Михайло Кучук: "На добудову Подільського мостового переходу треба 1,5 млрд грн"
РБК-Україна: Давайте поговоримо про масштабні проекти реконструкції, які зараз реалізуються у Києві. Розкажіть про архітектурні рішення транспортної розв'язки на Поштовій площі. Коли буде доопрацьований остаточний проект?
Михайло Кучук: В нас були два технічно альтернативні проекти. Я із технічною частиною кожного з них детально ознайомився.
Один проект - це проект старої радянської школи, другий проект - інноваційний. Детально ознайомившись з двома, можу сказати, що радянський проект - це радянський проект.
А інноваційний проект, на жаль, нереальний до виконання через кільце на Володимирській гірці, через різниці в позначках висоти, через те, що треба буде різати частину Володимирської гірки, там багато проблем, а найголовніше це те, що він мав бути достатньо дешевим, але виявився дорожчим за альтернативний. Стара радянська школа не завжди погана, там справді вчили хороших спеціалістів. І вони зробили хороший проект.
Читайте також: Реконструкція Поштової площі: пам'ятник радянським воїнам демонтований на Подолі (фото)
Що ж стосується архітектурної частини проекту, то цим займається наше управління архітектури, яке має враховуючи теперішнє бачення, застосувати до старих конструкторських методів нову архітектуру. Ви бачили проект і бачили, що люди з вул. Сагайдачного зможуть спокійно підійти до Набережної, ми пустили автомобілі під низом на різних рівнях. Ми вважаємо, що проект буде достатньо серйозно відпрацьований технічно і водночас буде красивим і сучасним.
РБК-Україна: До речі, про Поділ. Там знаходиться Гостинний двір, який опинився в центрі суспільної дискусії. Нещодавно, Олександр Попов сказав, що вже відбувається реконструкція Гостинного двору. Розкажіть детальніше про проект?
Михайло Кучук: Гостинний двір - це один із небагатьох об'єктів, де громадські організації займаються рейдерством. Це моя думка, як спеціаліста.
Чому? Тому, що я не можу зрозуміти, що може не подобатися в проекті реконструкції Гостинного двору. Я був на прямому ефірі і говорив з противниками цієї реконструкції. Вони кажуть «погано, тому що погано». Вони питають, чому там будуть магазини, чому не держава виділила гроші на цю реконструкцію, чому місто не виділило гроші на цю реконструкцію.
Я їм пояснюю, що місту треба здати 10 дитячих садочків, 15 шкіл, щоб діти не стояли в чергах на дитячі садочки, щоб не ходили в школи через 8 кварталів та 5 доріг. Я їм про це розповідаю, а вони мені: «Ви нам це не розповідайте, а скажіть, чому ви не даєте гроші на реконструкцію». Я не розумію, що в самому проекті може не подобатись.
Будівля стане громадською, в будинок зможе зайти кожен бажаючий без копійки в кишені і цілий день по ньому гуляти, отримувати задоволення від краси будинку, краси площі. Це приклад багатьох міст світу, в тому числі - Кракова, Варшави, Праги.
Крім того, цей будинок насправді не має нічого спільного з історією, бо коли будували метро, то його знесли і побудували такий самий із червоної цегли. Навіть історичні будинки приводять до ладу і роблять із них пасажі по яких можна прогулятись, а тут - вони самі не знають, чого вони проти.
Проект справді добрий, його робив депутат Київради і досить непоганий архітектор Андрій Миргородський. Проект пройшов нашу архітектурну секцію, крім того, його розглянули на раді в Міністерстві регіонального розвитку, дивилося Міністерство культури, всі дивилися!
Всі спеціалісти кажуть, що проект достойний того, щоб його реалізувати. Ні копійки бюджетних коштів там не буде. Проект реалізують за кошти підприємства "Укрреставрація", яке його орендувало протягом останніх 20 років. Це підприємство там знаходиться, перебудувало цей будинок десятки разів, там понабивали фанерних перегородок, влаштували собі там якісь кабінети, там вже було все, що завгодно.
"Гадючник", який там був нікого не хвилював, але коли ця ж "Укрреставрація" хоче внести гроші і зробити з нього пасаж - то це проблема. Так там будуть магазини, там будуть кафе, галереї, але це ж робиться для людей, а не для того, щоб там закритися і сидіти в офісі. Якщо б мені сказали, що це офісний центр, то я б сказав: "Але чому? Це ж неправильно".
Читайте також: Київський Гостинний двір: Історія першого торговельного центру Києва (фото)
РБК-Україна: Добре, може через те, що Гостинний двір перебудовували, він і не є автентичною історичною пам'яткою, але такою пам'яткою точно є центральний гастроном, що знаходиться за адресою Хрещатик 40. Нещодавно Олександр Попов зупинив його реконструкцію.
Михайло Кучук: Це зовсім різні речі. В Гостинному дворі суттєво нічого не змінюється, йому просто роблять дах, щоб його не заливало, міняють фундаменти і роблять його громадським місцем.
На Хрещатику йдеться про руйнування двоповерхового будинку та будівництво восьмиповерхівки, причому шість поверхів хочуть зробити у склі. І Олександр Павлович, і я, і решта наших працівників категорично проти.
РБК-Україна: Олександр Попов говорив, що в проекті буде знайдено певний компроміс. В чому він полягатиме?
Михайло Кучук: Не знаю. Я до таких компромісів не готовий. Я не знаю, про що говорив Олександр Павлович, але ми ще порадимось. Я вважаю, що там має залишитися той будинок, який є, в такому ж вигляді, може з якоюсь мансардою. В будь якому випадку, це моя особиста думка.
Це розглядалося на архітектурній раді 4-5 років тому. Всі рішення, які були прийняті, були прийняті старою владою і були поставлені там якісь печатки, тому ми будемо з цим боротися, і просити Мінрегіонбуд та ДАБК не видавати по старій документації ніяких дозволів.
РБК-Україна: А чи може там змінитися інвестор?
Михайло Кучук: Я не знаю інвестора. Я їх не бачив жодного разу, до мене ця компанія жодного разу не приходила, вони обходять міську владу, вони знають позицію міської влади і шукають можливість обійти нас.
РБК-Україна: А як щодо реконструкції Андріївського узвозу?
Михайло Кучук: А Вам сьогодні він подобається?
РБК-Україна: Мені не подобаються ці велетенські банери на будинках.
Михайло Кучук: Вони мені теж не подобаються. Ми зробили перший етап реконструкції, повністю поміняли всі мережі, змінили бруківку. Ми зробили такий узвіз, по якому не соромно пройтися.
Я не корінний киянин. До того, як приїхати в Київ на роботу, я ніколи не був на Андріївському узвозі. І коли я побачив, що таке Андріївський узвіз, то мені стало соромно - там неможливо було пройти, можна було зламати ногу, всі будинки знищені, обшарпані, покинуті, і є складами продавців біжутерії та картин.
Читайте також: У Києві після реконструкції відкрився Андріївський узвіз (фото)
Тепер ми хочемо, будинки, які сьогодні затягнуті банерами, довести до ладу, а те яким чином ми доводитимемо їх до ладу, це вирішать спеціалісти. Ці будинки мають отримати друге життя в тому вигляді, в якому вони є сьогодні, і тоді - це залишиться Андріївським узвозом.
Але, що треба зробити, щоб цей будинок в такому вигляді відбудувати, відновити чи реконструювати, то це вже вирішать спеціалісти, які будуть робити документацію. Якщо спеціалісти вивчать фундаменти і скажуть, що фундаменти хороші, і можна на цих фундаментах частково розібравши стіни, відбудувати цей будинок, то будемо робити так.
Якщо скажуть, що стан фундаментів незадовільний, то будемо думати, як ці фундаменти укріпити. Якщо укріпити фундаменти буде неможливо, то можливо можна буде частину розібрати і відбудувати.
Але цей шлях нам поки невідомий, бо зараз ми займаємось документацією. Ми цим займемося в квітні - травні наступного року. Ми не хочемо на Андріївському узвозі нічого будувати, там нічого будувати не можна, там можна тільки, щось відбудувати із того, що там є.
РБК-Україна: Що ще крім названих об'єктів планується до реконструкції найближчим часом?
Михайло Кучук: Моя позиція, як керівника архітектурно-будівельного сектора, що в такому старому місті, як Київ не можна бути будівництва в центрі міста. Можлива лише реконструкція з добудовою чи надбудовою, але реконструкція. Ми маємо приклади Парижа, Варшави, Праги.
Зовнішній вигляд нашого міста - це оті стоячі «зубочистки» і я вважаю, що це неправильно. Зі мною багато хто може не погодитись і не погоджується. Але моє бачення таке, що будувати в центрі міста нові висотні будинки, розповідаючи при цьому, що 10 нових поверхів будуть під склом - це неправильно. Саме через це ми маємо в місті автомобільний колапс, і проблеми архітектури і всі інші проблеми.
Коли ми говоримо про реконструкцію, то мова йде про будинки, які вже побудовані, які комусь належать. Це можуть бути приватні фірми, окремі люди чи державні структури. Отже ми самі на процес реконструкції впливати не можемо, ми можемо впливати тільки через заборони та обмеження в будівництві. Що ж стосується наших об'єктів, які ми можемо побудувати, то знову ж таки ми категорично проти, щоби забудовувати в Києві вільні земельні ділянки.
РБК-Україна: До речі, хочу запитати про об'єкт на будівництво якого Ви могли б вплинути - "Дніпровські вежі". Минулого року говорилося про те, що вони перейдуть на баланс міста і будуть добудовані. Прем'єр дав відповідне розпорядження, щоб на експертизу будівель було виділено 7 млн грн. Чому з того часу справа не зрушила з місця?
Михайло Кучук: Міністерство внутрішніх справ, якому належать будинки, наскільки я знаю, цих грошей не отримало. Ми сказали, що якщо нам ці будинки передадуть, то ми готові виступити замовником і ці будинки добудувати.
РБК-Україна: І на якій стадії зараз будівництво?
Михайло Кучук: Та ні на якій. МВС так і не передало нам функції замовника, тому що треба проводити експертизу, треба визначати вільні площі. Ми не маємо доступу до цих будинків, вони знаходяться на нашій території, але земля відведена МВС, яке займалося будівництвом і розподілом житлових площ.
Зараз ми займаємось проблемою ще однієї недобудови, йдеться про будинки на вул. Сосніних. Там на квартири чекають близько 500 сімей. Цілий рік ми займалися тим, що відбивалися від різних рейдерів і нарешті прийняли рішення, відвели цю земельну ділянку нашому комунальному підприємству, бо, згідно закону, ми не можемо розпочинати роботи, поки земля не буде нашою.
Зараз ми готуємо розпорядження про початок робіт, швидше за все будемо змушені додатково асигнутивати гроші з міського бюджету, тому що винних там вже не знайти. Там вони судяться, бо квартири продавали 17 компаній і в тому, що там були шахрайські дії, сумніву нема, але, на жаль, в нас ніхто за це не відповідає. Якщо вже знайшли винних, то нехай вони компенсують втрати місту чи людям, але правоохоронні органи і суди не можуть знайти винних.
РБК-Україна: Перед Євро-2012 багато говорили про будівництво перехоплюючих паркінгів. В травні в КМДА запевняли, що їх побудують і обіцяли для того відвести земельні ділянки на окраїнах міста на найближчій сесії Київради. Але з того часу нічого не зроблено. Чому?
Михайло Кучук: На жаль, економічна ситуація в державі не дозволяє знайти інвестора на ці об'єкти. Вся справа тільки в цьому.
Я великий прихильник будівництва паркінгів, бо вважаю, що сьогодні не побудований паркінг - це те, що в майбутньому ми не зможемо жити в місті. Кількість автомобілів з кожним роком зростає і в майбутньому ми не зможемо навіть проїхати, може відбутися колапс.
На жаль, інвестори не хочуть інвестувати гроші в ті паркінги, де ми можемо виділити землю. Вони хочуть будувати паркінги в центрі міста і будувати їх відкритим способом.
Крім економічної складової, є ще й законодавча. Тут є ще робота ДАІ, бо на Лівому березі в нас близько 3 тис. місць є в паркінгах наших комунальних підприємств, які не можуть їх ані продати, ані загнати туди автомобілі, бо їх просто залишають на зелених зонах і немає законодавства, яке б змусило людину поставити своє авто на паркінг.
РБК-Україна: Завдяки інвесторам у 2013 р. обіцяли запустити метро "Львівська брама".
Михайло Кучук: Є такий проект і він має інвестора. Зараз ще не затверджена кінцева документація. Роботи ще не почалися, це планується зробити наступного року і запустити станцію через півтора - два роки після початку робіт. Вся проблема в грошах.
РБК-Україна: Є ще дві станції метро, які планувалося відкрити в листопаді цього року. Чи встигнете?
Михайло Кучук: Ми в цьому році здаємо дві станції метро - «Іподром» і «Теремки». Це може бути не листопад, а грудень. Будівельникам завжди не вистачає трохи часу, але до кінця року ми плануємо ці дві станції здати. Із нинішніми темпами роботи є надії, що ми це зробимо.
РБК-Україна: А як йдуть справи із запуском швидкісного трамваю на Троєщину? На останній сесії Київради на нього виділили 100 млн грн.
Михайло Кучук: Ми планували закінчити його в серпні. Там складна робота і складні технічні моменти з якими ми зустрілися і 10 днів витратили на прийняття рішення.
В Україні останнім часом не було таких робіт, що треба було трамваєм вискочити на естакаду по криволінійному шляху і прямо підійти до швидкісної електрички. В на цій криволінійній проектанти заклали таку рейку, яку в Україні не випускають. А завод в Росії не хоче робити 80 тон, а хоче 800 тон. Хотіли купити в Чехії, але там вона не сертифікована.
Є технічні проблеми, через які це будівництво затягнулося. Крім того, не зовсім добре з фінансуванням. В суму, яку Київрада виділила, входять і добудова станції, і 1,2 км нової дороги туди і в зворотному напрямку, і перекладання мереж, і нова платформа та 250 метрів естакади.
РБК-Україна: То коли завершите роботи?
Михайло Кучук: Здамо на початку жовтня.
РБК-Україна: Що цього року було зроблено в рамках будівництва метро на Троєщину?
Михайло Кучук: Ми приступаємо до робіт, розпочали проектування. Ці роботи пов'язані також з добудовою Подільського мостового переходу. Подільський мостовий перехід - це, на жаль, відсутність фінансів.
Прем'єр (Микола Азаров) сказав: "Будуйте". Ми намагаємось будувати, але уряд не встигає з фінансуванням, та ми стараємось - і доручення уряду виконуємо. В жовтні будемо піднімати дві останні арки на мостовий перехід, зараз ведемо роботи в сторону Подолу.
Але ми маємо з'їхати з моста, а щоб з'їхати з цього моста, треба побудувати першу станцію метро на Троєщину, вона називається «Райдужна». Щоб її побудувати з урахуванням того, що метро піде на вул. Маяковського, а не на вул. Бальзака, потрібно її перепроектувати. І ми зараз цим займаємось.
РБК-Україна: Прем'єр говорив про ще декілька транспортних проектів у Києві.
Михайло Кучук: Ми зараз прокладаємо дорогу з Дарницького мостового переходу (міст ім. Кирпи) на Харківське шосе. Цю роботу ми завершимо на початку жовтня.
Ми також зробили дві смуги на просп. Григоренка. Для експлуатації міста потрібні дуже великі гроші, їх не виділяли багато-багато років, не виділяла радянська влада в необхідній кількості, не виділялись в пострадянські часи, а коли працювала "молода команда Черновецького", то взагалі нічого не виділялося.
Місто відстало по інфраструктурі на 15-20 років і в зв'язку з таким величезним відставанням ми сьогодні не можемо за один день знайти усі необхідні гроші.
Читайте також: Вартість будівництва авторозв'язки на Ленінградській площі в Києві становить понад 700 млн грн
РБК-Україна: Але і голова КМДА, і прем'єр розповідають про будівництво багатьох проектів. А Ви кажете, про відсутність фінансування. За які кошти всі ці проекти будуватимуть?
Михайло Кучук: Я кажу тільки про ті проекти, на які є гроші, тому я кажу трошки менше, а прем'єр - трошки більше.
У прем'єра плани пов'язані з цілою країною і він знає, де взяти цих 1,5 млрд грн на добудову Подільського мостового переходу. Я не знаю, тому я не можу сказати, коли ми його добудуємо. Прем'єр знає більше за мене.
РБК-Україна: Розкажіть про подальший розвиток транспортних шляхів Києва.
Михайло Кучук: Ми хочемо зараз сформувати план на наступний рік. Ми хочемо робити Ленінградську площу, продовжувати Кільцеву дорогу, розширювати просп. 40-річчя Жовтня, зробити другу розв'язку на просп. Науки та Столичному шосе. Ми все це хочемо, але не знаємо скільки грошей нам виділять.
Спілкувалась Тетяна Шпайхер
