Василь Сташук: “Насамперед, ми намагаємось отримувати якісну воду з сусідніх держав”
РБК-Україна: Наразі нагальною в Україні є проблема питної води. Адже майже 70% води, яку п'ють українці, йде з Дніпра. Як ви плануєте вирішувати цю проблему? Чи є у вас певний конкретний план по підвищенню якості води?
Василь Сташук: Взагалі, державна агенція є центральним органом виконавчої влади, і основне її завдання - управління водними ресурсами держави. Зокрема, у зв'язку з тим, що 70% водних ресурсів Україна отримує з інших держав - Білорусі, Росії і Румунії - ми приділяємо велику увагу транскордонному співробітництву з нашими сусідами, щоб отримувати в необхідних кількостях якісну воду.
Україна так розміщена, що захід і північ мають перезволожені території, а схід і південь - недостатньо зволожені. Тому за радянських часів були збудовані гідротехнічні споруди, канали, водосховища, які забезпечують транспортування води з більш забезпечених територій у менш забезпечені. Наприклад, це Північно-Кримський канал протяжністю 400 км, який подає воду з Каховського водосховища Херсонської області в Крим. 85% водних ресурсів Криму забезпечується цим найбільшим у Європі каналом з потужністю 320 куб. м на секунду.
Також на нашому балансі знаходиться Північнокримський канал, який забезпечує водне господарство Херсонської та Запорізької областей. Він найпотужніший в Європі - як Дніпро в сторону Києва влітку - 520 куб. м на секунду при протяжності 140 км.
Ще великі канали - Дніпро-Донбас та Інгулецька система, які забезпечують Донбас і Харків.
РБК-Україна: Але як підвищити якість води?
Василь Сташук: Насамперед, ми намагаємось отримувати якісну воду з інших держав. Нас уповноважив Кабінет міністрів і ми заключили відповідні угоди про співпрацю з державами, які подають воду на нашу територію. На території Закарпатської області встановили автоматизовані станції якості води. Дуже часто у попередні роки проблеми були з румунської сторони - там видобувні заводи, і заводи, які займаються виробництвом рудних матеріалів. Тут забезпечено надійний моніторинг.
А на території України ведеться велика роз'яснювальна робота, інформування з боку екологічної інспекції, інші заходи щодо покращення якості води наших водних об'єктів. Велике значення надається регулюванню каскаду Дніпровських водосховищ. Їх шість і в них акумульовано 44 куб. км води. Якщо якість води в інших водосховищах погіршується, розбавляємо чистішою водою, змішуючи водні горизонти при високих температурах.
РБК-Україна: Скільки складає загальний бюджет, який виділяється для підвищення якості питної води, і наскільки його вистачає?
Василь Сташук: Державна агенція має відповідні структурні підрозділи, які фінансуються як з державного бюджету, так і з госпрозрахункової діяльності. Коштів, як завжди, не вистачає, ми забезпечені на 70-80% від потреби. Але інше ми покриваємо наданням платних послуг, відповідно до постанови Кабміну. Це облаштування гідротехнічних споруд, берегоукріплення, подача води до точок водовиділень, надання транспортних і механізованих послуг, пов'язаних з водним фактором. На балансі Держводгоспу діють 34 лабораторії, які надають послуги для фермерів, інших користувачів. Великою складовою платних послуг є дослідницька робота.
РБК-Україна: Скільки коштів отримали за рахунок платних послуг?
Василь Сташук: Якщо п'ять років назад ми отримали близько 20 млн грн, то вже минулого року - близько 300 млн. В цьому році, думаю, буде більше 400 млн грн.
РБК-Україна: А скільки складає загальний бюджет?
Василь Сташук: Згідно з законом про державний бюджет на 2011 р., близько 1 млрд грн.
РБК-Україна: Не секрет, що є проблема, коли багато водоймищ виникають на місті копанок.
Василь Сташук: Усі ці роботи попереджуються, екологічна інспекція проводить перевірки. Взагалі, ми управління водними ресурсами держави робимо за басейним принципом. І будь то маленький басейн, середній чи великий (як Дніпра - найбільшого в Україні), усі водотоки підконтрольні та проінвентаризовані. Самовільна побудова водних об'єктів суперечить чинному законодавству, і ми впливаємо через місцеві органи виконавчої влади, бо вони надають дозволи щодо оренди тих чи інших ставків, чи водосховищ на території регіону - за погодженням з органами екології, землеустрою та водного господарства.
РБК-Україна: Тобто наразі проінвентаризовані всі водоймища?
Василь Сташук: Така інвентаризація проходить і уточняється щороку. У нас є відповідні матеріали 2005 і 2008 років. За останнім дорученням 2010 р. ми зробили детальну інвентаризацію на прикладі Чернівецької області. Тому що питання, пов'язані з паводками, показують, де і хто неправильно користується водними ресурсами. У нас є відповідні дані по всіх басейнах, великих і малих.
РБК-Україна: І скільки наразі ставків?
Василь Сташук: Порядка 40 тис.
РБК-Україна: Як обстоять справи з гірлом Дунаю, яке вже десять років намагаються вичистити?
Василь Сташук: Ми звертали увагу більше не на те, щоб його чистити, а щоб укріпляти лівий берег - там 295 км нашого берега, закріпленого ще 50 років тому. Є порушення цього берегу. Ми звернулися до уряду минулого року, нам виділили кошти, ми розробили проектно-кошторисну документацію на виконання реконструкції берегоукріплення від Рені до Вілково. Цю роботу ми вже виконали на порядка 70 млн грн. У цілому ж проект коштує близько 250 млн грн.
За ці 70 млн ми відремонтували всі гідротехнічні споруди, які є спорудами для регулювання рівня води у придунайських озерах. Коли високий рівень у Дунаї, ми воду подаємо в наші озера і прикриваємо, коли в Дунаї рівень низький - маємо ресурс придунайських озер. Цього року нам вдалося гарно цю роботу провести, і ми маємо 100% наповненість придунайських водосховищ - якраз завдяки тому, що ми відремонтували випускні і водовпускні гідротехнічні споруди з Дунаю.
Разом з тим, ми реконструювали порядка 20 км укріплюваних дамб, які були найбільш пошкоджені за 50 років експлуатації. Вже зберегли від підтоплення порядка 18 населених пунктів у зоні впливу Дунаї. В цьому році знову відповідні кошти виділено з бюджетного фінансування, і ми продовжуємо виконувати ці роботи.
РБК-Україна: Які ще роботи будуть виконуватися на Дунаї?
Василь Сташук: Ми хочемо завершити дві споруди - будемо ремонтувати їх і продовжимо закріплювати береги, реконструювати гідротехнічні споруди, розміщені на Дунаї.
Знову-таки в нас велике таке бажання зробити автоматизовану систему управління придунайськими озерами, тому що за Радянського Союзу туди не дійшли водоводи та інші крупні водогосподарські системи. Прийде найближча перспектива і ми будемо цю роботу виконувати в цьому регіоні.
РБК-Україна: Скільки може коштувати автоматизація цього процесу?
Василь Сташук: В нас є техніко-економічне обґрунтування. Це невеликі кошти, порядка 30-35 млн грн.
РБК-Україна: Плануєте проводити цю роботу тільки власними силами?
Василь Сташук: В нас є науково-дослідні інститути, проектно-вишукувальні інститути, які спроможні робити ці роботи. Ми також проводимо надзвичайну роботу щодо технічних проектів з іншими державами. Зокрема, в Закарпатті ми встановили надсучаснішу автоматизовану систему управління паводковими стоками, якої немає в країнах СНД. Встановлено 53 автоматизовані гідрометричні станції, які в автоматичному режимі, в інтервалі п'ять хвилин передають всю гідрологічну ситуацію на річках Закарпаття. А їх більше 12 тис. річок, потічків, малих та великих.
РБК-Україна: Цей проект робили спільно з Угорщиною?
Василь Сташук: За їх технічної допомоги. На території Угорщини 50 таких автоматизованих станцій, вони працюють в модульному зв'язку. Ми знаємо, яка ситуація в Угорщині, Угорщина знає, яка ситуація у нас на річках.
Чому ми це зробили? Тому що свою воду з України ми подаємо на територію Угорщини, Угорщина добавляє свою воду і подає на територію України. Тоді Україна добавляє свою воду і ми подаємо на територію Словаччини. Так географічно розміщена Україна.
Цей проект було здійснено в рамках Тисальського проекту. І ми дуже вдячні угорській стороні за таку роботу. Вважаю, що є велика перспектива для побудови такої системи на території Словаччини. Після паводку 2008 р. ми її переносимо на територію Прикарпаття - Львівську, Івано-Франківську та Чернівецьку області.
До речі, в Чернівецькій області разом з румунською стороною, ми вже встановили три такі гідрометричні станції. Потрібно встановити 16 таких станцій, щоб мати більш точнішу інформацію. Ця інформація буде слугувати як нам, так і Румунії, бо ми знаходимося вище по Пруту і Черемошу.
РБК-Україна: Яке потрібне фінансування на 16 станцій?
Василь Сташук: Близько 20 млн грн. Недешево, але ніде в країнах СНД такої системи немає.
Мені довелося виступати в Ташкенті на міжнародній конференції - і це була новинка для Середньої Азії. Там також є проблеми з регулюванням. На мій погляд, якщо б вони перенесли нашу систему управління водними ресурсами, то позбулися б багатьох проблем.
РБК-Україна: Що наразі робити, враховуючи на очікувану земельну реформу, коли є дуже багато самозахоплень земель у водоохоронній зоні?
Василь Сташук: Не знаю, які там самозахоплення... Але хочу сказати, що ми маємо пряме відношення до меліорованих, зрошувальних, осушувальних земель. І, дійсно, була зроблена велика помилка, коли були розпайовані меліоровані землі.
Це землі, які мають гарантувати продовольчу безпеку того чи іншого регіону. Виходячи з цього і останнього доручення Президента у Херсоні, ми напрацювали ряд законодавчих актів, змін до законодавчих актів. І будемо знов робити інвентаризовані матеріали - на меліорованих землях, в які держава вклала кошти і держава має мати їх, як свій резерв для виробництва сільськогосподарської продукції.
Також є доручення віце-прем'єра. Ми працюємо в цьому плані по внесенню змін до вже напрацьованого проекту земельної реформи в тому плані, щоб меліоровані землі перейшли у власність держави. І щоб держава вимагала з землекористувача працювати на цій землі відповідно до регламенту.
Тобто, меліорована земля має давати якщо не два, то три врожаї, і мають бути витримані відповідні умови. Не можна сьогодні на надзвичайно дорогих системах вирощувати кукурудзу чи соняшник. Це недопустимо, а в нас таке є. І ми будемо проводити цю роботу. Тим більше, що нас серйозно підтримує міністр агропромислової політики Микола Присяжнюк.
РБК-Україна: Ну а як бути з тими, хто захопив?
Василь Сташук: Буде йти інвентаризація. Якщо меліорована земля, то виникає питання: чому ти не поливаєш, чому ти розкомплектував ту мережу, яка була закладена? Якщо ти поливаєш цю землю і вирощуєш відповідний врожай, чому не турбуєшся про родючість грунту?
Це будуть основні критерії до зрошеної землі чи осушеної землі. Надзвичайно велика проблема, що сьогодні лише на одних зрошувальних системах вже 193 тис. землекористувачів, які отримали паї. Але, думаю, ми наведемо порядок.
РБК-Україна: А якщо власник не виконає умови?
Василь Сташук: Буде певний період, відповідна роз'яснювальна робота та ін. Загалом, процедура зараз відпрацьовується в міністерствах та агенціях.
РБК-Україна: Який саме це буде період?
Василь Сташук: Думаю, за два-три роки наведемо порядок у використанні зрошених земель і внутрігосподарських мережей. Це землі, які колись були на балансі колгоспів, райгоспів.
РБК-Україна: Якщо говорити про міжнародні проекти, з ким вони ведуться?
Василь Сташук: Зі всіма нашими сусідами - Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою.
Нещодавно повернулися з щорічної міжурядової українсько-російської комісії. Розглянули великий комплекс питань щодо транскордонних водних об'єктів - Дніпра, Десни, Сіверського Донця.
Через Сіверський Донець ми отримуємо воду з Росії, потім віддаємо, знову отримуємо і знову віддаємо - в Ростов-на-Дону. До речі, Сіверський Донець має велике значення у наукових дослідженнях і нами була презентована робота «Конатизована робота прийняття відповідних рішень у басейні Сіверського Донця». Це велике дослідження доповідав доктор технічних наук з РАН Олексій Косолапов. Десь у жовтні місяці ми це питання будемо презентувати в Донецькій області, пропонувати для інших басейнів.
Велику увагу приділили забрудненню річки Сейм після аварії на курських водоочисних спорудах. Треба віддати належне нашим російським колегам, що вони нас завчасно попередили і від місця аварії до кордону з Україною було 263 км. Вони локалізували забруднення за 100 км від Сейму. Тобто, ця аварія не вплинула на водні об'єкти нашої держави.
РБК-Україна: Чи є спільний портфель проектів на певну суму з Росією, Угорщиною тощо?
Василь Сташук: Ні, такого портфелю в нас немає. Але, як я казав, з Угорщиною у нас серйозна програма. До неї виявляють зацікавленість словацькі, російські та білоруські колеги.
Спілкувався Олексій Біловол
