалися мозкові сигнали, коли людина про себе вимовляла на кожне з десяти слів: так, немає, гарячий, холодний, є, пити, привіт, до побачення, більше, менше.

На основі зібраної інформації і даних енцефалографії в реальному часі учені визначали, які саме слова вимовляє людина в думці. Правильна відповідь визначалася приблизно у 90% випадків. З рештою слів справа, правда, йшла складніше - якісь з них вгадувалися, що називається, через раз.

 Новація методики полягає в тому, що вона використовує новий тип непроникаючого мікроелектроду, який не імплантується в мозок, а розташовується прямо на ньому. Ці електроди - мініатюрна версія крупніших електродів, ось вже близько 50 років використовуваних для традиційної електроенцефалографії.

 Для мовних центрів мікроелектроди безпечні, на відміну від електродів, що імплантуються, які використовувалися в експериментальних пристроях, дозволяючи паралізованим людям управляти комп'ютерним курсором або штучною рукою.

 У новому ж дослідженні мікроелектроди використовувалися, щоб виявити електричні сигнали, вироблені кількома тисячами «потрібних» нейронів.

«Ми змогли розшифрувати слова, використовуючи для цього тільки сигнали мозку. Метод перспективний для людей, які через свої захворювання або, наприклад, параліч, не можуть говорити», - розповідає біоінженер з Університету Юти Бредлі Греджер, провідний автор дослідження.