Газпром може втратити газотранспортні активи в Прибалтиці. Правлячі партії Естонії наполягають на тому, щоб країна застосувала найжорсткішу схему в рамках Третього енергопакету ЄС і зобов'язала Eesti Gaas розлучитися з магістральними газопроводами, передає РБК з посиланням на "Комерсант".

Аналогічне рішення вже розглядає і Литва, часткою у газотранспортній системі якої також володіє ВАТ "Газпром".
Eesti Gaas (на 47% належить "Газпрому" і "Ітері") - монополіст і єдина компанія з транспортування та розподілу, а також продажу російського газу в Естонії. Акціонерами Eesti Gaas є "Газпром" (37%), E. ON Ruhrgas AG (33,66%), Fortum (17,72%), Itera Latvija (9,85%) і міноритарії (1,75%).

Відзначимо, поділ енергоконцернів за видами діяльності обумовлює прийнятий в 2009 р. Третій енергопакет ЄС. Однак у ньому передбачені різні схеми.

За словами автора ідеї, депутата парламенту Естонії Ігоря Грязіним, є три варіанти відчуження газопроводів. "Я не підтримую ідею націоналізації. Якби труба була продана навіть іншій російській компанії, то нас би такий варіант влаштував. Головне, щоб на ринку газу з'явилася нарешті конкуренція", - пояснює він. Другий варіант - створити незалежного оператора для управління газопроводами, третій - поступитися естонському уряду золотою акцією Eesti Gaas з правом вето.

У Газпромі від коментарів відмовилися.

Нагадаємо, за словами глави East European Gas Analysis Михайла Корчемкіна, країни Прибалтики платять за російський газ найвищі ціни в ЄС. У першому кварталі, згідно зі звітом "Газпрому", це 318,2 дол за тис. куб м, у четвертому кварталі 2009 р. - більше 280 дол за тис. куб м.

"Газпром" в четвертому кварталі продавав газ до Європи в середньому по 234 дол за тис. куб м. У першому кварталі, за моїми оцінками та презентації одного топ-менеджера Газпрому, по 265-270 дол за тис. куб м", - відзначає експерт.

Прем'єр Литви Андрюс Кубілюс нещодавно підтверджував, що "ціна природного газу в Литві на 100-150 дол. за тис. куб м вище цін на газ у Західній Європі".

У самих газових компаніях до ідей урядів Литви та Естонії ставляться стримано. Комерційний директор Lietuvos dujos Йоахім Хокертц пояснив, що уряд шукає приводи для націоналізації підприємства, мотивуючи своє рішення тим, що Lietuvos dujos не хоче інвестувати в розвиток газової галузі країни, хоча лише за останні п'ять років розмір капвкладень склав близько 700 млн літів (200 млн євро ).