РБК-Україна: Після обрання на пост президента ПФЛ Ви заявили, що маєте намір розвивати український футбол і підвищувати його популярність, об'єднавши вітчизняні асоціації і ліги. Яким чином збираєтеся втілити це в життя?
Мілетій Бальчос: На мій погляд, вирішувати дане питання стараннями тільки ПФЛ чи Прем'єр-ліги - не зовсім правильно. Підвищити рівень і бренд змагань можна шляхом об'єднання зусиль всіх професійних клубів інших асоціацій України на основі спільної програми розвитку професійного футболу. Завдання розробки такої програми, до речі, поставлено ХI Конгресом ФФУ.
Коли програма буде готова, ми винесемо її на розгляд різних футбольних асоціацій та Прем'єр-ліги. Думаю, вже протягом нинішнього року розробимо цей документ і передамо його до центральних органів виконавчої влади для прийняття.
Підкреслю, що основна мета розробки програми - об'єднати ліги та асоціації єдиною ідеєю розвитку професійного футболу. Робота буде будуватися на принципі партнерства і основі загальної програми, але без установи будь-якого керівного органу, тобто, без створення об'єднання на юридичній основі.
РБК-Україна: Як можна підвищити бренд футбольних змагань?
М.Б.: Про зростання престижу можна говорити, перш за все, після того, як буде знайдено взаєморозуміння з футбольними асоціаціями - Прем'єр-лігою та ФФУ. Що стосується першої та другої ліг, що функціонують під егідою ПФЛ, то у мене вже відбулося кілька зустрічей з представниками маркетингових компаній з питань підвищення рівня і розвитку бренду цих змагань.
Також в даний час ведуться переговори з телеканалом "Футбол" про проведення регулярних трансляцій одного центрального матчу першої ліги. Тобто, з кінця квітня - початку травня у вболівальників з'явиться можливість дивитися матчі улюблених команд по телебаченню.
Однак, дане питання упирається в те, що комерційні права на трансляції належать ФФУ. Але ми вже звернулися до Федерації з проханням передати ці права ПФЛ.
Поки ж трансляції матчів першої та другої ліг можна побачити на сайтах ПФЛ і ua-footboll, що саме по собі є унікальним: фактично ПФЛ - єдина організація, що проводить онлайн-трансляції практично всіх матчів першої та другої ліги.
Крім того, ми почали випускати спеціальний 84-сторінковий «Дайджест ПФЛ України», з якого читачі зможуть почерпнути багато корисної інформації на футбольну та навколофутбольні тематику.
РБК-Україна: Чи маєте ви намір проводити реформи в структурі ПФЛ чи реорганізовувати календар змагань першої та другої ліг? Зокрема, чи будуть внесені зміни в графік змагань у другій лізі, де 11 команд грають у два кола з майже шестимісячним зимовою перервою?
М.Б.: Це питання вже виносилося на обговорення розширеного засідання Центральної ради ПФЛ. В результаті, клуби першої та другої ліг висловили бажання проводити змагання в старому форматі.
Але ми працюємо над реформуванням: на сьогоднішній день існує близько п'яти-шести варіантів структури змагань. Наприклад, можна говорити про збільшення кількості учасників другої ліги, допустимо, до 16 команд, за рахунок залучення кращих аматорських колективів, за умови, що вони приведуть свою інфраструктуру та інші критерії у відповідність до вимог Положення про атестацію футбольних клубів ФФУ. На підтвердження сказаного, зараз йдуть переговори з даного питання з лігою аматорського футболу.
РБК-Україна: Які основні рішення були прийняті на Вашій зустрічі з керівництвом Прем'єр-ліги?
М.Б.: По-перше, ми домовилися підготувати проект договору про співробітництво.
По-друге, ухвалили створити спільну з Прем'єр-лігою експертно-консультативну комісію з арбітражу. До речі, зауважу, що у ПФЛ подібна комісія вже є. До неї входять такі авторитетні арбітри, як Віктор Дердо, Сергій Шебек, Ігор Хіблін.
По-третє, ми запропонували створити єдиний реєстр спортивних споруд клубів ПФЛ та Прем'єр-ліги. Згідно з існуючим законом, землі, на яких знаходяться спортивні об'єкти, обкладаються податком. Якщо споруду зареєстровано в Кабінеті міністрів, то ця територія податком не обкладається. Безумовно, це може істотно знизити витрати клубів на розвиток власної інфраструктури. Прем'єр-ліга серйозно поставилася до цієї ініціативи, і зараз розробляє такий реєстр. Об'єднаний реєстр спортивних споруд клубів ПФЛ і Прем'єр-ліга ми подамо на затвердження уряду.
РБК-Україна: Скажіть, з якої причини не були включені до Центральної ради ПФЛ представники клубів, що входять до лідируючої п'ятірки першої ліги? Прихильники включення представників цих команд кажуть, що таким чином провідні колективи ПФЛ усунені від участі в роботі організації та впливу на прийняття рішень Ліги.
М.Б.: Одразу зазначу, що в даному випадку для мене не мало значення розташування команд у турнірній таблиці. Згоден з тим, що представники деяких клубів-лідерів могли увійти до Центральної ради. Можливо, я поступив жорстко, не давши ввести до ради людей, з якими у мене різні погляди на розвиток професійного футболу. Але, як президент ПФЛ, я несу відповідальність за роботу організації, тому вважаю правильним формувати власну команду однодумців і спиратися на людей, з якими в мене, по ряду причин, склалися відносини, засновані на довірі та взаєморозумінні. Це ні в якому разі не визначає мою позицію як керівника-одноосібника: я відкритий до співпраці, діалогу і спільному прийняттю конструктивних рішень.
Головним же вважаю дотримання принципу дій на благо розвитку та консолідації позицій суб'єктів вітчизняного футболу. Наступні засідання ради підтвердили мою правоту: хоча і виникали спірні моменти в окремих питаннях, збори пройшли спокійно, плідно і в атмосфері взаємної поваги, завдяки чому вироблялися функціональні рішення.
РБК-Україна: У своєму зверненні до президента УЄФА Мішеля Платіні Ви, зокрема, акцентували увагу на тому, що, процитую: "... ситуація, що склалася в українському футболі гальмує його становлення та завдає шкоди його іміджу на міжнародній арені". Не могли б докладніше розповісти про ці проблеми?
М.Б.: Про них говорять уже давно. Тим не менш, ще раз зупинюся на основних аспектах. Вважаю цю ситуацію такою, що суперечить професійній етиці: людина, будучи близьким родичем власника одного з клубів, має право керувати питаннями арбітражу, перебуваючи на посаді президента ФФУ.
Дає він вказівки суддям чи ні - питання в даному випадку безглузде. Важливо, що арбітр, проводячи матч за участю київського "Динамо", мимоволі відчуває психологічний тиск, бачачи, що у VIP-ложі перебуває президент ФФУ, який безпосередньо створював цей клуб. Внаслідок, в роботі судді виникають помилки, які можна кваліфікувати як боязнь ущемити інтереси команди, за яку вболіває глава ФФУ. Це основний момент, за яким хотілося б отримати чітке роз'яснення УЄФА.
РБК-Україна: Ймовірно, наступне, озвучене Вами питання, стосується колективного членства клубів у ФФУ.
М.Б.: Вірно. Конгрес ФФУ налічує близько 347 суб'єктів, які мають право голосу. З них лише два голоси мають футбольні клуби, інтереси яких висловлюють колективні члени Федерації - ПФЛ і Прем'єр-ліга, в даному випадку - дирекція Прем'єр-ліги і адміністрація ПФЛ. Тобто, організації, а не самі команди, які, таким чином, позбавлені права голосу. При тому, що клуби безпосередньо впливають на розвиток усього українського футболу. Адже сумарно господарі вкладають у них більше 2 млрд дол. на рік.
Разом з тим, серед колективних членів ФФУ є такі, які взагалі не мають ніякого відношення до футбольної діяльності. Закон каже: "Колективні члени організацій, підприємств, об'єднань і т. д. можуть бути колективними членами іншої організації, якщо їх статутні завдання збігаються". В даному випадку, статут ФФУ передбачає розвиток професійного футболу. Разом з тим, всі клуби, так само як і ПФЛ з Прем'єр-лігою, записали у своїх статутах, що визнають і зобов'язуються виконувати вимоги статуту ФФУ. Завдання розвитку футболу виписані як у статуті ФФУ, так і клубів. Відносно ПФЛ та Прем'єр-ліги, законодавча норма витримана повністю, тому клуби мають повне право на колективне членство в ФФУ.
РБК-Україна: Які контраргументи призводить Федерація?
М.Б.: Наприклад, на останньому своєму конгресі ФФУ апелювала до директиви Євросоюзу: там є футбольна піраміда, в якій ліги знаходяться на певному щаблі і не можуть бути колективними членами. Я ознайомився з цим документом і можу сказати, що це звичайна анкета країн-членів ЄС на предмет того, яку модель піраміди футболу вони хотіли б бачити у своїй країні.
Крім того, Федерація спробувала аргументувати свою відмову статутом ФІФА. Проте, в ньому про колективні членах в національних асоціаціях нічого не сказано.
Потім нам заявили, що в статуті Федерації вже записано, що клуби через регіональні федерації ФФУ мають опосередковане членство в Національній федерації. Але і цей аргумент хибний, оскільки є прямим порушенням законодавства, де відсутнє поняття "опосередковане членство".
Ще раз підкреслю, клуби хочуть мати рівні права. Тим не менш, в нинішніх умовах вони ніяк не можуть вплинути на Федерацію, оскільки не володіють правом голосу в цій організації.
РБК-Україна: Чи всі клуби висловилися на підтримку цієї ініціативи?
М.Б.: Абсолютно всі клуби підтримали дану ініціативу, а також написали відповідні заяви і повідомили, що не дозволять вирішувати за них їхні запитання.
РБК-Україна: Скажіть, яким саме чином ігноруються права клубів?
М.Б.: Візьмемо, приміром, сумно відому історію з базою в Гореничах. Протягом 2002-2004 рр. УЄФА виділила Україні платежі солідарності на підтримку дитячо-юнацького клубного футболу. Сума склала ні багато, ні мало 12 млн грн. ФФУ звернулася до ПФЛ з тим, щоб Ліга узгодила з клубами питання про передачу цих грошей Федерації для будівництва бази в Гореничах, на якій проводилися б дитячо-юнацькі змагання, а клуби отримали можливість тренуватися. Як мені нещодавно повідомили, за минулий час в Гореничах не звели навіть фундамент. Звітів з цього приводу також не надали. Це один з прикладів ігнорування інтересів клубів.
РБК-Україна: Подейкують, що визнанням всіх клубів колективними членами у ФФУ можна впливати на обрання президента Федерації.
М.Б.: Таке завдання не ставиться. Ми готові сісти за стіл переговорів і розібратися в усіх спірних питаннях. Якщо б ФФУ погодилася прийняти до себе колективними членами, приміром, трудові колективи шести лідируючих клубів з Прем'єр-ліги, два чи три - з першої і хоча б одного представника з другої ліги, стало б зрозуміло, що Федерація йде назустріч і готова до співпраці і питання було б закрито.
Однак нам відповіли відмовою. З цієї причини за роз'ясненням ми змушені були звернутися до УЄФА.
РБК-Україна: Чи є у вас впевненість, що УЄФА відреагує на Ваш запит і як довго ви маєте намір його чекати?
М.Б.: Поки УЄФА ще не озвучила свою позицію. Але, беручи до уваги те, що Україна готується прийняти європейську першість, очевидно, що УЄФА дуже серйозно підійде до нашого питання. Я не сумніваюся, що реакція послідує обов'язково.
РБК-Україна: Повернімося до суддівської проблеми. Якою, на Ваш погляд, повинна бути система управління та фінансування незалежного від ФФУ комітету арбітрів під керівництвом іноземного фахівця?
М.Б.: Засновниками подібного комітету може бути альянс ФФУ, ПФЛ і Прем'єр-ліги. Фінансування також можна розділити порівну. В такому випадку, кожен із засновників отримує право отримання звіту за якість роботи суддею. Зараз же питання може задавати тільки Федерація.
РБК-Україна: Наскільки відомо, ФІФА негативно поставилася до подібної ініціативи.
М.Б.: Так, але ж у відповідному листі не було розписано, яка склалася ситуація в українському футболі і якими конкретно проблемами обумовлено створення цієї асоціації.
Підкреслю, ніхто не вимагає вилучити або забрати у ФФУ Комітет арбітрів. Згідно з вимогами ФІФА, суддівський комітет обов'язково повинен знаходитися в складі Федерації. Але ми говоримо про можливості функціонування окремої колегії арбітрів, підзвітним як ФФУ, так і Професійній футбольній лізі і Прем'єр-лізі, яка при цьому розташовується не в одній будівлі з Федерацією.
РБК-Україна: Якщо говорити про конфлікт інтересів, чи не вважаєте, що в такому випадку було б логічно вимагати відставки Ігоря Коломойського з поста віце-президента ФФУ з питань арбітражу змагань? Адже він є власником клубу Прем'єр-ліги "Дніпро".
М.Б.: Якщо пан Коломойський - власник клубу, то, відповідно, не повинен займати посаду віце-президента ФФУ з питань арбітражу. Так, він побудував стадіон, створив сильний клуб, але його курирування питаннями арбітражу не вписується ні в які цивілізовані рамки. Наприклад, в адміністрації ПФЛ немає жодного представника будь-якого клубу, тому у відносинах з ними ми абсолютно не заангажовані. Такою ситуація, на мій погляд, має бути й у Федерації. Зараз в українському футболі про конфлікт інтересів уже не говорять - про це кричать. Тому я б радив Ігорю Валерійовичу покинути суддівський комітет і зосередитися на діяльності в клубі, де робота в нього виходить найкраще.
РБК-Україна: Вашого попередника на посаді президента ПФЛ Святослава Сироту свого часу змістили з посади на засіданні Центральної ради ліги, звинувативши в зникненні 2 млн 880 тис. грн. Повернув чи С.Сирота гроші, як йому було запропоновано на Раді ліги, і чим закінчилося це справа?
М.Б.: По-перше, ні копійки він поки не повернув.
По-друге, ще не можна точно сказати, яку конкретно суму він повинен ПФЛ. За мінімальними підрахунками - близько 245 тис. грн., які він взяв в кредит. Зараз цією справою серйозно займається прокуратура Печерського району Києва, триває досудове розслідування. Якщо суд встановить, що С.Сирота привласнив гроші або витратив їх не за призначенням, тоді можна конкретно говорити про суму. Але вже зараз можу сказати, що фінансову діяльність С.Сироти можна кваліфікувати як абсолютно невміле, безладне і безграмотне управління фінансами. Можливо, навіть з певною користю.
РБК-Україна: За словами ще одного колишнього президента ПФЛ Равіля Сафіулліна, в ході перевірки також з'ясувалося, що з ПФЛ вивезли й не повернули ряд документів фінансової звітності за 2006-2008 рр., - роки його керівництва Лігою. Скажіть, знайшлися ці документи?
М.Б.: Знайшлися, їх привіз колишній адміністративний працівник дочірнього підприємства ПФЛ "Футбол-профі" пан Аношкін. На наші розпитування про те, як вони у нього виявилися, заявив, що взяв документи в... гаражі Святослава Сироти. Твердо стверджувати не можу, але, за деякими даними, ці документи побували у Федерації футболу. Можливо, хтось намагався знайти компромат на Равіля Сафіулліна.

Спілкувався Олександр Семененко