Підвищення соцстандартів в Україні повинне відповідати логіці економічних процесів. Про це журналістам заявив сьогодні директор дирекції макроекономічного прогнозування Національного банку України Ігор Шумило.

Він зазначив, що в 2004-2008 рр. середньорічне зростання номінальних доходів в Україні складало 30%. За його словами, це призвело до значного зростання інфляції, понад 13% на рік.

"Раніше номінальне зростання доходів корелювалося із зростанням продуктивності праці, але коли між цими показниками розпочався розрив, це призвело до того, що річна інфляція у нас була 31%. Тому зрозуміло, що якщо наступного року очікується зростання економіки на 3-4%, а зростання доходів бюджету на 30%, то це можливо лише за рахунок інфляції. Звичайно, можливо реформа бюджету, скорочення кількості, що працюють, і за рахунок цього, підвищення ефективності праці, але це витратні речі. Тому що тим, кого скоротили, також потрібно виплачувати компенсацію. До того ж, реформу не можливо провести швидко. Ось чому експерти сходяться на тому, що номінальне зростання соціальних стандартів супроводжуватиметься зростанням інфляції, а висока інфляція веде до негативних процесів в економіці", - сказав І.Шумило.

Він також нагадав, що в раніше підписаному зверненні до МВФ українська влада зобов'язується утримати інфляцію 10% за підсумками 2009 р. і забезпечити інфляцію в межах 5-7% наступного року.

В свою чергу директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський висловив побоювання, що прийняття закону про підвищення соціальних стандартів може привести до припинення або припинення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. "Я думаю, що якщо ми не співробітничатимемо з МВФ, і четвертий транш не прийде, це стане сигналом якщо не до обвалу, то до великих потрясінь на валютному ринку", - сказав він.

Припинення співпраці з МВФ приведе до проблем у взаєминах зі структурами, які координують свою діяльність з Фондом зокрема з Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим банком реконструкції та розвитку і Світовим банком, вважає експерт. Крім того це може здійснити негативний вплив і на рейтинги України, що у свою чергу утруднить вітчизняним кампаніям реструктуризацію своїх зовнішніх боргів. "Зрозуміло, що українська економіка від цього не помре, якимсь чином вона вибереться, але виникає питання, чи варто випробовувати її на міцність таким абсолютно популістським методом?", - відзначив він.

В той же час І.Бураковський підкреслив, що закон про підвищення соціальних стандартів закладає певні проблеми в середньостроковому періоді. "Було б краще допомогти обмеженій кількості людей які реально потребують цієї допомоги і думати про те, як не розкрутити інфляцію, як не отримати зростання дефіциту державного бюджету за ті межі, коли йде розбалансування фінансової і макроекономічної ситуації. І пам'ятати про те, що від прийнятих сьогодні рішень необхідно буде відштовхуватися і в подальші роки, причому в умовах нереформованої системи оплати праці і нереформованої системи соціальних пільг, яка залишилась від СРСР", - сказав він.