РБК-Україна: Чи планується експорт цукру до Росії, якщо буде виділена безмитна квота в 300 тис. т?
Володимир Григоревський: Поки що таких конкретних планів з експорту цукру немає. Все буде залежати від того, яка ціна на цукор буде в РФ, і яка - у нас. Яким буде стан нашого ринку - чи буде він насичений цукром чи ні.
РБК-Україна: «Укррос» сьогодні експортує цукор?
В. Г.: Ні, цукор ми не експортуємо. «Укррос» експортує зернові: пшеницю, ячмінь. Цукор повністю йде на внутрішній ринок.
РБК-Україна: Які шанси в України на те, щоб знову стати серйозним експортером цукру?
В. Г.: Основним ринком збуту України була Росія. Можливо, ми зможемо безмитно ввести в Росію 300 тис. т, згідно з відповідним договором, але рішення цього питання Росія відклала до листопада 2010 р., і це не ті обсяги, які можливо було ввести раніше.
Тому, говорити про те, що Україна зуміє повернути свої позиції експортера не доводиться, враховуючи те, що росіяни велику увагу приділяють бурякам: з року в рік вони нарощують виробництво цукру з цукрового буряка. З тією метою, щоб зменшити свою залежність від цукру-сирцю і від коливань світових цін.
РБК-Україна: Від яких аспектів буде залежати можливість експорту цукру до Росії?
В. Г.: По-перше, якщо скасують мито на цукор. Друге, якщо росіянам буде цікаво його купувати. Це залежить від вартості цукру-сирцю, тому що росіяни завозять дуже багато цукру-сирцю, і його вартість сильно впливає на ціну цукру в Росії. Крім того, це й ціна на український цукор. Взагалі, на сьогодні у нас вартість цукру трохи вище, ніж у Росії, тому про експорт говорити немає сенсу. Відпускна ціна із заводу в РФ - 6,5-6,8 тис. грн за тонну. В Україні - від 7 до 7,3 тис. грн за тонну білого цукру.
РБК-Україна: На які ринки, крім Росії, могла б експортувати цукор Україна? Зокрема, за параметром якості.
В. Г.: За якістю - це Росія і ринок середній Азії. На більше ми навряд чи зможемо претендувати. Європейська якість набагато краща. З Білоруссю ми ще можемо конкурувати, але в останні роки вони зробили дуже серйозні кроки в плані модернізації виробництва і підвищення якості цукру.
РБК-Україна: Чи покриють українські виробники потребу внутрішнього ринку в цукрі наступного сезона?
В. Г.: Судячи з даних, які озвучувало уряд, а також за нашими даними, ринок буде близький до насичення, може бути якийсь надлишок. Це залежить від погодних умов, від того, наскільки правильны й коректны цифри, наведені за посівними площами. Від моменту посіву до моменту збирання якась частина посівів може пропасти, її можуть пересіяти, а статистика не порахує це, чи не оголосить. Якийсь вплив надаватимуть погодні умови під час збирання.
РБК-Україна: Скільки цукру вироблять переробники наступного сезона?
В. Г.: Якщо виходити з даних, які озвучило міністерство, близько 2 млн т. Може бути, трохи більше, може бути - трохи менше. Ми, можливо, дали більш песимістичний прогноз: трохи менший, ніж декларує уряд. Липень і серпень можуть внести суттєві корективи у зростання буряків. Але ринок буде нормальний, і цукру буде вироблено в кількості, необхідній для насичення внутрішнього ринку.
РБК-Україна: З якою середньою рентабельністю працюють українські цукрозаводчики?
В. Г.: В 2007-2008 рр.. рентабельність була мінусова. Це дані, підтверджені статистикою. В 2009 р. рентабельність була нормальна, але вона не покривала збитки минулих років. Тим більше, події 2008 р., зокрема осені, сильно вдарили по виробниках, особливо тим, у кого були валютні кредити. Заборгованість за кредитами практично протягом місяця зросла на 40%. Виросла відсоткова ставка, а ціна на цукор знизилася. Взагалі, на різних підприємствах рентабельність різна, навіть усередині одного холдингу.
РБК-Україна: Яка собівартість цукру була в минулому році на ваших заводах? Яка буде в цьому?
В. Г.: В 2009 р. у нас собівартість становила 5-5,5 грн за кг. У 2010 р. вона однозначно буде вище, тому що вище мінімальна ціна на закупівлю буряка.
РБК-Україна: Які міри повинен вжити уряд для захисту ринку від надмірного імпорту цукру, зокрема, тростинного цукру?
В. Г.: Заходи щодо захисту власного ринку, наскільки можливо, були прийняті. Ніяких нових не треба вигадувати. Наш ринок захищений від цукру, за винятком квоти Світової організації торгівлі (СОТ).
Найоптимальніший варіант захисту ринку - нарощувати внутрішнє виробництво. І виконувати ті речі, які уряд декларує. Це компенсації за вирощений буряк. Дана міра фактично не працює. Є постанова, є закони, але реально грошей немає.
У цьому році йде мова про те, щоб дати пільгу виробникам за ціною на газ. Це може бути одним із заходів, поки, до початку сезону, це не стоїть гостро.
Звичайно, можна і потрібно працювати над технологіями, підвищувати врожайність. Чим вища врожайність, тим нижча собівартість буряків. Для того, щоб буряк виростити, потрібна дотація. Вона необхідна влітку, перед тим, як проводити заходи по основному внесення добрива, а це потрібно робити в серпні-вересні, щоб виростити буряк у наступному році.
І природно, в нинішніх умовах фермерам або великим господарствам потрібні кошти вчасно тому що, не отримавши якісь дотації, українські переробники буряків конкурентно програють Європі або Білорусі, де цю дотацію отримують.
РБК-Україна: Наскільки успішно український цукор може конкурувати на внутрішньому ринку з імпортними? Зокрема, за ціною?
В. Г.: Успішно конкурувати можна, якщо у нас будуть умови, як, наприклад, в Білорусі. Собівартість цукру - це на 50% вартість сировини, цукрових буряків. Відповідно, чим дешевша сировину, тим нижча собівартість. Якщо виплачується дотація на сировину, то, природно, нижче вартість цукру. Тому що торговельні націнки у нас контролюються.
РБК-Україна: Наскільки менше врожайність буряків у наших виробників у порівнянні з європейськими?
В. Г.: Відсотків на 30-40, якщо порівнювати великі холдинги, ті, що отримують непоганий урожай. Припустимо близько 400 центнерів з гектара, в Польщі фермери можуть отримувати до 600 центнерів.
РБК-Україна: Яка врожайність у вас?
В. Г.: Минулого року вона була досить низька - близько 300 центнерів з гектара. В основному, це було пов'язано з тим, що в 2008 р. ми не внесли достатню кількість добрив, по-друге, погодні умови були дуже важкі. Ми пересівали великі площі. А врожайність пересіяних буряків дуже сильно знижується.
РБК-Україна: На яку врожайність очікуєте цього року?
В. Г.: Весна була досить хорошою в плані погоди, добрив ми внесли достатньо, ми розраховуємо на серйозне підвищення врожайності в цьому році. Приблизно до 400 центнерів з гектара.
РБК-Україна: Який урожай буряків планує зібрати «Укррос» і скільки цукру з неї переробити?
В. Г.: Ми плануємо зібрати 600 тис. т цукрового буряка. Виробництво цукру, за прогнозами, складе 171 тис. т. Частка власних буряків цього року у нас складе 44%.
РБК-Україна: чи будете ви нарощувати площі під посів буряка в цьому році?
В. Г.: Ні, тому що ми не збільшували банк землі. Є сівозміна, якої ми дотримуємося. У минулому році у нас було близько 16,7 тис гектарів буряків, в цьому році -15,7 тис. гектарів. Якогось різкого збільшення на шкоду іншій культурі або на шкоду сівозміні ми не робили.
РБК-Україна: Як вплине на ринок прогнозоване збільшення світового виробництва цукру?
В. Г.: Є різні прогнози щодо світового виробництва. В зв'язку з тим, що в останній рік спостерігався дефіцит цукру, то, може бути, у всьому світі буде відбуватися той же процес, що і в Україні - поступове насичення ринку і вирівнювання ціни. Тобто не буде різкого стрибка, падіння ціни. Якщо все-таки буде велике перевиробництво і неправильно буде оцінено споживання, то, природно, зниження ціни буде.
РБК-Україна: Яка ситуація з цукровими заводами в Україні, чи багато зараз перепрофільовано, покинуто?
В. Г.: В Україні з 192 заводів у минулому сезоні працювали 56. Я припускаю, що з тих заводів, які не працювали, десь йде перепрофілювання, деякі заводи просто ріжуть на запчастини.
РБК-Україна: Чи плануєте ви вихід на IPO? Коли?
В. Г.: У цьому році ми не плануємо IPO, можливо, в 2011 р. Поки ніякої цілеспрямованої підготовки ми не вели. Для того, щоб вийти на IPO, потрібно прийти в себе після кризи 2008 р., необхідно провести реструктуризацію. Можна сказати і так, що ми готуємося до цього, а можна говорити і про те, що просто йде нормальна робота компанії.
РБК-Україна: Чи проводите ви зараз будь-які інвестиційні проекти?
В. Г.: Ми проводили великі інвестиційні проекти в 2006 і в 2007 рр.. Зараз ми закінчуємо дані проекти, тому що 2008 р. у нас трохи випав. Ці остаточні роботи не вимагають великих вкладень. Для проведення інвестицій, звичайно, потрібні дуже серйозні гроші. Це і енергозберігаючі технології, це і нова техніка.
РБК-Україна: Які плани «Укррос» на найближчі кілька років? Плануєте купувати нові заводи?
В. Г.: Нові заводи залучати ми не плануємо, виробничі потужності, які у нас є, дозволяють ще нарощувати виробництво цукру. Для цього потрібно тільки достатня кількість сировини. Будемо, по можливості, нарощувати банк землі
Спілкувалась Аліса Коник
