РБК-Україна: Відомо, що один із основних ринків сбуту продукції українськими підприємствами - країни третього світу. Не виключенням є і Афганістан. Перш за все, це реконструкції електроенергетичних мереж, доріг, мостів, будівництво житла, заводів. Які пріоритетні задачі у вашої компанії?
Іван Чоботюк: Компанія на сьогоднішній день виграла тендер на реставрацію президентського палацу. 1 грудня виїхала наша група проектантів-реставраторів. Ми виграли тендер в цілому, від проектування до виконання робіт. Ми побудували цементний завод у місті Пуль-Хумрі, зараз ми приступаємо до будівництва навчального центру прикордонників в провінції Німроз. Звичайно, хотілось би попрацювати на енергетичному ринку, але в зв'язку з тим, що немає фінансової підтримки, ми на сьогоднішній день, об'єктивно, не можемо виграти тендер.
РБК-Україна: Як взагалі йде робота з мусульманами, адже це дуже специфічний народ, зі своїми традиціями та нормами життя? Розкажіть про особливості роботи з цією категорією іноземців.
І.Ч.: Звичайно, мусульманський світ, їхній спосіб життя кардинально відрізняються від того, до чого звикли наші громадяни. Спочатку було важко. Але в компанії працюють люди, котрі пропрацювали в багатьох країнах світу, тому ми досить легко вписалися в ринок Афганістану, маємо дуже добрі контакти з працівниками, інженерами компанії. До того ж у нас дуже добрі зв'язки з керівництвом держави, з керівництвом міністерств. Ми будуємо, навчаємо іноземних будівельників, тому можна зробити висновок, що ми повністю адаптувалися до роботи в Афганістані.
РБК-Україна: Які країни складають конкуренцію вашій компанії на території Афганістану?
І.Ч.: На сьогоднішній день найбільшу конкуренцію складають представники Китаю, які, на відміну від нас, мають дуже велику підтримку зі сторони держави, і все, що вони поставляють до Афганістану, набагато дешевше, ніж пропонує «BIC Budservice».Також в них робота дешевша, оскільки Китай доплачує своїм будівельникам за роботу в Афганістані. Велику конкуренцію складають Індія, Пакистан, Туреччина.
Я можу впевнено стверджувати, що ми є конкурентоспроможними з двох причин. По-перше - якість будівництва, по-друге - працелюбство та велика професійна підготовка наших спеціалістів.
РБК-Україна: Земля в Афганістані дуже дорога. Що Ви можете сказати про інфраструктуру навколо новозбудованих вами об'єктів, та новобудов в Афганістані загалом, оскільки саме інфраструктура робить збудовані будівлі привабливими для споживачів?
І.Ч.: Я більше можу розказати про Кабул. Там земля дуже дорога. Нажаль, ми не можемо довести нашому доброму знайомому, меру м.Кабул, що при будівництві будинків потрібно розвивати інфраструктуру, тобто електромережі, дороги. Тому ми маємо велику різницю у ціновій політиці, оскільки будівництво без вдосконалення інфраструктури набагато дешевше.
Ми ж, в свою чергу, пропонуємо будівництво одразу з опаленням. Опалення - це дуже велика проблема, як у Кабулі, так і в Афганістані загалом. У 2003 р. ми побудували у Кабулі велику котельню, котра є єдиною у місті. Вона підігріває так звані «радянські райони» міста. Це райони, які були побудовані Радянським Союзом. Ця котельня забезпечує теплом майже 200 тис. чоловік, працюючи вже вісім років. Будівництво в Афганістані не є комплексним, але ми всіма силами цього прагнемо.
РБК-Україна: З Ваших слів випливає, що в Афганістані дійсно існує великий попит на будівельні роботи, але виконувати роботу у можливих, великих обсягах ви не можете за браком інвестицій.
І.Ч.: Безперечно. Наразі, нам запропонували збудувати в Афганістані мікрорайон у місті Кабул на 350 тис. людей. Це ж практично місто! Але не вистачає коштів, щоб виграти тендер. Маю зауважити, що інвестиції дуже захищені в Афганістані як державою, так і банківською системою, яка працює чітко та надійно. Але вони дуже обережно ставляться до кредитування, і ми просто неспроможні взяти великий кредит. Потрібні інвестори, оскільки житло, на сьогоднішній день, в Афганістані дуже дороге.
Але найважливішим є те, що на нього є попит. Ціна чотирьохкімнатної квартири у так званій «хрущовці» може сягати 280 тис. дол. І попит від цього не зменшується. Купівельна спроможність афганців дуже велика. В Афганістані живуть люди дуже багаті, багаті та дуже бідні.
РБК-Україна: Повертаючись до питання будівництва району-міста в Кабулі. Чим цей проект може зацікавити потенційних інвесторів? Чи є цей проект ліквідним?
І.Ч.: Можна з впевненістю сказати: надзвичайно висока ліквідність житла. Коли житло будують росіяни, або українці, воно розходиться моментально. Висока ліквідність житла, що будується нашою компанією, зумовлена тим, що ми будуємо комфортабельні квартири, з опаленням, з ліфтами, із склопакетами, з утепленням. Інвесторів повинна зацікавити, по-перше, ліквідність, по-друге - висока рентабельність. Стосовно рентабельності, маю зауважити, що 300% - це нормально для даного регіону.
РБК-Україна: Чому ця пропозиція досі не зацікавила інвесторів?
І.Ч.: В Україні багато хто цікавився, але їх, на превеликий жаль, відлякувало слово «Афганістан». Їх відлякували постійні новини про теракти на території Афганістану. Я їх розумію, але в той же час, зауважу, що у м.Кабул, де «левова» частка замовлень, безпека підтримується. Безпека понад усе.
РБК-Україна: Чи вплинула світова криза на «BIC Budservice»?
І.Ч.: В Афганістані кризи не було. Там весь час циркулюють міжнародні кошти, тому Афганістан кризи не відчув і не відчуває.
РБК-Україна: За наявною інформацією, керівництво нашої країни не надає підтримку будівельному бізнесу в Афганістані. Якщо ж ця підтримка є, вона якось впливає на ведення бізнесу в цій країні?
І.Ч.: На жаль, на сьогоднішній день, допомоги від України немає зовсім. Я дуже багато писав доповідних і Президентам, і прем'єр-міністрам, шукав якоїсь підтримки, але позитивної відповіді так і не отримав.
Але маю зазначити, що на той час заступник міністра економіки Наталія Бойцун провела дуже багато нарад по Афганістану, розвиваючи ідею підтримки розвитку будівельного бізнесу в Афганістані . Дуже великий вклад зробив Микола Азаров, в якого я був на прийомі разом із братом нинішнього президента Афганістану Махмудом Карзаєм.
Через тиждень в Афганістан було направлено представника українського посольства в Туркменістані Віктора Мацько. Але він був неспроможний вирішити поставлені задачі, не через свою некомпетентність, а через те, що йому просто «не дали» нічого зробити. Ось і досі в Афганістані ні економічного, ні політичного представництва України немає.
РБК-Україна: Які перешкоди заважають контактам з закордонними партнерами та розвитку компаній в цілому?
І.Ч.: Існує багато проблем. Це і система податків, і надання дозволів Державною службою експортного контролю. Потрібні дуже великі потуги, щоб представникам компаній з Афганістану отримати візу та потрапити до України. Були випадки, коли я запрошував бізнес-партнерів із Афганістану до України, а в аеропорті «Бориспіль» їх не пускали, їм доводилось повертатися до своєї країни. Коли я запросив Махмуда Карзая, на той час заступник міністра іноземних справ Юрій Костенко зміг допомогти у вирішенні питання візиту Махмуда до України. Людей просто не пускають.
РБК-Україна: Планується широкомасштабне будівництво трансафганського газопроводу із залученням значних інвестицій декількох країн. Чи залучена Україна до цього проекту?
І.Ч.: Я великий оптиміст і хотів би запропонувати всім бажаючим інвесторам замислитися щодо перспективи будівельного бізнесу в Афганістані. Дійсно, на черзі будівництво трансафганського газопроводу, бюджет якого складає 11 млрд дол., а Україна на будівництві з незрозумілих причин не представлена. Індія, Росія, Туркменістан, Канада та США візьмуть участь, а Україна, як виробник труб, компресорів, відмовчується. Міністр гірських робіт Афганістану, міністр суспільних робіт - наші дуже добрі друзі, які, в свою чергу, можуть і будуть лобіювати інтереси України.
Президент Афганістану тричі вже відклав свій візит до України, бо в нас не визначено людину для зустрічі з даного питання. Ми можемо ввійти в цей проект не тільки як виконавці, а й як оператори. Афганістан буде великою транзитною державою.
Спілкувався Іван Волков
