Дмитро Скорняков: “Сільськогосподарський потенціал Україна ще потрібно вміти реалізувати”
РБК-Україна: Поки що ні генеральна стратегія, ні навіть плани HarvEast Holding не були ніким озвучені.
Дмитро Скорняков: Дійсно, стратегія буде оприлюднена тільки в 2012 р., зараз вона знаходиться в розробці. Це - серйозний і трудомісткий процес. А будь-які помилки при стратегічному плануванні можуть дорого коштувати.
РБК-Україна: Ок. Тоді які перші кроки холдингу?
Дмитро Скорняков: Основне завдання - структурування активів. Не секрет, що практично всі наші активи дісталися нам від ММК ім. Ілліча. Існуючі там методи господарювання та управління багато в чому вже не відповідають поточним ринковим реаліям. Основне завдання на цей рік - впровадити в сільськогосподарських активах стандарти, які СКМ застосовує до іншим бізнесам.
РБК-Україна: Який механізм подібної стандартизації?
Дмитро Скорняков: Раніше це просто складно було назвати бізнесом - це був скоріше соціальний проект. Щорічно в сільськогосподарські активи «вливалося» 200-300 млн грн дотацій. Зараз підходи інші, наше завдання - побудувати бізнес, який буде приносить реальний дохід і бути лідером галузі.
РБК-Україна: Але як пояснити людям, які користувалися цією продукцією від ММК? Це готове підгрунтя для розмов, що прийшов СКМ Ахметова і все забрав.
Дмитро Скорняков: Тут я б хотів пояснити: те, що було пов'язано з переробкою в ММК - вже окрема фірма, яка не має до нас ніякого відношення. Її очолює Юрій Іванович Тернавський. Ця компанія ніяк з нами не афілійована. Тому, питання по продуктах харчування і їх якості - не до нас.
Що стосується «прийшов і все забрав», на мій погляд, - це некоректне формулювання. Ми прийшли працювати, і маемо намір створити гідні умови для співробітників і пайовиків. При цьому ми розуміємо, що неможливо «задовольнити» всіх на 100%.
РБК-Україна: З якими основними труднощами Ви і холдинг зіткнулися після того, як отримали у власність сільськогосподарське спадок від ММК?
Дмитро Скорняков: Складнощів було море. Наприклад, в сільгоспактивах ММК ніхто ніколи не чув слово «бюджет». Люди приходили до попереднього власника і просто говорили, скільки їм потрібно грошей. Їм або давали, або не давали. А планування, бюджетування - це абсолютно нові слова.
Для початку потрібно було налагодити інформаційний потік між активами і керуючою компанією. Не існувало практики звітності, надання інформації. 70 колгоспів «варилися у власному соку».
Зрозуміло, що перспективи у них не було, гроші колись мали закінчитися - ось вони і закінчилися.
РБК-Україна: Зараз багато говорять про майбутню земельну реформу. Ви вже визначилися, в якому вигляді Ви хотіли б її бачити для найбільш успішного ведення бізнесу?
Дмитро Скорняков: Зараз ми не бачимо прозорого та дієвого механізму продажу і купівлі земель сільгосппризначення. Перш за все, хотілося б побачити чітку та однозначну схему купівлі-продажу.
РБК-Україна: Чи є у Вас якісь побажання до дотацій, до якихось змін з боку держави?
Дмитро Скорняков: Ми будуємо наш бізнес-план без урахування будь-яких дотацій з боку держави. Все, чого хочемо - прозорих правил гри. Але коли спочатку півроку обговорюється питання «буде чи не буде відшкодовуватися ПДВ при експорті», потім півроку обговорюється питання «будуть чи не будуть мита», потім вони то підвищуються, то скасовуються... У такій ситуації неможливо спрогнозувати cash flow компанії, оптимальний час продажів.
Зараз держава так часто змінює правила гри, що робити якийсь нормальний бізнес-план абсолютно неможливо. Ми хочемо однозначних і довгострокових правил гри.
РБК-Україна: Але Ви бачите перспективи запровадження ринку сільськогосподарських земель?
Дмитро Скорняков: Не знаю, чому ми так мучимося цим питанням. Від Маріуполя до Таганрога близько 60 км. Давайте подивимося, що відбувається в Таганрозі.
У Росії вже кілька років існує ринок. Нічого катастрофічного не сталося. Ціни зараз - абсолютно ринкові і адекватні. Чому ми в черговий раз намагаємося винайти велосипед?
Росія досить сміливо ввела ринок землі і зараз, я вважаю, починає пожинати плоди. Тому що інвестор має можливість купити землі. Відповідно, довгострокові інвестиції переважно йдуть до Росії, а не в Україну.
РБК-Україна: Скільки має коштувати земля?
Дмитро Скорняков: Знову проведу паралель з Таганрогом, там земля коштує 500 дол./га. У нас я не бачу фундаментальних підстав для того, щоб, наприклад, у прикордонній Донецькій області, вона коштувала по-іншому. Звичайно, на чорнозем ціна має бути вищою. Поки я не готовий її назвати.
РБК-Україна: Так в чому камінь спотикання з ринком землі?
Дмитро Скорняков: Глибинно коментувати не буду. Знаєте, один російський політик свого часу сказав, що бізнес і політика - це шахи, в які грають не двоє, а шість чоловік на одній дошці. Поки у нас партія не складається - занадто багато інтересів. А одночасно для всіх хорошим не будеш. Потрібно шукати компроміс.
РБК-Україна: І скільки ще все це буде тягнутися?
Дмитро Скорняков: Все залежить від того, як скоро державі потрібні будуть гроші. Зараз я бачу, що державі гроші потрібні. Видно, що держава хоче ввести якомога швидше цей ринок, але є багато «але».
РБК-Україна: Наскільки значимі позиції Україна в плані конкуренції за європейський сільськогосподарський ринок?
Дмитро Скорняков: Україні - впливовий гравець. Ми, наприклад, №1 з експорту соняшникової олії. Але, знову ж таки, немає прозорих правил гри, підхід до сільського господарства дуже консервативний. Потенціал сільськогосподарської галузі Україні величезний, але його ще треба вміти реалізувати.
РБК-Україна: Введення мит, на Ваш погляд, як сильно позначилося на сільгоспвиробниках?
Дмитро Скорняков: Думаю, держава не прорахувала всіх наслідків введення мита. Експортна виручка від реалізації сільгосппродукції була істотно менше запланованої. Наш ринок зайняли сусіди - російські компанії.
Держава зараз бореться за збереження курсу гривні, але при цьому не стимулює експорт. Дуже добре, що, у підсумку, більшість мит скасовано - це позитивно позначиться на економіці України і на стан сільськогосподарських виробників.
РБК-Україна: Наскільки серйозні втрати?
Дмитро Скорняков: Навскидку не скажу, але це дуже великі суми. Якщо взяти вартість грошей - 15% річних, то за ці три місяці, коли експорт був мінімальним, сума обчислюється десятками мільйонів.
РБК-Україна: Яким може бути компромісне рішення щодо повернення ПДВ експортерам зерна?
Дмитро Скорняков: Якщо розповідати теорію, то будь-який експортер будь-якого товару має право повернути собі вхідний ПДВ, який він заплатив своїм постачальникам. По зерну це в якийсь момент було скасовано.
Це - гра з експортерами, тому що на ділі ПДВ повернути непросто. Для нас, як виробників, вигідно щоб ПДВ експортерам відшкодовувався, оскільки, в теорії, це повинно привести до зростання закупівельних цін, адже експортери перекидають свої збитки від невідшкодовного ПДВ на виробника.
Спілкувався Олексій Біловол
