"Мозковий центр" Президента: хто і що напрацював за рік
Глава АП Борис Ложкін і його підлеглі за рік роботи не згенерували нічого нового
Аналізуючи результативність роботи Адміністрації Президента, зокрема її голови і заступників, можна чітко побачити: особливих досягнень і успіхів від їх діяльності або хоча б прогресу в якій-небудь сфері Україна не відчула.
Ніхто із заступників голови Адміністрації - ні Валерій Чалий, ні Дмитро Шимків, ні Олексій Філатов, ні сам Борис Ложкін на сьогоднішній день більш-менш значущих "перемог" у сфері державного будівництва в своєму активі не мають.
До речі, особистість Бориса Ложкіна - це яскравий приклад того, що в Україні антиолігархічної революції не відбулося. Основні важелі впливу, як і раніше, залишилися в руках тих самих олігархів. Ложкін відмінно відчував себе при всіх попередніх Президентах і відмінно вписався в команду Порошенка.
У розряд "досягнень" Чалого можна віднести неприкриту, жорстку відмову з боку ЄС широко анонсованого і довгоочікуваного для українців безвізового режиму. І взагалі, саміт Україна - ЄС був досить показовим прикладом втоми європейців від порожніх обіцянок української влади щодо реформ.
За фактом, іспит на здатність до реформ для команди Президента виявився провальним. Було видно, що Порошенко, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер і президент ЄС Дональд Туск говорили "різними мовами".
У зв'язку з цим вже з'явилася інформація про заміну Чалого. Можливий варіант - Костянтин Єлісєєв. Його хоч і асоціюють з кадрами Януковича, але це, схоже, не сильно бентежить Президента. Єлісєєв на сьогоднішній день є представником України при Європейському союзі, тому в плані компетентності легко може замінити Чалого на посаді заступника керівника Адміністрації Президента. Чалий ж, швидше за все, після саміту "Східного партнерства", який пройде в Ризі 21 і 22 травня, стане послом України в США.
Плачевна ситуація в апараті Президента з реформами і в інших напрямках. Складно назвати "реформами" те, що відбувається в судовій системі, системі правоохоронних органів, виборчій системі, у сфері боротьби з корупцією, люстрації і т. д. "Успіхів і проривів" просто немає. Практично всі партнери з ЄС в один голос і самий вірний європейський "адвокат" України - Польща, це відзначили. У цьому "заслуга" Філатова.
Відсутність локальних (не кажучи вже про масштабні) інвестиційних проектів в країну - це "двійка" Дмитру Шимківу.
Віталій Ковальчук теж не ефективно проявив себе на посаді першого заступника глави Адміністрації. Питати з нього варто за промахи в регіональній політиці. Він хоч і людина з близького оточення Президента (був народним депутатом VII і VIII скликань, до останнього часу працював заступником голови фракції БПП, а на президентських виборах очолював штаб Петра Олексійовича), але людина Президента - це не професія.
Навряд чи серед українців знайдеться багато людей, які знають взагалі про такого 1-го заступника голови адміністрації, не кажучи вже про обізнаність, про результати його роботи на посаді.
Підводячи підсумок роботи цієї плеяди чиновників, можна констатувати:
По-перше, вони не підсилили команду Президента і не зробили її ефективною.
По-друге, рівень і спектр поставлених перед ними завдань вимагає стратегічного та системного мислення і здатності до нестандартних рішень, до чого вони виявилися не готовими.
І по-третє, ефекту ні для країни, ні для Президента від роботи зазначених осіб не відчувається. Тому, швидше за все, Петру Олексійовичу слід замислитися про доцільність перебування цих людей в його команді.
Можливо, варто задуматися про рокіровку, заміну випадкових людей і необхідність шукати когось більш підходящого.
