РБК-Україна: Президент Віктор Янукович заявив, що не вважає ГУАМ ефективною організацією і має намір поставити питання про доцільність членства України в ній. Він також повідомив, що Київ продовжить своє членство в організації за умови отримання практичної користі від такого формату співпраці. Що Ви можете сказати з цього приводу?
Валерій Чечелашвілі: Я не чув, щоб Віктор Федорович сказав, що Україна збирається покинути ГУАМ. А критика на адресу ГУАМ дійсно була. Це не перший випадок, коли нас критикують, тому числі і держави-члени організації. ГУАМ так само, як і будь-яка інша організація, має свої переваги і недоліки. Спільність зовнішньополітичних пріоритетів - важлива складова нашого потенціалу. Її найважливіший консолідуючий компонент - інтеграція з ЄС, що і створює дуже комфортні умови роботи, дозволяючи вирішувати питання, до яких в інших організаціях навіть не можуть наблизитися.
Ніхто не критикує ОЧЕС або СНД за те, що там немає повноцінної зони вільної торгівлі (ЗВТ) або серйозного механізму по боротьбі з організованою злочинністю. Цього не робиться, тому що в принципі очікувати від цих організацій рішення подібних питань неможливо в силу того, що там перебувають держави, консенсусу між якими важко досягти. У нас такої проблеми немає.
З іншого боку, нас усього четверо, і ми не можемо претендувати на роль універсальної платформи регіонального діалогу, чим може похвалитися ОЧЕС. Ми маленька організація і не ставимо перед собою надамбіційні мети. Ми хочемо домогтися, щоб у її рамках наші підприємці, бізнесмени працювали більш комфортно і мали більше можливостей для розвитку своєї діяльності, а реалізація економічних проектів зміцнювала регіональну інтеграцію і стабільність.
РБК-Україна: Вважається, що метою створення ГУАМ, яке активно підтримувалося США, було ослаблення економічної і, перш за все, енергетичної залежності держав, що увійшли до нього, від Москви та розвиток транзиту енергоносіїв за маршрутом Азія (Каспій) - Кавказ - Європа в обхід російської території . Це так?
В.Ч.: Транспортний транзитний коридор ГУАМ - дуже важливий складова частина більш широкого транспортного коридору ТRACECA (Transport Corridor Europe Caucasus Asia), який реалізується під егідою ЄС на всьому просторі - від власних кордонів і включаючи країни Центральної Азії. Якщо діє наш коридор, то і проект ТRACECA працює нормально. Наша мета - уніфікувати і синхронізувати наші митні та прикордонні процедури так, щоб пересування товарів через кордони здійснювалися в комфортному режимі. Щось виходить, а щось ще немає. На ринку транзиту досить жорстка конкуренція - наш центральний маршрут конкурує з північним і південним. Для вантажоперевізників добре, що є така конкуренція. І ми до неї готові.
Звичайно, енергетична складова - теж важливий напрямок нашої співпраці. До складу нашої організації входить Азербайджан, який стає все більш серйозним гарантом енергетичної безпеки в регіоні. Зокрема, Грузія повністю забезпечує свої потреби по газу і в значній мірі в нафтопродуктах за рахунок Азербайджану. Все більш посилюється внесок Азербайджану у зміцнення енергетичної безпеки України. Але це не робиться в піку будь-кому або для того, щоб витіснити постачальників з ринку і т.д., просто за ринки сьогодні потрібно конкурувати. Треба пропонувати кращі умови, більш низькі ціни і кращу якість. Хто це робить, той і перемагає.
РБК-Україна: Чи є шанси реалізувати запропонований раніше українською стороною проект Євроазіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), основу якого складає труба Одеса - Броди? Або тепер Києву можна сподіватися тільки на менш масштабні проекти в рамках організації?
В.Ч.: При всій повазі до проекту, Одеса - Броди - це всього лише один компонент більш широкої ідеї ЄАНТК, включаючи енергетичну складову, яка наповнюється новим змістом. Я дуже оптимістично налаштований щодо експлуатації труби в аверсному режимі. Наповнити цей транспортний коридор мені не видається проблематичним, тим більше, сьогодні все більшу зацікавленість у реалізації трубопроводу в аверсному режимі висловлює Білорусь і країни Балтії. Потреба в якісній і конкурентоспроможної азербайджанської нафти у східноєвропейських та скандинавських країн є. Тому треба більш активно працювати з можливими споживачами цієї нафти.
У цьому році у нас виник дуже цікавий компонент у внутрішній торгівлі - поставки азербайджанської нафти в Україні. Протягом перших шести місяців цього року імпортовано на 500 млн дол., приблизно 1,5 млн тонн нафти, які пройшли через транзитний транспортний коридор ГУАМ. Це 25% потреб України, що є дуже серйозною цифрою, яка зміцнює переговорні позиції українських споживачів нафти при укладанні контрактів на поставки. Тобто, в результаті реалізації цього одного проекту Азербайджан отримав вихід на новий ринок, Грузія реалізувала свій транзитний потенціал, а Україна одержала диверсифіковані джерела сировини. А безболісний транзит додаткових 1,5 млн. тонн - показник того, що потенціал вантажоперевезень в нашому коридорі великий.
Крім того, сьогодні з'являється ще один компонент в цьому енергетичному коридорі - це зріджений або компресійний газ. На даний момент активно починає імплементуватися проект АGRI (Azerbaijan-Georgia-Romania Interconnector). І є всі шанси, що Україна приєднається до нього. При сьогоднішніх цінах на газ цей проект має всі шанси бути успішним.
Чим вище ціни на газ, тим більше можливостей для реалізації інших проектів, які були б зовсім неконкурентоспроможні, якщо б газ був доступний за ціною 150-170 дол. за тис. куб. м. Але коли він зашкалює за 300 дол., починають з'являтися альтернативні проекти - це нормальна конкуренція. Тому АGRI - серйозна альтернатива для України. Разом з тим, я не виключаю, що коли експерти опрацюють в деталях всі питання, від якихось проектів ми можемо відмовитися, тому що вони можуть виявитися менш конкурентоспроможними, ніж здавалося з самого початку. Це теж нормально.
РБК-Україна: Реалізація яких інших економічних проектів для ГУАМ є найбільш актуальною сьогодні?
В.Ч.: Перш за все, я б виділив ЗВТ ГУАМ, яка остаточно була оформлена в 2006 р. на саміті в Києві. Вона показує серйозні результати. У 2006 р. внутрішня торгівля ГУАМ становила всього 1,5 млрд дол. Цього року вона буде на рубежі 4,5 млрд дол. Неформально ми собі поставили завдання, що протягом 3-4 років внутрішній товарообіг повинен досягти 10 млрд дол. Хоча , треба відмітити, сукупний ринок Грузії, Азербайджану та Молдови - це 15 млн осіб, що є однією третьою частиною українського ринку. Незважаючи на таку різницю, ЗВТ ГУАМ приносить серйозні дивіденди, в тому числі - і для України. Аналізуючи дані Держкомстату України, я підрахував, що за 8 місяців цього року, завдяки нашій ЗВТ, України компенсувала 11% дефіциту загального зовнішньоторговельного балансу. Український експорт до країн ГУАМ - це 5% від її всього експорту. І це дуже серйозна цифра.
До того ж, сумісність наших економік створює всі передумови для подальшого нарощування природного присутності України на ринках країн ГУАМ. Крім того, по цілому ряду товарних позицій конкурентів в українського виробника на цьому ринку немає. У свою чергу, присутність українських товарів у Молдавії означає додаткові можливості для подальшого розвитку експорту на ринок ЄС. А присутність в Азербайджані та Грузії - це хороша платформа для транскаспійського експорту українських товарів у центральноазіатські країни.
Великий інтерес для нас представляє залізничний проект «Вікінг», який пов'язує Північну Європу з портом Одеси. Через наші поромні переправи залізничні - Іллічівськ - Поті, Іллічівськ - Батумі, а також Керч - Поті ми можемо продовжити цей проект до Каспійського моря і за системою поромних залізничних перевезень через Каспійське море - в Центральну Азію. Я думаю, що ми зможемо вийти на дуже цікавий варіант міждержавної угоди в сфері транспорту, ядром якого буде ГУАМ і ще низка країн. Але над цією конфігурацією ще належить попрацювати.
Сьогодні ми серйозно працюємо над спільним туристичним продуктом ГУАМ, який, перш за все, хочемо представити на ринку Японії. Думаю, вже в наступному році це дозволить привести додаткові кілька тисяч японських туристів в наші країни, що може перетворитися на серйозне джерело доходів. Зацікавленість нашим регіоном у японських інвесторів є, велика частина інвестицій прийшли до Азербайджану в нафтовий сектор зі зрозумілих причин, але чим більше японська громадськість буде дізнаватися про регіоні ГУАМ, тим більше буде підвищуватися і наша інвестиційна привабливість.
РБК-Україна: Зберігся чи колишній інтерес США до організації, враховуючи їх перезавантаження відносин з Росією?
В.Ч: США - це один з головних наших зовнішніх партнерів, поряд із Чехією, Польщею та Японією. Я не відчуваю ні за обсягом, ні по палітрі допомоги уряду США щодо нашої організації, що у Вашингтоні як-то пов'язують політику перезавантаження з Росією і взаємодія з ГУАМ. У нас є власний механізм співпраці, який полягає в тому, що регулярно на рівні Ради міністрів закордонних справ ми зустрічаємося з представниками Держдепартаменту та обговорюємо імплементацію проектів і наші подальші плани. Основний пріоритет співпраці з США - це боротьба з організованою злочинністю в регіоні. У той же час, американський уряд готовий фінансувати проекти в інших областях.
РБК-Україна: Сьогодні з'явилися розмови про можливий вступ в організацію Білорусі, яка зараз переживає далеко не найсвітліші відносини з Росією. Наскільки реальною видається перспектива повноправного членства Мінська в ГУАМ?
В.Ч: ГУАМ - це відкрита організація. У нас є кілька статусів співпраці із зовнішніми партнерами. Зокрема, статус країни-партнера, яким користуються наші чотири держави, і країни-спостерігача. Ми відкриті для членства будь-якої країни, яка буде зацікавлена в цьому. Але я не чув серйозних заяв, що Білорусь збирається вступати до ГУАМ. Однак якщо така заявка надійде від будь-якої країни, Рада міністрів закордонних справ її розгляне.
РБК-Україна: Чи існує хоча б у теорії можливість входження Росії в ГУАМ?
В.Ч.: Теоретично, так. Але для цього Росія повинна підтвердити свою прихильність духу і положенням наших статутних документів і бути готовою приєднатися до всіх багатостороннім документів, які ми уклали в рамках ГУАМ, в тому числі - і до ЗВТ. Думаю, що з цим у РФ будуть великі проблеми. Росія інтерпретує загальновизнані принципи і норми міжнародного права, м'яко кажучи, не так, як це роблять країни ГУАМ і переважна більшість країн світового співтовариства. Досить згадати ставлення Росії до принципу територіальної цілісності і ідею «суверенної демократії». Тому це чисто теоретичні міркування.
РБК-Україна: Які шанси, що в проект повернеться Узбекистан?
В.Ч.: Узбекистан не був країною-засновником ГУАМ, він приєднався до ініціативи ГУАМ пізніше і покинув ініціативу, а не організацію. Тому вихід цієї країни не був так помітний, як якщо б Узбекистан вийшов з організації з більш чітко інституціалізована системою співпраці. На сьогодні всі країни ГУАМ мають дружні відносини з Узбекистаном. Однак про повернення цієї країни в організацію питання не стоїть. У той же час є цілий ряд проектів, де ми бачимо дуже серйозні можливості для нашої взаємодії з Узбекистаном, зокрема - за спільним туристичним продуктом ГУАМ.
РБК-Україна: Сьогодні кожна з країн ГУАМ веде переговори з Євросоюзом щодо Угоди про асоціацію, в основі якої лежатиме створення ЗВТ. Чи існує координація дій країн-членів ГУАМ у переговорах з ЄС?
В.Ч.: Це індивідуальна справа наших держав. Кожна з них веде переговори, виходячи з власного розуміння завдань, які стоять сьогодні і в перспективі. Тому ці договори йдуть паралельно, жорсткої координації наших позицій немає. Але консультації проводяться, тому що досвід по переговорах з ЄС кожної з країн важливий, і ми цим досвідом взаімообогощаемся.
ГУАМ теж може сприяти цьому процесу. Ми розвиваємо наше чотиристороннє співробітництво, намагаючись зробити це на основі європейських принципів, критеріїв та стандартів. І цим ми можемо бути цінні для ЄС, тому що ми хочемо запропонувати нашу організаційну та інституційну структури для реалізації цілей ЄС у нашому регіоні. Ми вітаємо посилення ролі ЄС у нашому регіоні. Нашим співробітництвом у ГУАМ ми показуємо, що не тільки на двосторонньому, але й на багатосторонньому рівні готові прийняти європейські цінності. І це допомагає нам у наших індивідуальних переговорах з європейською стороною. Чим краще співпрацюють країни один з одним, тим більше стабільності вони в кінцевому підсумку привносять і в загальноєвропейську скарбничку.
Наші переговори з ЄС я б порівняв з досвідом Вишеградської групи. Її члени вели індивідуальні переговори, але в той же час розвивали і власний формат співробітництва, що в кінцевому підсумку допомогло їм стати членами ЄС. Я не хочу проводити жорстких паралелей. І не хочу сказати, що у нас це станеться таким же чином. Навіть навпаки, якісь країни будуть швидше наближатися до ЄС, або це може відбуватися різними темпами в різних галузях, виходячи також з інтересів ЄС. Але в будь-якому випадку, наше чотиристороння співпраця допоможе швидше просувати загальну європейський порядок зовнішньої політики країн ГУАМ

Спілкувалась Ксенія Лазоренко, спеціально для РБК-Україна