ua en ru

Газове питання: про що можуть домовитися Зеленський і Путін

Газове питання: про що можуть домовитися Зеленський і Путін Фото: Володимир Зеленський і Володимир Путін (РБК-Україна)

Україна спробує відстояти свої інтереси в газовому питанні

Цього тижня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що на саміті "нормандської четвірки" в Парижі за участю російського лідера Володимира Путіна може підняти питання транзиту газу. РБК-Україна розбиралося, з чим сторони підходять до переговорів за день до зустрічі.

Україна хоче довгостроковий контракт

Незважаючи на можливе обговорення газової теми в Парижі, сам контракт на транзит по території України до країн ЄС не буде підписано в Єлисейському палаці, оскільки основна робота проходить в рамках тристоронніх переговорів і технічних консультацій.

Важливе уточнення. Україна завершує процес анбандлінга і виходу на ринок незалежного оператора ГТС, що продиктовано Третім енергопакетом ЄС. З цієї причини Київ наполягає на укладенні нового контракту на транзит за європейськими правилами.

Українська сторона зацікавлена ​​в довгостроковому контракті. Зокрема, базовим варіантом є транзит строком на 10 років обсягом в районі 60 млрд кубометрів газу в рік. У той же час не виключено, що кінцеві умови виявляться менш привабливими, оскільки Росія добудовує газопровід "Північний потік-2" з прямими поставками до Німеччини по дну Балтійського моря.

Одним зі спірних питань залишається тариф на транзит газу з 2020 року, який буде вищим, ніж чинний. "Нафтогаз" підкреслює, що буде впроваджуватися європейський метод розрахунку, який "дозволить отримати вигоду Україні, Європі та РФ".

Крім того, в компанії не виключають, що деякі країни ЄС будуть тиснути на Україну в інтересах російської сторони. У разі ж якщо Москва і Київ не домовляться про новий контракт, припинення транзиту загрожує значним зростанням цін на газ в Європі.

Росія готова до транзиту, але на своїх умовах

В середині тижня президент Росії Володимир Путін назвав неприйнятними умови України щодо нового контракту на транзит з 1 січня 2020 року. Він також заявив про готовність прокачувати газ по території України, але "на своїх умовах". Хоча й не виключає, що позиції вдасться погодити.

У листопаді російський "Газпром" направив "Нафтогазу" офіційну пропозицію, в якій вказав свої умови. "Газпром" запропонував договір терміном на один рік і вимагав відмовитися від усіх позовних вимог сумарно на 22 млрд доларів.

З них 3 млрд доларів мають виплатити за рішенням Стокгольмського арбітражу (в кінці листопада стало відомо, що розглядається можливість виплати цих грошей прямими поставками газу). Ще на 7 млрд доларів "Газпром" оштрафував Антимонопольний комітет України за зловживання монопольним становищем.

До всього іншого "Газпром" скаржиться, що Україна пропонує "дуже високі" нові тарифи на транзит газу, а розмови навколо нового контракту проходять на тлі постійних обіцянок низьких цін для прямих поставок.

Крім того, прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що укладення договору на транзит газу неможливе, поки Україна вимагає від "Газпрому" виконання рішенням Стокгольмського арбітражу. Медведєв запропонував досягнути "якогось нульового варіанту".

Позиція Євросоюзу

Позиція Європейського союзу, в цілому, зводиться до підтримки України. Зокрема, варіант контракту на 10 років за умови прокачування від 60 до 90 млрд кубометрів газу на рік схвалили в Брюсселі. У той же час заступник голови Єврокомісії по Енергетичного союзу Марош Шефчович розраховує на пряму розмову Зеленського і Путіна.

Також він неодноразово підкреслював, що Євросоюз прагне довгострокового контракту на транзит газу по Україні. Як би там не було, зустріч президентів Росії і України від 9 грудня може багато чого прояснити, так як дедлайн укладення договору закінчується 13 грудня.

На порозі нової газової війни

Газові війни між Україною і Росією періодично спалахують з розпаду СРСР. Пік протистояння припав на початок 2009 року.

Москва і Київ намагалися погодити нові контракти: російська сторона хотіла підвищити ціну до понад 400 доларів за тисячу кубометрів, а Україна не погоджувалася платити більше 210. В результаті "Газпром" припинив поставки, і без газу залишилися країни Східної і Центральної Європи.

18 січня сторони домовилися і з 2009 року діють два контракти - на транзит і поставку, які закінчуються в 2019. При цьому ціна російського газу для України почала визначатися за формулою з прив'язкою до світових цін на нафту, а з газового ринку прибрали посередників. Пізніше в 2010 році Україна отримала знижку на газ в обмін на продовження терміну базування російського Чорноморського флоту в Севастополі до 2042 року.

З 2012 Україна перестала повністю вибирати законтрактований обсяг, а з осені 2015 взагалі відмовилася від прямих поставок, перейшовши на реверсний газ.

Стокгольмський арбітраж в суді щодо поставок газу зобов'язав "Нафтогаз" виплатити 2,019 млрд доларів, а в справі про транзит газу стягнув з "Газпрому" 4,673 млрд. Після заліку зустрічних вимог російська компанія має виплатити 2,56 млрд доларів, і з урахуванням пені сума досягла 3 млрд.