РБК-Україна: У I кварталі 2010 р. НКРЕ не підвищувала ціни на електроенергію. Чи планується розгляд цього питання найближчим часом?

Сергій Тітенко: Думаю, через днів 10 може бути рішення. Зараз дуже багато варіантів і способів, щоб знайти компроміс. Я особисто вів переговори з «Ощадбанком» і НБУ, щоб перекредитувати 1,4 млрд грн енергоринку під 14% з сьогоднішніх 19%. Таким чином можна заощадити 200 млн грн. Крім того, з 1 липня плануємо підняти тарифи для підприємств гірничо-металургійного комплексу (ГМК), щоб вони платили без пільг - це ще 500 млн грн. Плюс, ще, може, трошки піднімемо плату за зовнішню освітлення. Але все одно, поки є касовий розрив майже в 1,5 млрд грн.

РБК-Україна: Тобто, в рамках тарифної політики з III кварталу промисловці можуть платити повну ціну за електроенергію?

С.Т.: Так. І я не бачу особливого опору з їхнього боку. Біда в тому, що ми в НКРЕ не бачимо тенденцій. Є доручення першого віце-прем'єра Андрія Клюєва про те, щоб був моніторинг по кожному місяцю та була правдива офіційна інформація з розвитку промисловості. Думаю, що, може бути, якась частина пільг буде скасована і після 1 липня. Все залежить від статистики Ми 10 травня отримаємо статистику за квітень, і якщо там, умовно кажучи, 10% зростання до попереднього місяця то, повірте мені, вже 15 травня буде проект постанови Кабміну про збільшення тарифів.

РБК-Україна: Які варіанти зміни тарифу на транспортування газу облгазам розглядаються зараз?

С.Т.: Їх дуже багато. Ось подивіться, якщо минулого року тарифи на транспортування газу впали по деяких облгазах на 45%, потрібно компенсувати втрати чи ні? Я не знаю, наприклад. Адже це означає, що деякі підприємства знизили обсяг робіт і перестали споживати газ. А ми, виходить, внесемо в тариф гроші, щоб ми з вами, як і вся країна, платили трохи дорожче, щоб компенсувати втрати облгазу за те, що ці підприємства стали менше споживати.
До речі в I кварталі цього року є зростання споживання газу приблизно на 20% в порівнянні з I кварталом 2009 р. Знову питання: врахувати це чи ні? Звичайно, I квартал будемо враховувати. Тепер уявіть, якщо ця тенденція триватиме, то як можна порахувати облгазам обсяги на цей рік? Можна порахувати те, що вони пишуть, а можна по-іншому - і вже є невідповідність. А уявити, що по всіх облгазах такі помилки? Я не хочу сказати, що це спеціально робиться, може це помилки в прогнозуванні. Але, чим менше газу ти транспортуєш, тим більше зростають витрати і тариф. Тому є свідомий рух будь-якого директора на заниження обсягів транспортування. А наша логіка інша, тому що ми не хочемо, щоб споживач платив зайве. І це тільки одна проблема.
100 млн грн амортизаційних відрахувань зараз не враховані в тарифі. Це означає, що за останні роки введено на 1,4 млрд грн основних фондів. Наприклад в «Волиньгаз» амортизаційні відрахування в 2009 р. склали 800 тис. грн, а основних фондів введено на 14 млн грн. Ясно, що це не вони їх вводили. Ці люди будують газопровід, потім передають у комунальну власність, а потім - у держвласність. Цифра божевільна, звичайно.
З іншого боку, амортизація - це єдине чітке джерело для того, щоб вкладати кошти на розвиток. Зараз виходить за тарифом середня зарплата 2400 грн в облгазах, а фактична - трохи більше 1900 грн. Що робити в такій ситуації? Підняти ще зарплату? Не впевнений. Тому ми плануємо, у першу чергу, підтягти зарплату там, де вона дійсно низька, а в решті залишити приблизно на тому ж рівні.

РБК-України: Формально доньку «Нафтогазу» - «Нафтогазмережі» - ліквідують, а власність передають «Газу України». Як Ви оцінюєте такий крок?

С.Т.: Мені здається, що краще було б повернутися до такої структури як «Укргазмережі», у якої формально нічого немає, але, у разі необхідності, вона може виступити і зайти як представник держави на територію не виконуючого ліцензійних зобов'язань облгазу. Тобто, залишити якийсь поштову скриньку. І це узгоджується з усіма європейськими правилами. У них є так званий «постачальник останньої інстанції».

РБК-Україна: «Укренерго» зверталося до НКРЕ з проханням, щоб комісія пояснила порядок участі в аукціонах до доступу до перетину для експорту електроенергії, адже існує норма, згідно з якою, якщо переможець аукціону річного експортує електроенергію протягом двох місяців поспіль менш ніж на 70 % від наданого обсягу, то договір про доступ до перерізу вважається автоматично розірваним. В той же час, є зразковий договір, який підписується за результатами аукціону, і там передбачено, що «Укренерго» і переможці аукціону можуть домовиться припинити надання такої послуги без розриву договору. Яка позиція НКРЕ?

С.Т.: Позиція з приводу надання доступу не менш, ніж на два місяці, введена для того, щоб виключити недобросовісних експортерів, щоб вони не займали перерізу, не бажаючи продавати енергію. Зараз виникають інші обставини, і ми зараз думаємо, як налагодити нормальну роботу аукціонів.

РБК-Україна: Тобто, ви будете вносити зміни в порядок?

С.Т.: Так. Зазвичай все будується на досвіді попередніх років і рідко враховується те, що може відбутися в майбутньому. Спробую пояснити на прикладі НАК «ЕКУ». У 2006-2007 рр. «ЕКУ» купувало приблизно 1,6 млн т вугілля на електростанції, в тому числі - 400 тис. т не у «Вугілля України». Такие вугілля було приблизно дешевше на 90 грн/т, були інші умови оплати - і всі були щасливі. В такій ситуації зараз Бурштинська ТЕС знайшла б вугілля, а так - його немає.

РБК-Україна: Чи планується перегляд цін на видобуток газу «Нафтогазу»?

С.Т.: Зараз середньозважена собівартість трьох видобувних компаній 137 грн/тис. куб.м. До неї додається рентна плата і витрати на геолого-розвідувальні роботи - і виходить 205 грн. В рамках 137 грн. проіндексувати зарплати і матеріально-технічні витрати - не проблема, але це копійки. Коли «Нафтогаз» почне подавати серйозну інвестпрограму, тоді і тариф може бути серйозно змінено. Від НАКу поки немає серйозних великих проектів. Думаю, тому що складно підготувати такі документи.

РБК-Україна: Які перспективи дії «зеленого тарифу»? Адже Ви на засіданнях НКРЕ не раз говорили про те, що треба жорстко контролювати підприємців, які ним користуються.

С.Т.: Це правда. Я дуже хочу, щоб він був і працював. Хочу, щоб після першого кроку, коли тариф встановлений, був другий крок - коли гроші, отримані від його застосування, правильно використовувалися. Коли писався закон, логіка була саме така. Умовно кажучи, підприємець заробляє 50 коп. на кВт/ч. Якщо помножити ці кошти, скажімо, на 20 років, то вийде певна сума, яку підприємець може отримати і вкласти кошти в розвиток виробництва. В НКРЕ зараз дуже багато є листів від компаній, які у такий спосіб хочуть отримати кредит. Далі, якщо банк згоден надати позику підприємцю, треба підготувати проект, який повинен бути затверджений за всіма правилами - і треба фінансувати за гроші кредиту цей проект. Проект може, наприклад, передбачати будівництво малої ГЕС через кілька років. Ось така логіка закону була. Він вже діє майже рік, і хочеться подивитися, куди підприємства, які користуються тарифом, поділи гроші.

РБК-Україна: Є перевірки НКРЕ з цього питання?

С.Т.: Зараз ми почнемо перевіряти. Під час планових і позачергових перевірок це питання буде на першому плані. І я думаю, що через кілька місяців ми побачимо, яка там ситуація. А от коли ми вже проаналізуємо інформацію, тоді і будемо вирішувати, що можна змінити в законі, щоб компанії, які йдуть на використання «зеленого тарифу», використовували прибуток за призначенням. В Китаї, наприклад, на рік вводиться нових потужностей малої гідроенергетіі на 4 тис. мВт на рік. Це і наша мрія - щоб запрацювала схема і люди були зацікавлені в розвитку альтернативних джерел енергії. А у нас є поле для роботи. У 1960-х рр. в Україні було 1165 малих ГЕС. Зараз немає і 60. Але є обладнання, яке залишилося і не використовується.

РБК-Україна: Як просувається процес створення ринку електроенергії (ринку прямих договорів), чи розробляються законопроекти в цьому напрямку?

С.Т.: За підрахунками ORACLЕ, компанії, яка в 107 країнах займалася введенням ринку прямих договорів, Україні технічне забезпечення такого механізму обійдеться в 80 млн дол. Причому, вони готові провести роботу за свої гроші під 6% річних. Проблема тільки в тому, хто буде надавати гарантії.
НКРЕ готова закласти в тариф «Укренерго» гроші на роботи. В обленерго теж можна ввести цільову надбавку. Є багато питань, наприклад, прибутковий чи ні розрахунковий центр. В Польщі, наприклад, такий центр минулого року заробив 600 млн євро. Також треба визначити, де знаходиться такий центр. У Росії зробили так, що розрахунковий центр - неприбутковий і гроші збалансовуються між виробниками, постачальниками і споживачами електроенергії. Сам центр контролюють «Газпром» і «Російські залізниці», як найбільші споживачі електроенергії.

РБК-Україна: Виходить, реформи енергоринку можна очікувати в найближчому майбутньому?

С.Т.: Ще багато тем для обговорень. Наприклад, виписувати так званий «маленький» або «великий» закон. Я підтримую розробку «великого» закону, який передбачає всі нюанси. Тому я дав завдання вписати до «великого» закон те, що ми вже робимо своїми розпорядженнями. Думаю, що ми до кінця травня допрацюємо законопроект.
До того ж, перший етап створення ринку не вимагає залучення компанії типу ORACLЕ. Тому, якщо ми опрацюємо, наприклад, весь 2011 р. в режимі 10% від обсягу всього ринку і подивимося, які є проблеми для подальшого запровадження прямих договорів, то це, мені здається, буде правильно. І в будь-якому випадку, півтора роки піде на матеріальне забезпечення, так що реформа буде поступальної. По-моєму переконання, закон ухвалять, тому що в енергетиці критична ситуація і всі розуміють, що треба реформувати цю систему.

Спілкувався Костянтин Штифурак