О.Сін: "Завдання мера - консолідація політичних і бізнес-еліт"
РБК-Україна: Чи плануєте Ви ротацію серед своїх заступників, начальників управлінь і комунальних підприємств? Ви ще не обговорювали з нинішнім в.о. мера і його політсилою якісь принципи квотування ключових постів?
Олександр Сін: Призначення заступників - це питання консультацій з тими політичними силами, які сформувала міськрада, включаючи Партію регіонів, яка сьогодні складає більшість, тому ігнорувати це питання було б дитячістю.
Слово «квотування» мені не подобається. Мені б більше сподобалося, якби це був такий склад міськвиконкому, який дав би всім політичним партіям впевненість, що вони зможуть контролювати діяльність мера та виконкому, а мені - впевненість, що я зможу контролювати їх. Домовленості мають бути досягнуті на такому рівні, щоб усі сторони могли бути впевнені в тому, що у них є механізми контролю, і ті принципи, які вони проголошують, втілювалися в життя.
Що стосується начальників управлінь, то тут я буду розглядати ефективність роботи керівників у процесі. Буду приділяти увагу громадським комітетам, які дадуть оцінку їх роботі: якщо людина не справляється, її потрібно буде міняти. Підкреслюю, це буду вирішувати не я, а городяни. Ніяких політичних розборок тут не хочу.
РБК-Україна: Які пріоритетні питання в життєзабезпеченні та розвитку міста, на Ваш погляд, потребують обговорення з Президентом і прем`єр-міністром?
О.С.: Давайте скажемо так: мер Запоріжжя - це не та людина, яка має щось обговорювати з Президентом або прем'єр-міністром. Мер Запоріжжя - це людина, який має відстоювати інтереси міста і його жителів, і я знаю, з ким треба говорити з цього приводу. Але, безумовно, це проблема мостів, проблема екології, формування бюджету, хоча останнє питання все більше піддається жорсткій формалізації.
РБК-Україна: Чи готові Ви до зміни губернатора в Запорізькій області? Причому, на губернатора зі сторони, який почне проводити від імені Президента більш жорстку політику без оглядки на місцеві еліти?
О.С.: Питання губернатора не входить в мою компетенцію і обговорювати його я в принципі не повинен. Що стосується позиції губернатора, то, як я повинен знайти спільну мову з міськрадою, так само зобов'язаний знайти спільну мову і з губернатором, від якого в області, та й у місті, залежить дуже багато чого.
РБК-Україна: Які стосунки у Вас склалися з нинішнім губернатором Борисом Петровим, як в ході виборчої кампанії, так і в цілому?
О.С.: Абсолютно нормальні відносини, були і залишаються. Я вважаю дуже важливим, що в ході цієї виборчої кампанії нами не були сказані один одному якісь слова, які могли б перекреслити можливість ведення діалогу надалі. Ми залишили можливість для ведення цивілізованих переговорів.
РБК-Україна: Як Ви плануєте вибудовувати відносини з місцевою організацією Партії регіонів, що становить більшість у міськраді?
О.С.: Планую вносити на розгляд міськради саме ті пропозиції, які будуть підтримані городянами. Переконаний, Партія регіонів, яка користується підтримкою в Запоріжжі, не може робити вигляд, що це щось особисто моє. І я не буду вносити пропозиції, які будуть стосуватися особисто мене або моєї партії. Як тільки я почну генерувати такі пропозицію, то дам привід висувати аналогічні проекти протилежній стороні, і тоді моя позиція, як мера, ослабне. Доки я буду генерувати пропозиції, з якими згодні городяни, мої позиції будуть сильні. А механізм громадських комітетів допоможе виявити, чи є підтримка у кожному конкретному випадку.
РБК-Україна: Кого з представників місцевої бізнес-еліти Ви бачите у своїх союзниках на посаді мера? Сьогодні у Запоріжжі «Батьківщину» підтримує, перш за все, ЗАТ «ЗАЗ», і Ви балотувалися на пост мера як радник голови правління «ЗАЗу» Миколи Євдокименко. Але наскільки дана група близька особисто Вам? І, зустрічалися Ви вже, як переможець виборів з представниками груп «Мотор-Січі», «Індустріал-банку»?
О.С.: Я не зустрічався ні з ким і не вів консультації, але після офіційного вступу на посаду на сесії міськради планую провести зустрічі і з директорським корпусом, і з представниками бізнес-еліт. Я повинен розуміти їх ставлення і повинен знайти підтримку з їхнього боку.
Але не треба переоцінювати мера, як якогось вершителя доль в місті. Насправді завдання мера - консолідація політичних і бізнес-еліт. Інакше я буду змушений звалитися в практику кулуарних домовленостей з кожним представником, і, як сказав один мій знайомий, «грошей не вистачить з усіма домовитися». Бюджету не вистачить, землі, власності.
Я бачу свою сильну позицію в тому, щоб йти шляхом консолідації, коли рішення будуть прийматися разом. А коли говориш з кожним окремо, то це може призвести до виникнення питань, зіткнення різних інтересів, і, таким чином я зажену себе в безвихідну ситуацію. Тоді я буду змушений приймати рішення на користь тієї чи іншої сторони, і рано чи пізно ввійду в протиріччя з усіма.
Також завдання мера - лобізм програм розвитку великих підприємств Запоріжжя, на яких сьогодні працюють тисячі, десятки тисяч людей.
РБК-Україна: І як Ви бачите цей лобізм?
О.С.: Модернізація потужностей - це справа власників, але у більшості підприємств є свої програми розвитку, які потребують підтримки на рівні Кабінету міністрів і Верховної Ради. Мер повинен виступати лобістом цих питань. Мова йде про розвиток вигідних для міста бізнес-ідеї, а не руйнування чийогось бізнес.
РБК-Україна: Сьогодні за підсумками місцевих виборів у масштабах всієї країни чутні прогнози про згортання інституту місцевого самоврядування. Яку оцінку ситуації Ви можете дати? Чи готові Ви брати участь у роботі Асоціації міст України, як це робив Ваш попередник Євген Карташов?
О.С.: Однозначно я буду брати участь у роботі Асоціації. А ослаблення інституту місцевого самоврядування багато в чому зумовлено тактикою виживання, яку представники цього самоврядування реалізовували в житті, замість того, щоб проводити сильну соціальну або економічну політику. Запоріжжя, по суті, сьогодні послало сигнал політикам, що якщо з людьми говорити про принципи, то вони це сприймають.
Я цей приклад наводив, і ще раз наведу. Коли я йшов на вибори, мені сказали: «Вибори до місцевих рад - це вибори шлунком, тому не треба говорити про ідеологію, більше говори про речі приземлені - дороги та дахи». Я почав говорити про принципи перебудови міської влади та отримав відгук. Тому лідерам місцевого самоврядування варто задуматися про те, що люди готові до розуміння або до участі в такому діалозі, і не потрібно зводити їх виключно до ролі споживачів.
РБК-Україна: З ким із новообраних мерів обласних центрів Ви знайомі? Чи готові спільно з ними просувати якісь проекти в рамках розвитку місцевого самоврядування?
О.С.: Так, я знаю деяких мерів, зокрема - мера Дніпропетровська. Зустрічався з ним кілька разів, коли ми обидва були заступниками. Знаю Мельника у Хмельницькому. З іншими поки не знайомий. Думаю, що у нас, у мерів, інтереси дуже схожі, і в нас апріорі є теми для діалогу і співпраці.
РБК-Україна: Які конкретно теми?
О.С.: Дороги, ЖКГ, борги за газ наших теплокомуненерго. В Асоціації міст України я б запропонував більш активно використовувати інтелектуальний потенціал. Наприклад, у нас там 25 мерів обласних центрів, можна було б сказати: «Давайте напишемо список з 25 проблем, кожен з нас візьме по три з них, - адже у різних міст у різних регіонах своя специфіка, - і розробимо якісь загальні управлінські рішення для цих проблем». Асоціація може обробляти надіслані пропозиції і на їх підставі робити узагальнюючий висновок. Це мають бути хороші напрацювання, з планом змін на законодавчому рівні.
У Запоріжжі ті ж 25 проблем, що в Сумах чи у Львові. Тільки, можливо, інша ступінь їх хворобливості. У результаті, якщо кожні три місяці ми зможемо генерувати 25 управлінських рішень, це буде чимало для всієї країни.
РБК-Україна: Зараз однією з головних проблем в економіці країни є прийняття Податкового кодексу. Малий і середній бізнес заявляє про посилення податкового пресингу за допомогою вже існуючих норм. Як Ви маєте намір відстоювати інтереси запорізьких підприємців у загострилася конфронтації між ними і фіскальними органами?
О.С.: Податковий кодекс має багато цікавих новацій і його не можна назвати абсолютно поганим документом. Принципова помилка полягає в тому, що людей, які торгують на ринках, втягнули в це перетворення. Їх слід було б, якщо не виводити за рамки Податкового кодексу, то хоча б виписати для них більш м'яку систему трансформації.
Ринковики - це частина підприємців, яка, з одного боку, має найменші доходи. З іншого боку, вони найбільш згруповані в силу того, що вони стоять всі разом на одному ринку. Для них поширити інформацію «від людини до людини» справа години, максимум - двох. У розумінні Карла Маркса вони представляють зараз ту частину суспільства, яка найбільш мобілізована для протестних виступів.
Сьогодні їх втягують у перетворення, які більшість з них об'єктивно не потягне. Треба робити різницю між «Сьомим кілометром» в Одесі і речовим ринком в Запоріжжі - це абсолютно різні рівні доходів. А автори кодексу, мені здається, думають, що на всіх ринках заробляють, як на «Сьомому кілометрі». Тому, якщо ринковиків винести в окремий розділ і робити для них не настільки різкі зміни, то з іншою частиною бізнесу в цивілізованому діалозі можна прийти до формули податкової реформи.
РБК-Україна: А те, що є зараз - вимоги сплати податків наперед, постійні штрафні санкції щодо спірних причин, проблеми з відшкодуванням ПДВ?
О.С.: Це більшою мірою «нестатутні відносини». Думаю, що зможу запропонувати кілька варіантів вирішення проблеми, але не хочу переоцінювати свої можливості. Але якщо такі проблеми виникають у промпідприємств, то вже завтра ці проблеми прийдуть у місто, тому залишатися в стороні я не можу.
Повертаючись до теми податкової реформи. Вважаю, новації будуть менш болючі, якщо уряд введе, наприклад, податок на нерухомість для найбагатшої частини населення, зокрема, як один з інструментів зняття соціальної напруженості. Я маю намір з цією ідеєю виходити на центральні органи влади.
РБК-Україна: Які пріоритетні напрямки для залучення інвесторів в Запоріжжі? Який сектор економіки в місті буде для них найбільш привабливий?
О.С.: У Запоріжжі сьогодні недооцінений потенціал галузевої науки і все, що пов'язано з цим. Є дуже серйозний потенціал у вузах і галузевих інститутах, які деградували всі останні роки. Є перспектива у створенні кластера в галузі енергозбереження. У Запоріжжі є дуже сильні напрацювання й багато компаній, які займаються цим питанням.
Я знаю досвід фонду «Ефективне управління», який написав для Донецької області проект створення кластеру металургії. При тому, що, здавалося б, власники різні, але вони знайшли сьогодні механізми і за рахунок створення кластеру посилили свої позиції.
Однозначно заслуговують уваги теми зберігання і переробки сільгосппродукції. Еесть величезний потенціал у сільському господарстві, але він стримується відсутністю сильних підприємств, які займалися б її зберіганням і переробкою. Візьмемо ті ж овочі, наприклад. Ми в області в стані нагодувати себе овочами та фруктами, але оскільки немає умов для зберігання, то все тут викуповується, вивозиться, і вже до січня нам починають завозити продукти назад, продаючи їх втридорога. Сільське господарство такі проблеми саме не вирішить.
РБК-Україна: Ще під час перебування заступником губернатора, однією з головних проблем регіону Ви називали непрозорість міста і області для іноземних інвестицій. Простіше кажучи, інвесткомпанія з Франції не здатна через Інтернет дізнатися, чи є в Запоріжжі вільні земельні ділянки або об'єкти, де вони розташовані, для яких цілей їх передбачається використовувати. Чи готові Ви до створення інформаційних проектів для залучення інвесторів? Адже для цього доведеться подолати опір держструктур, які надають такі дані на платній основі.
О.С.: Перш за все, слабким місцем Запоріжжя є відсутність цілісної програми стратегічного розвитку. Коли розроблялася стратегія для всієї області, місто не захотів брати в цьому участь. А така стратегія повинна бути першим кроком у прозорості та зрозумілості для зовнішнього інвестора.
Я знаю, як її розробляти, знаю експертів, які були тут навчені в рамках спільного проекту з Канадою, присвяченого питанням регіонального розвитку та місцевого самоврядування, і які готові до роботи. При цьому ця стратегія не буде коштувати шалених грошей.
РБК-Україна: Наскільки можливе залучення до запорізького ЖКГ приватних інвесторів, які готові взяти в концесію той чи інший сегмент комунальних послуг?
О.С.: Зараз - вже можливо. Сьогодні тарифи є досить високими, і ми знаходимося в тій точці, коли цей бізнес вже цікавий для приватних інвесторів.
РБК-Україна: Місто готове до добровільно-примусового переходу на систему ОСББ, як в аспекті готовності інфраструктури і житлового фонду, так і в плані готовності городян до такої жорсткої самоорганізації?
О.С.: Городяни не готові брати відповідальність і висувати із числа мешканців голів. Як людина, яка жила в кооперативному будинку, скажу, що знайти голову - це величезна проблема. Плюс до цього, є острах: «Ми зараз візьмемо будинок, нас кинуть, і ми будемо потім самі борсатися».
Цією боязні немає у ЖБК, які спочатку збиралися як люди, які відповідають за будинок. Тому зараз оптимальний будинковий комітет в якості проміжного варіанту, як громадська організація, яка ні до чого ще не зобов'язує, але яка починає активно брати участь в управлінні будинком. І якщо люди побачать, що цей механізм ефективний і працює, вони зроблять другий крок.
РБК-Україна: Міська влада готова доводити до адекватного стану житловий фонд при здачі його об'єднанням мешканців?
О.С.: Поки не дуже готова. Ми розуміємо, що грошей для цього сьогодні немає. Але я можу показати іншу сторону медалі. Люди будуть чекати, що їм відремонтують будинки, і все це призведе до створення ще більших проблем.
Правда лежить десь посередині. Влада має зробити крок назустріч городянам, а люди повинні усвідомлювати, що чим раніше вони візьмуть відповідальність за свої будинки в свої руки, тим швидше їхні проблеми будуть вирішуватися. Сьогодні приводом для об'єднання мешканців є енергозбереження в будинках, тому що на тарифи вже не можна не звертати увагу.
Ось у мене в домі функціонує система зворотньої циркуляції гарячої води, і ми реально платимо у два рази менше, ніж сусідній будинок, де вранці змушені довго зливати остиглу гарячу воду зі стояків. Можна нескінченно чекати, поки міська влада відремонтує систему циркуляції або знайти якийсь ресурс і зробити це з містом на паях. Ми можемо відновлювати систему в першу чергу там, де люди готові внести свою частку, таким чином, роблячи це на більшій кількості об'єктів одночасно, і стимулюючи городян до об'єднання для вирішення своїх питань.
Спілкувався Сергій Сидоров
