Нічого не візьмеш: чому Україна не може побороти корупцію
Павло Костіцин
З приходом нової влади корупція стала обговорюваною темою. Громадянське суспільство, а також бізнес, повіривши в "світле майбутнє", всіляко опираються поборам з боку численних можновладних структур. Чиновники ж створюють видимість бурхливої боротьби з хабарниками.
Наприклад, про такі спроби свідчить створення Антикорупційного бюро, яке ще в травні стало причиною кулуарної війни між його главою Тетяною Чорновол та головою комітету Ради з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією Віктором Чумаком. Ще один приклад - пакет антикорупційних заходів Кабміну, який ВР досі не уважила своєю увагою.
Та й в законодавстві чи справа? Незважаючи на хворобливі санкції для хабарників, побори досі вважаються нормальним явищем в Україні.
Тільки за перше півріччя правоохоронні органи зафіксували близько 300 прецедентів з дачею хабарів. І це лише верхівка айсберга, оскільки левова частка т. н. неформальних доходів все одно знаходиться в тіні.
"У верхніх ешелонах вдалося досягти того, що зруйнована піраміда корупції. Але внизу як брали гроші, так і беруть. Хабарі як носили, так і носять", - зізнався прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Підмочена репутація
Міжнародні організації, особливо кредитори, вказують на проблему корупції в Україні частіше, ніж будь-хто.
Буквально днями місія МВФ дійшла висновку, що хабарництво в нашій країні стало надзвичайно поширеним явищем і міцно вкоренилося в суспільній свідомості. При цьому, бізнес надмірно зарегульований, а судова система країни не відповідає вимогам ефективності та справедливості.
Представники канадської влади і зовсім назвали економіку України "брудною". "Високий рівень корупції на 90% можна пояснити клептократами у владі", - заявила депутат парламенту Канади Христя Фріланд.
Цікаве дослідження презентувала компанія Ernst & Young (EY). Аудитори провели опитування більш ніж 2700 керівників компаній з 59 країн, включаючи головних фінансових директорів, керівників юридичних відділів та керівників внутрішнього аудиту. І майже 40% з опитаних респондентів вважають, що хабарництво і корупція - звичне явище.
В Україні цей показник ще вищий. "На запитання: "Чи вважаєте ви, що хабарництво і корупція мають широке поширення у вашій країні?", Ствердно відповіли майже 60%", - зазначив старший менеджер, керівник практики з надання послуг у галузі розслідування шахрайства та сприяння у спірних ситуаціях EY в Україна Олексій Тякін.
Гірше нас йдуть справи хіба що в Мексиці, Аргентині, Індії, Італії, а також країнах Африки: Нігерії, Кенії, Намібії і т.д.
Сприйняття хабарництва та корупції по країнах (дослідження EY)
* Основою відповідей стало питання: "Чи широко поширені хабарі і (або) корупція в діловому середовищі вашої країни?".
Більш того, кількість тих, хто в Україні стикався з вимогою дати хабар для вирішення питань бізнесу, в процентному співвідношенні значно перевищує показник для всього світу (12% проти 7%).
"Це відбувається на тлі того, що задіяні не всі механізми по боротьбі з шахрайством і корупцією. Можливо, це відбувається ще й тому, що більшість респондентів сприймає корупцію, як одну з характеристик ділового середовища", - вважає Олексій Тякін.
спроба протистояти
Тим не менш, на боротьбу з корупцією кинуті значні сили. Наприклад, закон №1261-VII впровадив інститут спеціальної конфіскації, криміналізований обіцянку хабара, ввів обов'язок підприємств здійснювати комплаенс (заходи щодо запобігання корупції).
Крім того, внесено зміни до статті 368 Кримінального кодексу. Відтепер мінімальна відповідальність за хабарництво - штраф у розмірі 17 тис. грн. Залежно від суми хабара та рівня посадової особи запобіжного заходу посилюються.
"Наприклад, при розмірі хабара від 304 тис. Грен або якщо хабар отримав народний депутат, заступник генпрокурора, суддя Верховного суду і т.д., покарання може досягати 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права на три роки обіймати певні посади" , - сказала партнер юрфірми FELIX Оксана Кобзар.
Причому, саме слово "хабар" замінено терміном "неправомірна вигода", що значно розширює сферу застосування кримінального законодавства. "А в перелік караних дій додана "прохання надати неправомірну вигоду". Тобто, навіть вислів прохання тепер тягне кримінальну відповідальність ", - зазначив партнер ЮФ "КПД консалтін" Кирило Казак.
Любителів не лише брати, а й давати хабара теж не заохочують. Статтею 369 Кримінального кодексу передбачено відповідальність за пропозицію або обіцянку посадовій особі неправомірної вигоди: починаючи зі штрафу від 8500 до 12750 грн, і закінчуючи позбавленням волі на строк до 10 років.
У жовтні ВР знову повернеться до питання створення Національного антикорупційного бюро. Ця структура, незважаючи на ризик виникнення чергової борця з вітряними млинами, виконуватиме досить важливу функцію - займатися ліквідацією корупції виключно серед чиновників (міністрів, депутатів, суддів, прокурорів, військовослужбовців вищого офіцерського складу, керівників великих державних підприємств).
відбити охоту
І все-таки, корінь зла лежить аж ніяк не в злодійкуватих державних мужів, і бізнесі, який їх годує. Перш за все, повинні бути створені такі умови, коли недотримання законів стає вкрай некомфортним. В цьому плані відповідальність працює тільки тоді, коли вона неминуча, невідворотна.
Наприклад, законодавчі акти інших країн все одно стосуються зарубіжних компаній, що ведуть бізнес в Україні. Тому, порушивши що-небудь тут, компанія зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, наприклад, буде віддуватися за хабар згідно законодавству США. Такий підхід багато в чому стимулює нерезидентів працювати "по білому" навіть в Україні.
Ще один антикорупційний стимул - санкції за розпорядження злочинно нажитими доходами. "У всьому світі, це досягається відкритістю майнових реєстрів, доступом до інформації про власників нерухомості. Тоді використання корупційних грошей значно ускладнюється", - пояснила Оксана Кобзар.
Публічний реєстр прав на нерухомість і землю, не тільки приватної, а й усієї державної та комунальної власності - це необхідна умова припинення "дерибану" - основної мети чиновників і мотиву корупційних діянь. Дуже складно красти на виду у всіх. А поки вдається красти по-тихому, ніякі штрафи і закони цьому не завадять.
Саме тому, підприємець, зіштовхуючись із співробітниками податкових органів, по суті, не має альтернатив. Він або платить за прискорення конкретних процедур і процесів, або дає хабар за ухилення від відповідальності за цілком реальні порушення. У чинному законодавчому та ментальному полі це в будь-якому випадку дешевше, ніж іти проти прогнилої системи.
