РБК-Україна: Судові позови від громадян до банків - це наслідок недосконалості української банківської системи?
Олександр Павлов: Це, скоріше, демонстрація певної уразливості недосконалого законодавства та його застосування, що, при дуже великому бажанні, може дозволити отримання таких рішень. Очікую, що найближчим часом будуть зроблені необхідні законодавчі кроки і судові рішення, що закривають подібні лазівки.
РБК-Україна: До чого може призвести рішення ВССУЦКС?
О.П.: Це нісенітниця, вона не відповідає основоположним актам, здоровому глузду і економічній логіці. Але, звичайно, прецедент неприємний і не сприяє зміцненню і без того слабкої інвестиційної привабливості України. Ситуація демонструє будь-якому інвестору його вразливість перед обличчям подібних судових рішень.
Дана подія не є чимось незвичайним, проте, за її неодноразового повторення, небезпека для здоров'я банківської системи та інвестиційного клімату може стати матеріальною.
РБК-Україна: Тобто, якщо судді почнуть масово приймати такі рішення, як ВССУЦКС, наслідки можуть бути серйозними?
О.П.: Якщо мова піде про те, що валютні кредити в економіці (це десь половина всієї системи кредитування) стають недійсними, можна закривати не тільки банківську систему, але і всю економіку. З яких джерел банки будуть віддавати валютні депозити? Може їх теж перерахувати за курсом 5,05? Я не вважаю подібний варіант розвитку подій реальним на практиці.
РБК-Україна: Які плани у ЄБРР по співпраці з Україною на поточний рік?
О.П.: У нас стабільний обсяг інвестування - близько 1 млрд євро в рік в 2009 і 2010 рр. Минулорічні обсяги збережуться, оскільки, нам здається, це досить серйозний обсяг вкладень, адекватний нашим можливостям і потребам українського ринку.
РБК-Україна: Під який відсоток у 20011 р. ЄБРР буде кредитувати українські проекти?
О.П.: Під ринковий, відповідний міжнародними оцінками ризику в Україну. Зараз ставки знизилися, в порівнянні з кризовими, відображаючи поліпшення макроекономічних показників і зниження політичних ризиків, але до докризових ще не опустилися.
РБК-Україна: Ви говорили, що можливо кредитування в гривні.
О.П.: Потрібно! Так само, як ЄБРР кредитує ще в 15 країнах СНД і Східної Європи в місцевих валютах. На жаль, Україна поки відстає в цьому плані.
Для початку роботи в гривні в нас не вирішене принципове питання адекватного функціонування наших рахунків у гривні. Це, у свою чергу, стримує можливість організації фондування на внутрішньому ринку, в тому числі, за допомогою випуску облігацій нами, деномінованих у національній валюті України. З цих питань ми ведемо активний діалог з владою і сподіваємося на швидкий прогрес.
РБК-Україна: При вирішенні цих питань, як скоро можна очікувати початку кредитування в гривні?
О.П.: Якщо почати в найближчі два місяці, до кінця року буде хороший шанс затвердити перші проекти. Певний час знадобиться на створення правової та договірної бази, організацію фондування, для початку - через місцеві банки, а також узгодження умов з клієнтами і регулятором. Протягом кількох років, коли у нас з'явиться вже база запозичень всередині країни і буде розвинений і випробуваний необхідний інструментарій, можна вийти на стабільні обсяги кредитування.
РБК-Україна: Чим для ЄБРР вигідне кредитування в гривні?
О.П.: Це вигідно, перш за все, для наших позичальників. Це буде правильний крок у напрямку дедоларизації економіки України. Гривневі кредити ЄБРР зможуть використовувати, наприклад, банки для розвитку іпотеки, муніципалітети - для розвитку інфраструктури, компанії - для розвитку імпортозамінного виробництва, орієнтованого на внутрішній ринок.
Будь-яка компанія, що має доходи в гривні, повинна і кредитуватися в цій валюті, наскільки це можливо. На сьогодні ми змушені кредитувати в доларах. І якимось чином клієнту доводиться цими ризиками управляти самостійно. Ми опрацьовуємо проекти так, щоб валютні ризики були мінімальні і прийнятні, але вони все одно залишаються.
РБК-Україна: Якщо говорити про роботу з владою, наприклад, в порівнянні з 2005 р. Стало більше або менше конструктиву і конкретики?
О.П.: Складно сказати, більше чи менше. У нас завжди були хороші і продуктивні відносини з владою. Причому, в останні два роки ЄБРР вийшов на історично максимальні обсяги інвестицій в останні, збільшивши підтримку економіки під час кризи. При цьому, важливо, щоб влада робила більше в області поліпшення загального інвестиційного клімату, щоб приватні інвестори, а не тільки міжнародні фінансові організації, вкладали кошти в економіку країни.
РБК-Україна: На останньому форумі в Давосі пролунала думка, що криза остаточно не подолана. Наскільки великі ризики того, що може бути ще одна хвиля економічної кризи?
О.П.: Криза ніколи не закінчується. Кінець кризи - це початок наступної. Економіка і підприємства функціонують у рамках циклів цих хвиль.
Україна залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед, від попиту на її продукцію - сталь, пшеницю і т.д. Якщо попит буде високим, в України з'явиться прекрасний шанс швидше вийти з кризи. Якщо відбудеться чергове різке падіння цін і попиту на зовнішніх ринках, як в 2008 р., буде важко.
РБК-Україна: Є ймовірність такого падіння?
О.П.: Не знаю, почитайте Wall Street Journal, Financial Times, там багато про це пишуть. Це казино.
РБК-Україна: Єдиної точки зору на це питання теж немає?
О.П.: Її й не може бути. Економіка тим і хороша, що немає єдиної точки зору, і як тільки вона з'являється - моментально відбувається щось несподіване.
У цілому, ймовірність виникнення серйозної системної кризи на справжній момент мінімізована. Хоча б тому, що банківські системи найбільших економік стали набагато жорсткіше регулюватися, і відомі ризики зменшилися. Але хто знає, звідки може прийти нова загроза?
Структурні проблеми у світовій економіці як були, так і залишилися. І еволюція йде своїм шляхом, причому, як правило, не так, як ми собі можемо уявити в даний момент. Тим не менш, апокаліпсичних сценаріїв всерйоз ніхто не розглядає, наскільки мені відомо
Спілкувався Андре Саваж, спеціально для РБК-Україна
