РБК-Україна: Іван Григорович, навіщо БЮТ подає в ВАСУ позов, зважаючи на те, що фактично увесь світ визнав переможцем президентських виборів в Україні Віктора Януковича?

Іван Кириленко: Розумієте, є демократичні норми. Як би ми несимпатично не виглядали у цьому відношенні, але запобіжники повинні працювати. Є підозра - нехай визначається суд. Ми чудово знаємо, як діє наша судова система, її недоліки. Це теж породження нашої системи. Але цю Голгофу ми маємо пройти до кінця. Нехай на цьому ми не здобудемо політичних балів, навіть втратимо, але ми пройдемо до кінця. Складати повноваження наш прем'єр буде перед новою коаліцією, якщо така буде взагалі.

РБК-Україна: Чому Ю.Тимошенко не пішла в опозицію, наприклад, ще у 2008 р.? Адже народ у нас любить обирати тих, хто в опозиції. Тоді б шанси перемогти опонента були б значно більшими.

І.К.: Це треба було робити не у 2008 р. Моя особиста пропозиція була, щоб робити це не у 2008 р., а у 2007 р., одразу після обрання, коли було зрозуміло, що коаліція, яка на той момент створювалася - на грані можливого. Або неможливого. Так і відбулося.

Я і деякі депутати пропонували, зважаючи на таку хитку ситуацію, коли ще за кризу й розмови не було, не спокушати долю, а почати з опозиційної діяльності і накопичувати сили для серйозного ривка на виборах Президента. Відповідь була жорстка й однозначна: «Країну на заклання віддавати не можна. Що буде після двох років, коли буде інший режим при владі - руїна. Тому, йдемо рятувати країну». Фракція підтримала це рішення, як і рішення про створення коаліції. А в інші періоди, на початку кризи, навіть розмови не було про перехід в опозицію, бо це означало б показати свою слабкість.

РБК-Україна: Виправдану слабкість. Бути в опозиції, але стати Президентом.

І.К.: Повірте, я відповідаю словами прем'єра. В політиці завжди є поліваріантність, є багато ходів. Можна завжди стати в сторону: хай полетить цей ешелон, який летить під уклін. А ешелон - це хто? Тому, навіть гарячі голови далі кулуарів ці розмови не розносили, бо всі знали характер нашого лідера: перед труднощами не пасувати, країну берегти до самого кінця і рятувати ситуацію.

РБК-Україна: Чи вірите Ви у створення нової коаліції в парламенті, у складі, наприклад, Партії регіонів, НУ-НС і Блоку Литвина?

І.К.: У політиці все можливо. Реально, я такої можливості світоглядно не бачу.

РБК-Україна: Чому?

І.К.: Занадто різні полярності в однієї і іншої політичної сили. Занадто різні полюси. Навіть у нас з регіоналами трохи більше дотичного, ніж у «Нашої України» і ПР. Тому, якщо дивитись з позиції логіки мислення, і вважати, що «Наша Україна - Народна Самооборона» все-таки створена, як політична структура за світоглядними ознаками, на чому наполягають багато з них, то це видається нереальним. Але, в українському політикумі дуже багато того, що здавалось нереальним, а через декілька днів ставало реальністю.

РБК-Україна: А якщо зважити на те, що багато членів НУ-НС можуть не потрапити в парламент, якщо будуть дострокові вибори?

І.К.: Мотивів, дійсно, може бути дуже багато. Поживемо - побачимо. Не хочеться вірити, що, така дійсно світоглядна політична структура, націонал-патріотична, як НУ-НС, може себе асимілювати. Бо те, що відбудеться, це буде не що інше, як асиміляція. Хіба що їх націонал-патріотичний світогляд переможе в цій коаліції. Тоді я заберу свої слова назад.

РБК-Україна: Наскільки ймовірний розпуск парламенту? Ходять чутки, що це один з ймовірних сценаріїв розвитку подій, якщо не вдасться домовитись про створення коаліції.

І.К.: Якщо за світоглядними позиціями єдності не буде, то є проблема коаліції нинішньої і, гіпотетично, - аморфної майбутньої. Вихід для Президента - розпуск. І 30 травня цілком можливий варіант проведення і дострокових парламентських, і місцевих. Я його не виключаю. Нас не страшить ніякий варіант. Ми розуміємо, що можемо прийти у Верховну Раду або більшим числом, або меншим, - все можливо. Але головне, в Раду зайде класичний, професійний, один з найкращих у світі опозиціонерів і ораторів - Юлія Тимошенко. І в сесійному залі навіть взимку не буде холодно.

РБК-Україна: А можливість введення надзвичайного стану? Знову ж  таки, ходять чутки, що і такий сценарій можливий.

І.К.: Це щось з області фантастики. Ніхто ж не закликає народ йти на майдан. В законі чітко прописаний правовий режим введення надзвичайного стану. Я не думаю, що новий Президент, хто б ним не був, розпочне з неправових засобів роботи. Думаю, що є достатньо правових важелів, щоб для країни щось робити, починаючи з формування коаліції. Треба в цьому питанні визначитись.

Будемо відверті: сподівання дуже високі, можна сказати, завищені. Обіцянки діями не підкріплені, а їх виконувати доведеться. Можливо вони (Партія регіонів) і праві. Величезні соціальні виплати, які пропонувалися, по-суті, миттю після виборів, можливо й правильні, адже мотивувати внутрішній ринок можна лише тоді, коли буде заможний споживач. Друга справа, чи відреагує так еластично ринок... Але ж концепцію було висловлено. Давайте спробуємо. Хто це буде пробувати? Коаліція з урядом. Виконуючи програму Президента, в якого, до речі, досить помірковані і помірні повноваження.

РБК-Україна: Чи можлива коаліція БЮТ і Партії регіонів?

І.К.: Сьогодні ні, нереально. Як кажуть в політиці: ніколи не говори ніколи. Я дивлюсь на політичну мапу країни: вона поки двокольорова. Після дострокових виборів (в парламент) вона буде багатокольорова. А при багатокольоровій мапі домовлятись важче. Нам сьогодні треба не об'єднавшись - об'єднати зусилля. На нас лежить відповідальність - на отих двох кольорах, за долю країни. Ми не можемо множити руїну далі. Ми бачимо, де недолугість, де недоречність...

Тому, хай це буде моя особиста думка, нехай вона не сама актуальна сьогодні. Але ж скільки ми про це говоримо і нічого не робимо. Ми ж тільки консервуємо проблему, а вона то є.

РБК-Україна: Яким Ви далі бачите політичне майбутнє БЮТ?

І.К: Десять років ця політична структура перебувала, жила і росла в опозиції, навіть будучи при владі. Для нас це звичний стан душі. Ми там себе почуваємо набагато комфортніше, як риба в воді, ніж коли ми при владі, бо при владі нам не дають працювати. А в умовах опозиції ми будемо наших опонентів підштовхувати законопроектами, тим, що вони обіцяли.

Але, на цих виборах немає переможених і переможців. Переможець стукає в двері другою хвилею кризи. Це жахливо, з цим треба негайно боротися.  

Спілкувалась Анастасія Горбенко