РБК-Україна: На думку експертів, сьогодні сонячна електроенергія залишається найдорожчою з усіх відновлюваних джерел енергії. Чи можливо її здешевлення, в які терміни і що для цього необхідно?
Барбара Рудек: Дійсно, сонячна електроенергія є найбільш дорогою. Разом з тим, вона має дуже великий потенціал, компанії-виробники готові інвестувати в її виробництво.
Інша справа, що нам поки що доводиться переконувати уряди різних країн в тому, що сонячна енергетика в перспективі дуже вигідна. При певній підтримці з боку держав до 2020 р. вона може зайняти до 12% європейського ринку відновлюваної енергетики. Потенційно може бути і більше 12%, але для цього потрібні «зелені» тарифи, фінансування, пільги з боку держав на розвиток цієї галузі. Але, за моєю думкою, головним гальмом на шляху до використання «зелених» тарифів є бюрократія, адже інколи необхідно зібрати до 30 різних ліцензій, щоб їх отримати
Але і 12% сонячної електроенергетики дозволить працевлаштувати 60 тис. чоловік і, що важливо, дасть можливість Німеччині стати менш залежною від поставок газу з Росії. Розуміючи ці перспективи, та ж Німеччина має намір повністю перейти до 2050 р. на 100%-е використання відновлюваної енергетики
Сьогодні уряду 21 країни Євросоюзу розробили власні плани розвитку галузі відновлюваної енергетики. Євросоюзом передбачено субсидування сонячної енергетики до 2020 р. в розмірі 235 млрд євро, що значно менше, ніж ядерної енергетики. Сонячна енергетика в планах розвитку галузі відновлюваної енергетики в ЄС займає менше 4%.
Тим не менш, вартість тарифів на сонячну електроенергію має тенденцію постійно йти на спад, і в цьому один з її плюсів. Приміром, наша корпорація за останні шість років змогла знизити ціни на свої модулі та системи більш, ніж на 30% у Німеччині, де у Sharp найбільший обсяг продажів у Європі. У середньому система по генерації сонячної електроенергії коштує близько 3 тис. євро. Думаю, що через два роки тариф електроенергії, що виробляється такою системою, зрівняється з тарифами електроенергії, вироблюваної традиційним способом.
РБК-Україна: Наскільки зросте в найближчі роки обсяг вироблення енергії альтернативними джерелами?
Б.Р.: За прогнозами компаній, які працюють у сфері сонячної енергетики, до 2020 р. в Європі 20% ринку електрики доведеться на поновлювані джерела енергетики.
РБК-Україна: Чи вплинула економічна криза на розвиток сонячної енергетики в світі?
Б.Р.: Ймовірно, це одна з небагатьох галузей, на якій криза ніяк не позначилася. Наприклад, у Німеччині причиною цьому послужило те, що «зелені» тарифи зафіксовані на рівні закону, захищені їм на найближчих 20 років і не залежать від будь-яких економічних потрясінь. Сектор відновлюваної енергетики виявився серед небагатьох, який продовжував зростання під час кризи.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте український ринок відновлюваної енергетики? Які фактори для компаній, що виробляють альтернативну енергетику, є ключовими для виходу на ринок тієї або іншої країни?
Б.Р.: Сьогодні складно сказати що-небудь конкретне про потенціал українського ринку. Тим не менш, ми маємо намір уважно стежити за його розвитком, щоб у майбутньому почати працювати і на ньому. Інша справа, що не все в даному випадку залежить від нас.
РБК-Україна: Що саме мається на увазі?
Б.Р.: По-перше, наскільки мені відомо, з 1 січня 2011 р. в Україні набув чинності закон, згідно з яким у виробленні відновлюваної енергетики має бути задіяно 30% місцевого виробництва. Зрозуміло, що за цим стоїть бажання підтримувати місцевого виробника. Але для іноземних компаній це нововведення, звичайно ж, ускладнює умови роботи. До речі, в Європі ця практика заборонена, оскільки порушує правила чесної конкурентної торгівлі.
По-друге, існують технічні проблеми приєднання до мережі. Ще не зовсім зрозуміло, хто буде займатися цим, хто буде нести витрати за під'єднання до мережі, протягом якого періоду система повинна бути інтегрована в мережу.
По-третє, відсутня популяризація «зелених» тарифів. Адже найчастіше люди не розуміють сенсу і вигоди цих тарифів або просто не знають про їх існування.
По-четверте, є чимало різних бюрократичних перепон, пов'язаних з отриманням дозвільної документації, ліцензуванням і т.п.
І, нарешті, дуже важливо щоб уряд країни був в змозі дати гарантії або переконати закордонних інвесторів у тому, що правила гри на цьому сегменті ринку не будуть мінятися часто і раптово. Адже стабільність встановлених законів і, як наслідок, впевненість інвестора в завтрашньому дні - запорука залучення великих інвестицій.
Думаю, якщо вирішити ці проблеми, український ринок відновлювальних джерел електроенергетики буде розвиватися.
РБК-Україна: Серед кліматологів існує думка, що повсюдне впровадження сонячної енергетики може змінити відбивну здатність земної поверхні і призвести до зміни клімату.
Б.Р.: Час від часу я чую подібні історії, але, в основному, вони позбавлені будь-яких підстав. Напевно, немає нічого дивного в тому, що нові технології викликають у непрофесіоналів певний скептицизм або побоювання. Свого часу деякі вважали, що чим більше буде зводитися потужних гідроакумулюючих станцій, тим вище ймовірність, що вони можуть якимось чином вплинути на рух планети.
У відношенні сонячної енергетики можу запевнити, що вона абсолютно безпечна для Землі, навколишнього середовища і людей. Сонячна електроенергетика включає виробництво енергозберігаючих та енергогенеруючих продуктів на екологічно просунутих заводах, а також переробку і повторне використання матеріалів. Її використання дозволяє значно скоротити прямі і непрямі викиди CO2 під час виробництва. Аморфний кремінь, який використовується в якості провідника, не завдає ніякої шкоди. При цьому термін служби носіїв обчислюється десятиліттями.
РБК-Україна: Японський уряд заявив про намір побудувати орбітальну сонячну електростанцію вартістю 21 млрд дол. Яка перспектива цього проекту і чи є будівництво орбітальної сонячної електростанції більш вигідним, ніж зведення сонячних панелей на Землі?
Б.Р.: Вважаю цей проект потенційно дуже вигідним. В основі його лежить можливість отримати більше сонячного світла і більше енергії. Думаю, детальніше про це можна буде судити, після його запуску та перших результатів. Хоча станеться це нескоро, проект розрахований до 2030 р.
Спілкувався Олександр Семененко
