РБК-Україна: "Кредит-Рейтинг" шість років був єдиним українським рейтинговим агентством, яке має право проводити обов'язкове рейтингування цінних паперів (ЦП) та емітентів. Але восени минулого року ДКЦПФР скасувала обов'язкове рейтингування емісій ряду ЦП, а днями визнала ще два агентства - "IBI-рейтинг" і «Рюрик» - уповноваженими. Все це означає швидкий занепад "Кредит-Рейтингу"?
Станіслав Дубко: Я не думаю, що це означає занепад "Кредит-Рейтингу". Все це означає тільки певне переформатування ринку. Яке, до речі, відбувається не тільки в силу дій ДКЦПФР або появи нових гравців, але і в силу зміни економічних умов.
РБК-Україна: Тобто, вас не бентежить той факт, що відразу дві компанії отримали статус "уповноважених агентств", і ви не вбачаєте в цьому спробу видавити "Кредит-Рейтинг" з ринку так званими адміністративно-ринковими методами?
С.Д.: У мене немає ніяких підстав стверджувати, що ухвалення рішення про розширення переліку уповноважених агентств було неправомірним. Тобто, формально, компанії, що перемогли в конкурсі, відповідають вимогам. Хоча, якщо порівняти стартові умови у нас з ними, то у нас в 2004 р. (на момент отримання статусу уповноваженого агентства) в портфелі було близько 40 рейтингів, штат аналітиків - близько 15-18 чоловік і ми вже три роки займалися присвоєнням кредитних рейтингів на договірній основі - це була наша основна діяльність. Нові повноважні агентства не можуть похвалитися такими показниками.
У багатьох в 2004 р. були сумніви, чи зможе одна компанія обслужити наплив клієнтів, яким потрібні рейтинги. Були різні звинувачення на нашу адресу. Але за роки нашої роботи не було жодного скандалу, в якому ми б фігурували із-за низької якості рейтингування, або із-за присвоєння рейтингів необ'єктивних за гроші.
Що ж стосується відмови від обов'язкового рейтингування - у всьому світі є приклади, коли держави в різні періоди часу вводили обов'язкове рейтингування для розвитку ринку, а потім відмовлялися від нього. Так що й без обов'язкового рейтингування ми будемо нормально працювати. Наскільки активно - буде залежати від того, наскільки фінансовий ринок буде мати потребу в послугах з незалежної оцінки стану емітентів і позичальників. І саме зараз, після кризи, для цього існують хороші передумови.
До речі, "Кредит-Рейтинг" не був монополістом на ринку рейтингування. Були ще Moody's, S&P, Fitch. І деякі з найбільших українських компаній ніколи не були нашими клієнтами, незважаючи на те, що ми пропонували їм більш низькі ціни. Тому що вони вважали дорожче грошей репутацію міжнародних визнаних компаній. Так і зараз, впевнений, буде якась частина українського бізнесу в різних сферах, яка вважає, що для ефективного використання рейтингу як інструменту комунікації на ринку - недостатньо просто рейтингу від якогось агентства, що має формальне визнання регулятора. Їм буде потрібно агентство з репутацією. І це буде наше місце.
Вихід нових гравців на ринок рейтингування призведе до чіткого розділення клієнтів на дві категорії і до повного задоволення їх потреб у рейтингах. Будуть компанії, яким необхідно тільки виконання регуляторних вимог, - і вони будуть готові подешевше і швидше отримати рейтинги для ДКЦПФР, не піклуючись про прозорість для ринку. Також будуть компанії, які будуть дорожити своєю рейтинговою оцінкою, як важливим інструментом для своєї роботи.
РБК-Україна: Хто, за вашими даними, сьогодні контролює "IBI-рейтинг" і "Рюрік"? Чому саме ці компанії стали уповноваженими агентствами?
С.Д.: Не володію такою інформацією.
РБК-Україна: Тобто, власники цих компаній не пропонували акціонерам "Кредит-Рейтингу" продати їм компанію? Адже це саме той випадок, коли простіше купити готове агентство, ніж розкручувати нове.
С.Д.: Ні. Єдиний випадок, коли нас могло купити інше рейтингове агентство - це в 2005 р. Тоді "Кредит-Рейтингом" цікавилося Moody's.
РБК-Україна: А Вас особисто, як керівника агентства, намагалися перекупити нові конкуренти "Кредит-Рейтингу"?
С.Д.: Ні. Я взагалі поки не бачив яких-небудь активних дій цих агентств по створенню команди, початку роботи і продукування якого-небудь конкретного продукту. Поки я бачив тільки їх дії, спрямовані на те, щоб стати уповноваженими агентствами. Вони, очевидно, саме це вважали першим кроком на початку роботи - отримати статус, а потім вже все інше.
РБК-Україна: Скільки кожному з нових гравців потрібно вкласти в розкрутку, щоб почати створювати "Кредит-Рейтингу" відчутну конкуренцію?
С.Д.: Потрібен час і гроші. Я вважаю, що потрібно року півтора, щоб запустити нормальний рівень бізнесу, і приблизно 200 тис. дол. Це гроші, які дозволять агентству мінімум рік-півтора займатися розвитком, не маючи достатніх доходів. Тому що, якщо ви входите в цей бізнес без грошей, то на вас завжди будуть рублем тиснути клієнти, і це може згубно позначитися на об'єктивності оцінок.
РБК-Україна: Як зміниться ваша ринкова частка із-за виходу на ринок нових гравців?
С.Д.: Сьогодні на міжнародні рейтингові агентства на українському ринку за національною шкалою припадає 11% ринку. Ще 1% - за "Експерт-Рейтингом". Все інше - наше. Уточню, що я говорю як про обов'язкові, так і необов'язкові рейтинги, які оцінюють кредитоспроможність емітентів облігацій, підприємств-позичальників, фінансових установ і муніципалітетів.
Однак зазначу, що історично 35% рейтингів, які ми виставляли, - це низькі рейтинги спекулятивного рівня, які свідчили про високі ризики вкладень у більшість компаній. Відповідно, далеко не всі наші клієнти були зацікавлені в отриманні рейтингу, як інструменту комунікації з ринком. Багато компаній просто виконували регуляторні вимоги. І сама процедура рейтингування їх не влаштовувала, і рейтинги вони намагалися не афішувати - тому що доводилося розкривати інформацію про свій поганий фінансовий стан.
РБК-Україна: Логічно припустити, що ряди саме таких клієнтів "Кредит-Рейтингу" зрідіють, а значить, і частка ринку скоротиться.
С.Д.: Сподіваємося, що серед свідомого бізнесу частка істотно не зміниться. А ось в частині тих, хто тільки виконував регуляторні вимоги, звичайно ж, ми можемо втратити значну частку ринку. Підкреслю - я не очікую, що наше місце на ринку зміниться в частині необов'язкового рейтингування, де ключову роль відіграє вибудована роками довіра. Що стосується обов'язкового рейтингування - перетікання клієнтів до конкурентів очевидно, особливо якщо нові уповноважені агентства почнуть роздавати високі рейтинги компаніям, які нами оцінювалися як ненадійні.
РБК-Україна: Щоб відвоювати шматок рейтингового пирога, нові гравці будуть відверто демпінгувати. "Кредит-Рейтинг" готовий відповісти зниженням розцінок на присвоєння і підтримку рейтингів?
С.Д.: Ні, ми не будемо вплутуватися в цінові війни. Зниження ціни на наші послуги через вихід на ринок нових уповноважених агентств точно не буде. На мій погляд, ціна повинна враховувати якість і досвід роботи агентства, його ринкову репутацію.
РБК-Україна: Якщо говорити про ключові тенденції на ринку рейтингування, як змінилася структура вашого клієнтського портфеля за роки кризи?
С.Д.: У пікові для облігаційного ринку 2006-2007 рр. близько 75-80% всієї нашої роботи було пов'язано з рейтингуванням облігаційних випусків. В 2008 р. вже лише 65% було пов'язане з облігаційними рейтингами, а в 2009 р. на рейтингування емісій облігацій в нашому портфелі припало близько 20%. В 2008-2009 рр. упор у нас, перш за все, був на фінансовий сектор. Дуже активним був банківський сегмент. Спочатку це було пов'язано з регуляторними нормами - банки почали отримувати рейтинги для того, щоб працювати зі страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами. Але під час кризи мотивація використовувати рейтинги сильно змінилася в плані необхідності доведення своєї надійності. Коли банки поруч почали падати, попит на рейтинги зріс, і кількість клієнтів у банківській сфері досі зростає.
РБК-Україна: Чим пояснюється підвищення попиту на рейтинги з боку банків?
С.Д.: Окрім кредитних рейтингів, які зрозумілі професіоналам і можуть використовуватися контрагентами банків, банки ще почали активно використовувати наш новий продукт - рейтинги депозитів. Цей рейтинг визначає надійність банку щодо конкретного боргового зобов'язання - депозити фізособи. До речі, далеко не всі банки, які отримували рейтинги депозитів, їх публікували. Бо далеко не всі отримали високі оцінки. Наприклад, за весь час діяльності, ми привласнили 83 рейтингів депозитів. Але тільки 19 розкрито на даний момент. Однак у тих, хто розкрив, за 2009 р. приріст депозитної бази склав 15%, при тому, що вся система за 2009 р. в цілому втратила 2% депозитів. Ось вам і пояснення попиту на рейтинги.
РБК-Україна: Якщо частка рейтингів, пов'язаних з облігаційними випусками, впала до 20%, на чому ж заробляло агентство?
С.Д.: До 50% портфеля за минулий рік - це все, що було пов'язано з банками. Інша частина - це рейтинги підприємств. З рейтингами підприємств є важливий момент. Багато компаній, які проводили рейтингування облігаційних випусків, і в яких в 2008-2009 рр. підійшов термін їх погашення, і відповідно, закінчення підтримки рейтингів, прийняли рішення зберегти рейтингову історію. Таким компаніям ми привласнювали кредитні рейтинги компанії як позичальнику в цілому, а не як емітенту облігацій. Для багатьом компаніям важливо підтримувати рейтингову історію. По-перше, щоб залишатися публічними на ринку і коли знову відкриється ринок облігаційних запозичень, мати можливість залучати кошти першими. По-друге, кредитні рейтинги допомагають компаніям вести переговори з банками про отримання кредитів.
РБК-Україна: Помилки рейтингових агентств в оцінці надійності таких банків як Lehman Brothers і Northern Rock вже увійшли до історії. Скільки подібних помилок на рахунку "Кредит-Рейтингу"?
С.Д.: За весь час спостереження з усіх дефолтів 13% - це дефолти емітентів з рейтингами інвестиційного рівня, при цьому не найвищими (до ВВВ). 87% - дефолти серед спекулятивних паперів. Ми цю статистику вважаємо нормальною. Наприклад, у Moody's за кризовий 2008 р. було теж 13% дефолтів по емітентах з рейтингами аналогічного рівня.
РБК-Україна: В листопаді 2009 р. ДКЦПФР своїм рішенням скасувала обов'язкове рейтингування випусків ряду цінних паперів, у тому числі - облігацій. Скільки облігаційних випусків ви відрейтинговали з моменту вступу в силу цього документа?
С.Д.: З моменту вступу постанови в силу, з урахуванням I кварталу 2010 р. - п'ять випусків. Відзначу - це відповідає загальному низькому рівню активності емітентів облігацій.
РБК-Україна: Тобто, рішення ДКЦПФР не вплинуло на бажання компаній отримувати рейтинги? Чому? Адже 50-100 тис. грн. за послуги рейтингового агентства - істотна економія на тлі кризи.
С.Д.: За нашою інформацією, випусків без отримання рейтингів з того часу було всього п'ять. Це випуски компаній, які спочатку готували емісію облігацій не для ринку, і не для підтримки публічності, а для внутрішнього перерозподілу коштів.
Що стосується впливу постанови на ринок. Вона може і зробила б вагомий вплив, якби була ухвалена на етапі пікового розвитку. Зараз же від неї ні тепло, ані холодно. Причому, комісія цим рішенням створила дивну ситуацію. Вимога закону про наявність обов'язкових рейтингів залишилася. Просто ДКЦПФР відмінила норму, яка вимагала пред'явлення рейтингу для реєстрації емісії. Тобто, рейтинг все одно потрібен, просто комісія повинна буде перевіряти його наявність якимось іншим чином.
РБК-Україна: Скасування обов'язкового рейтингування - дітище комісії часів колишнього її керівника Сергія Петрашка. Вам відома позиція нового керівництва ДКЦПФР - нагляд і регулювання ринку рейтингування будуть підсилюватися або ринок очікує подальша лібералізація?
С.Д.: Я днями зустрічався з новим головою комісії Дмитром Тевелєвим. Була висловлена наступна позиція - вимоги до відбору рейтингових агентств занижені. Я почув згоду з тим, що вимоги варто переглядати, тому що вони дійсно неадекватні. Так що, ДКЦПФР готова до посилення. Очікую, що комісія посилить і нагляд за діяльністю повноважних рейтингових агентств. Важливо, що ДКЦПФР готова приступити до нагляду за діяльністю гравців ринку рейтингування, яких стало більше, тому що ефективної системи нагляду з боку комісії поки розроблено не було. Були висловлені побажання як в частині поновлення вимог, відповідно до сучасного європейськог досвіду, так і щодо посилення нагляду за роботою рейтингових агентств. Без цих кроків є високий ризик дискредитації інституту повноважних рейтингових агентств.
Спілкувався Володимир Бойко
