|
|
С.Ківалов: "Про фальсифікації голосування на дому говорити не приходиться"
12.02.2010
Голова парламентського комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов, в тому числі, в силу своєї посади, є в Партії регіонів ключовим комунікатором з судовою гілкою влади. В бліц-інтерв'ю РБК-Україна, взятому у нього напередодні в кулуарах парламенту, голова Центральної виборчої комісії в 2004 р. розповів, чому в опонентів Віктора Януковича практично немає шансів оскаржити результати виборів у судах, а також критично відгукнувся про рішення Верховного суду України від 2004 р. про призначення т.зв. третього туру виборів Президента.
РБК-Україна: Другий тур виборів президента відбувся, ЦВК підвела попередні результати. Проте БЮТ заявляє про масові фальсифікації. Ви з цим не згодні? Сергій Ківалов: Після другого, як і після першого, туру всі спостерігачі від міжнародних організацій, зарубіжних країн і наші експерти заявили, що вибори пройшли без суттєвих порушень, здатних вплинути на результати виборів. Це тим більш приємно чути після того, що влаштовували наші опоненти до, під час і після голосування в кожному турі. Так що мені залишається тільки підтвердити думку незалежних спостерігачів. РБК-Україна: Але депутати БЮТ заявляють про масові фальсифікації, наприклад, про близько 10-12% голосів, які були віддані за Віктора Януковича під час голосування вдома. С.К.: Давайте згадаємо. Влітку цього року БЮТ віддав за «Закон про вибори Президента» майже всі свої голоси в парламенті. Вони ж брали активну участь у подоланні вето Президента. А потім вони ж, скориставшись «нічними» рішеннями судів, які, мають ознаки неправосудних, в ході першого туру голосування поширювали неправдиву інформацію, що нібито не можна голосувати вдома без надання медичної довідки. Будь-якому юристу очевидно, що суд не уповноважений за примхою позивача вносити зміни до закону. Прийняття законів - прерогатива парламенту. А суб'єкти законодавчої ініціативи визначені Конституцією, на підставі чого свого часу народні депутати від БЮТ, будучи такими суб'єктами, і внесли до парламенту цей закон. Можливість безперешкодно проголосувати на дому - це міжнародний стандарт, прийнятий в Європі, це рекомендувала і Венеціанська комісія. У підсумку, хто хотів - той реалізував своє виборче право. І всі побачили, що відсоток голосування на дому під час виборів Президента України в 2010 р. практично можна порівняти з показниками на виборах 2004, 2006 і 2007 рр..Тому про фальсифікації голосування на дому говорити не доводиться. РБК-Україна: У БЮТ заявляють про те, що будуть домагатися третього туру виборів, як у 2004 р. Це реально? С.К.: Минулого року було внесено суттєві зміни до закону «Про вибори Президента України» у порівнянні з 2004 р. Тим самим, серйозно модифіковано правове поле цих президентських виборів. Як би не критикували всі, зроблені за останні півроку зміни, потреба в них була об'єктивна. Ніякого третього туру закон не передбачав у 2004 р., не може його бути і зараз - ні за рішенням ЦВК, ні за рішенням суду. Єдина підстава призначення повторного голосування чітко визначена у ст. 84 закону «Про вибори Президента України»: якщо до виборчого бюлетеня в день виборів було включено більше двох кандидатів і жоден з них не отримав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У 2004 р. Верховний суд України вдався до юридичної казуїстики і, по суті, створив нову законодавчу норму, що неприпустимо. А ці дії потім ще виправдовувалися гарною, але дурною фразою, що «дух закону, мовляв, важливіше букви закону». Цього разу Партія регіонів не допустить такого розвитку подій. РБК-Україна: Але БЮТ обіцяють і на цей раз звернутися до Вищого адмінсуду. Він поставить остаточну крапку? С.К.: Сьогодні результати виборів доводиться розглядати судам, це вже стало традицією в українській політиці. Судові процеси виборчі кампанії 2004, 2006 і 2007 рр. дали «путівку в життя» кільком поколінням українських юристів. Акти, дії або бездіяльність ЦВК, кандидатів у Президенти України, їх довірених осіб і політичних сил будуть оскаржені в єдиному суді - Київському апеляційному адміністративному. Апеляційною інстанцією за цією категорією справ буде Вищий адмінсуд України. Рішення про дії або бездіяльності ЦВК про встановлення результатів виборів оскаржуються в ВАСУ протягом п'яти днів і термін розгляду - два дні. Законом також передбачається неможливість апеляційного оскарження рішення ВАСУ, яке є остаточними. І це право наших опонентів. Ми це право ні в якому разі у них не забираємо. Нехай звертаються до судів. РБК-Україна: Чи не виникнуть в останній момент сумніви у легітимності керівництва ВАСУ? С.К.: Що стосується ВАСУ, то керівник цього найвищого органу адміністративної юстиції визначений більшістю суддів адміністративних судів з усієї України на Конференції суддів адмінсудів. Це рішення Конференції - значний внесок суддівського корпусу в забезпечення ефективного судового захисту результатів волевиявлення народу на виборах Президента. Тому ні в кого не може бути зараз сумнівів щодо того, що у ВАСУ є легітимне керівництво - в.о. голови Олександр Пасенюк. І нещодавнє грудневе рішення Конституційного суду України означає, що змістити його вже неможливо, до законодавчого врегулювання питання призначення на адміністративні посади парламентом. Крім того, є відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію указом Президента України від 5 лютого 2010 В зв'язку з цим показові факти сумнівних з точки зору закону, дій першого заступника голови ВАСУ Миколи Сіроша, який повідомив органам міліції неправдиві дані про втрату гербової печатки суду, попросив виготовити нову печатку і заволодів нею - при тому, що весь цей час гербова печатка ВАСУ нікуди не зникала. У той же час дії Сіроша активно підтримувала саме вище керівництво судової влади. Тому ще раз повторю, що Партія Регіонів не дозволить на цей раз повторитися сценарію 2004 р.
Спілкувалась Ганна Стешенко
» Справка
Сергій Ківалов
Народився 1 травня 1954 р. у Тирасполі (Молдова). В1980 р. він закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет за спеціальністю "правознавство". 1980-1985 рр. - аспірант, викладач, голова профкому Свердловського юридичного інституту. Після захисту дисертації, 1985-1989 рр. - робота на різних посадах у ППС ГУВС Свердловської обл. 1989-1997 рр. - старший викладач, начальник циклу адміністративного права та адміністративної діяльності Одеської школи міліції; професор, завідувач кафедри морського і митного права, проректор з навчальної роботи юридичного інституту Одеського держуніверситету ім.І.Мечнікова. З квітня 1997 р. - ректор юридичного інституту Одеського держуніверситету ім.І.Мечнікова. 1990-1998 рр. - депутат Жовтневої райради, потім - депутат міськради Одеси. 1998-2004 рр. - президент Одеської державної юридичної академії (в квітні 2000 р. внз отримав статус національного). В 1998 і 2002 р. обирається народним депутатом від мажоритарного округуВ березні 1998 р. і жовтні 2003 р. обирається членом Вищої ради юстиції, членом якої є до цього дня. З березня 2001 р. по березень 2004 р. - голова ВРЮ. Лютий-грудень 2004 р. - голова Центральної виборчої комісії. В березні 2006 р. і вересні 2007 р. обирається народним депутатом за списком Партії регіонів. Обидва рази стає головою парламентського комітету з правосуддя.
|
| Курсы валют |
28/05 |
Спрос |
Предл. |
|
28/05 |
8.05 |
8.09 |
|
28/05 |
10.045 |
10.219 |
|
28/05 |
2.465 |
2.564 |
|
06:40 |
1.25277 |
1.25327 |
|