ua en ru

Як війна в Сирії вплине на переговори по Мінським угодам

Як війна в Сирії вплине на переговори по Мінським угодам Використовувати війну в Сирії для зміцнення своїх позицій можуть всі сторони переговорів у форматі нормандському
Черговий етап переговорів у нормандському форматі вже сьогодні відбудеться в Парижі. Майже відразу після поїздки до Нью-Йорку президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і Президент РФ Володимир Путін зустрінуться, щоб підсумувати виконання Мінських домовленостей. Цього разу ще одною темою, яку кожна з сторін може спробувати використати у своїх цілях, стане війна у Сирії.

Черговий етап переговорів у нормандському форматі вже сьогодні відбудеться в Парижі. Майже відразу після поїздки до Нью-Йорку президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і Президент РФ Володимир Путін зустрінуться, щоб підсумувати виконання Мінських домовленостей. Цього разу ще одною темою, яку кожна з сторін може спробувати використати у своїх цілях, стане війна у Сирії.

Четверо без США

Від самого початку переговорів щодо конфлікту на Донбасі українська сторона намагається долучити США до переговорного процесу. Однак до цього часу зробити цього не вдалося. Ще перед візитом ключових європейських політиків до Нью-Йорку говорилося про те, аби перед зустріччю у Парижі, провести ще одну зустріч лідерів нормандської четвірки під час Генасамблеї ООН. Українці сподівалися, що оскільки така зустріч відбулася б в Америці, то це дозволило б розширити формат і до переговорів могли б долучитися США.

Проте Путін на зустріч у нормандському форматі в Нью-Йорку не погодився. Більш того, російський президент скоротив свій візит із чотирьох днів до двох. Українські дипломати кажуть: Путін відмовився через те, що не хотів, щоби США якимось чином на ці переговори впливали чи навіть до них долучилися. Більш того, в оточенні українського президента запевняють, що Путін боявся проводити переговори у Нью-Йорку.

"Він відмовився тому, що боїться. Йому здається, що там його будуть прослуховувати", - розповів РБК-Україна співрозмовник з Адміністрації Президента.

Водночас, як зазначають українські дипломати, Росія не лише прагне уникнути розширення переговорного формату, але і звузити його до двосторонніх переговорів. Зокрема, напередодні зустрічі у Парижі від російської сторони надійшов запит на двосторонню зустріч Володимира Путіна і Петра Порошенка в рамках переговорів нормандської четвірки.

"Чи буде зустріч, залежить від української сторони", - сказав журналістам у четвер на брифінгу заступник голови Адміністрації Президента, дипломат Костянтин Єлісєєв.

Голова української частини міжпарламентського комітету асоціації Остап Семерак зазначає, що Росія таким чином намагається звести переговори до двостороннього формату.

"Україна не повинна на це погоджуватись. Росія від початку прагне звузити все до двосторонніх переговорів між Україною і Росією", - заявив нардеп.

Сирійська карта Путіна

Сьогоднішні переговори у Парижі не можна відділити від тих подій, що відбулися у Нью-Йорку. Виступаючи на генеральній асамблеї ООН, Володимир Путін намагався не згадувати про Україну, акцентуючи увагу на тому, що саме сирійське, а не українське питання зараз найголовніше і для Європи, і для Америки. Президент Росії закликав до створення широкої антитерористичної коаліції для участі у війні в Сирії. Детальніше спільні плани боротьби з ІГІЛ він мав обговорити під час двосторонньої зустрічі з Президентом США Бараком Обамою.

Але із "сирійською картою Путіна" в Америці не склалося. По-перше, антитерористична коаліція вже існує за участю США, країн Європи і навіть Австралії. Аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач впевнений, що сьогодні світові лідери не мають потреби створювати нову коаліцію, яку очолить Росія.

"Думаю, що всі учасники вже існуючої коаліції навряд чи погодяться на російську пропозицію. Можливо, Росії буде запропоновано приєднатися до неї, чого вона сама собі не дозволить", - зазначив Горбач.

По-друге, Путін і Обама відразу не зійшлися щодо того, що робити із діючим Президентом Сирії Башаром Асадом.

"Все не може повернутися в ту точку в якій було до початку конфлікту після стількох жертв, до яких призвели дії влади щодо учасників мирного протесту", - зазначив Обама у своєму виступі на Генасамблеї ООН. В США вважать, що діючу владу має змінити перехідне керівництво.

Тим часом, Путін у своєму виступі в Нью-Йорку зазначив, що Асад повинен залишитися на своїй посаді. Фактично, зустрічатися з Путіном Обаму змусило лише сирійське питання, після того, як російські війська висадились в Сирії і стали нести потенційну загрозу для військ союзників антитерористичної коаліції.

Залучення Путіна до коаліції могло б суттєво покращити ситуацію для Росії, перетворивши її із ізольованої (через конфлікт на Донбасі та анексію Криму) країни на союзника Америки і Європи у боротьбі з ІГІЛ. Але до пропозиції російського президента в ООН поставились скептично, і він поспіхом залишив Нью-Йорк.

Як підкреслив Остап Семерак, у Нью-Йорку Путін намагався об'єднати сирійське і українське питання, але йому дали чітко зрозуміти, що це неможливо.

"Він ці питання намагався об'єднати, зробити так, аби їх розглядали в комплексі, однак зазнав поразки і тому, повернувшись до Росії, спробує ускладнити ситуацію в Сирії. Російські бомбардування мали виглядати так, ніби вони відбуваються по терористах, але у світі вже зорієнтувалися в тому, що насправді Росія нанесла удари по мирних мешканцях. Це значно ускладнює ситуацію в Сирії, і від того потік мігрантів до Європи тільки зросте. Путін намагається в такий спосіб тиснути на Європу", - заявив політик.

Слід додати, що Путін вже заявив, що РФ допускає військову операцію проти ІГІЛ на території Іраку, якщо влада цієї країни звернеться з таким проханням.

У свою чергу Костянтин Єлісєєв запевняє, що війна в Сирії жодним чином не вплине на намагання зупинити російську агресію на Донбасі в переговорний спосіб. Втім чиновник визнає, що українська сторона під час зустрічей у Нью-Йорку це питання порушувала.

"Навіть постановка такого питання викликала посмішку у наших партнерів, тому що вони навіть оголошувати такі ідеї не можуть - це апріорі виключено. Тому, коли з посиланням на певні засоби масової інформації це питання порушувалося, лідери цих країн однозначно запевняли, що воно навіть не підлягає обговоренню", - пояснив Єлісєєв.

Нагадаємо, що раніше в ЗМІ з'явилася інформація про те, що "Америка розміняла Україну на Сирію". Але, як зазначив Єлісєєв у коментарі РБК-Україна, якби чутки про Сирію мали під собою підґрунтя, то ніякої зустрічі в Парижі не було б.

"Якби так було, то я думаю, що паризької зустрічі на сьогодні не відбулося б. Але вона відбудеться", - заявив чиновник.

Паризькі очікування

Ключове питання, яке сьогодні буде обговорюватися в Парижі - це вибори на території окупованого Донбасу. Як підкреслив Єлісєєв, скасування фейкових виборів, призначених бойовиками, для України "є надважливим питанням".

"В цьому питанні є єдина позиція України, Німеччини, Франції, і ця позиція була підтверджена в Нью-Йорку під час двосторонніх зустрічей відповідно з президентом Франції і канцлером ФРН. Ми завтра (у п'ятницю 2 жовтня, - ред.) подивимось, наскільки ця спільна позиція буде почута російською стороною", - зазначив він.

Нагадаємо, що питання підготовки місцевих виборів в деяких районах Донецької і Луганської областей міститься в четвертому пункті Мінських угод.

В той же час на брифінгу Єлісєєв ні слова не сказав про виконання пункту дев'ятого угод, який є чи не найскладнішим з усіх. Тут йдеться про повернення контролю з боку української сторони над російсько-українським кордоном, яке має початися в перший день після проведення виборів і завершитись до кінця 2015 р., при умові що буде виконаний п. 11. Крім конституційної реформи в частині децентралізації з особливим порядком для частини Донбасу, одинадцятий пункт передбачає прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей у відповідності з заходами, вказаними у примітках.

А в примітках українську владу чекає цілий букет "радості": участь місцевих органів в призначенні голів органів прокуратури і судів, транскордонне співробітництво з регіонами РФ, створення власної міліції і багато іншого, на що центральна українська влада погодитись не може.

Нагадаємо, що під час голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації в першому читанні у президентській фракції "Блок Петра Порошенка" наголошували, що особливий порядок відображений у відповідному вже прийнятому законі, який буде діяти всього два роки, однак як виявляється, згідно Мінських домовленостей, неможливо повернути контроль над кордоном без прийняття постійного закону про особливий статус частини Донбасу. Отже, якщо процес повернення контролю над кордоном і розпочнеться, то Росія матиме всі підстави, щоб його не завершити.

З іншого боку, в дванадцятому пункті Мінських угод йдеться про те, що обговорення підготовки виборів має відбуватися на основі прийнятого закону "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування окремих районів Донецької і Луганської областей", де написано, що виборам має передувати виведення військ і повернення контролю над російсько-українським кордоном. Отже, невелике поле для маневру в української сторони є.

Справа в тому, що Мінські угоди прописані таким чином, що не дають достатньо аргументів жодній із сторін конфлікту, тому в рамках тристоронньої контактної групи відбувався пошук компромісу і пропонувались все нові і нові формули. Одним з найбільш прийнятних виявився так званий "план Мореля".

Українська сторона узгодження такого плану категорично заперечує. Президент Петро Порошенко зазначив, що це була всього лиш одна із ідей, яку в рамках роботи контактної групи висловив модератор політичної підгрупи французький дипломат П'єр Морель. Ця пропозиція передбачає прийняття окремого закону про вибори на окупованій частині Донбасу, який відрізнятиметься від виборчого законодавства на решті території України.

Водночас, зрозуміло, що рішення по виборах на окупованій частині Донбасу однозначно має бути прийняте під час зустрічі в Парижі. І якщо сторони не дійдуть згоди щодо іншого рішення крім "плану Мореля", то буде прийнятий саме він. І хоча цей документ після усіх категоричних висловлювань з боку українського президента і українських дипломатів, вже точно "планом Мореля" називатися не буде, його суть не зміниться.

Українська гра

До завершення року, а отже дедлайну виконання Мінських угод, залишилось менше трьох місяців. І вже зараз зрозуміло, що виконувати домовленості в повному обсязі РФ не планує. Причому, навіть якби Росія захотіла виконати всі пункти угоди, то не змогла б цього зробити через брак часу. Невиконання ж домовленостей може обернутися для Росії продовженням санкцій вже у січні 2016 р. Можливо, тому Путін і пустив у хід "сирійську карту".

Попри те, що в Адміністрації Президента переконують, що сирійське і українське питання не пов'язані між собою, Костянтин Єлісєєв повідомив, що під час переговорів Україна наполягатиме на тому, аби Держдума Росії скасувала своє рішення щодо дозволу російським військам воювати за межами РФ. Нагадаємо, повідомлення про таке рішення Держдуми з'явилося відразу після повернення Путіна з Нью-Йорку, а першим наслідком цього рішення стало бомбардування росіянами мирних жителів у Сирії.

Остап Семерак не виключає, що дії РФ в Сирії не лише не допоможуть Росії у переговорах по Донбасу, а можуть обернутися для неї посиленням санкцій.

Попри те, про останнє рішення Держдуми Росії, зрозуміло, жодним чином не йдеться у Мінських домовленостях, а відтак буде складно через нього продовжити санкції проти Росії в січні наступного року. Водночас діями в Сирії, а також вчорашньою заявою про можливу військову операцію на території Іраку, Путін, можливо, стримує США від впливу на ЄС з метою підтримки України.

Чи обернеться "сирійська карта Путіна" для нього фіаско у "мінській грі", залежатиме від того, чи зможе Україна використати ситуацію в Сирії на свою користь. Питання в тому, як Володимир Путін у Парижі розіграє цю карту, і чи зможе Петро Порошенко знайти, чим її побити.