Стакан наполовину. Бізнес не бачить покращення ділового клімату в Україні
Айварас Абромавічус вважає, що склянка реформ "наполовину повна"
За перший квартал 2015 року 85% європейських компаній, що працюють в Україні, не відчули поліпшення інвестклімату. Половина топ-менеджерів компаній не очікує позитивних змін і в найближчі три місяці. Причин декілька і основні - не військовий конфлікт на сході країни, а відсутність реформ і активної боротьби з корупцією, некомпетентність чиновників і податковий тиск.
Європейському бізнесу, як і раніше некомфортно працювати в Україні. Очікування на проведення реформ, оновлення парламенту й уряду не справдилися.
За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), яка з 2008 року щоквартально оцінює показники інвестпривабливості в Україні, в І кварталі інвестклімат залишився на рівні жовтня-грудня 2014 року - 2,5 бала з 5 можливих. В середньому показник минулого року не перевищив 2,65 бала.
Це більш високі показники, ніж у 2012-2013 роках. Але досягти максимального рівня привабливості інвестування в країну - 3,39 бала у ІІ кварталі 2011 року, так і не вдалося.
В опитуванні ЄБА взяли участь 114 топ-менеджерів компаній. 85% з них не помітили позитивних змін, хоча вважають, що в уряду є "багато хороших ідей, але нічого конкретного так і не втілено в життя".
Більше половини керівників впевнені, що інвестклімат став гіршим, ніж у грудні. Причина тому - неефективний уряд на додачу до корупції.
Виконавчий директор асоціації Ганна Дерев'янко зазначила, що результат індексу демонструє одне дуже цінне вміння бізнесу - пристосовуватися до будь-яких умов, оптимізувати свої процеси, щоб утриматися на плаву. "Навіть в таких кризових умовах, які переживає Україна - валютна волатильність, нестабільність банківської системи, війна на сході країни, втрата активів і торговельних зв'язків на Донбасі та Криму - бізнес виживає", - зазначила Дерев'янко.
За словами керівника українського представництва голландської фармацевтичної компанії Астеллас Фарма Юроп Кшиштофа Седлецькі, хотілося б бачити більше позитиву, але позитивних моментів мало. Лякає невизначеність.
"Якщо б я знав, що буде гірше, я приготувався, краще - теж готувалися б. Але я не знаю, і ми готуємося і до одного, і до іншого, а це неефективно, несе за собою певні витрати. Це як на фронті, якщо знаєш, що буде наступ, то копаєш траншеї, якщо не буде, то економиш на цьому", - сказав Седлецький.
Фіндиректор компанії Hafele Ukraine (імпортер меблевої, будівельної фурнітури) Ігор Піхурко також зробив акцент на відсутності прогнозованості, оскільки інвестдіяльність, реалізація проектів повинна спиратися на певні дії уряду, зміни в законодавстві. Але, працюючи в Україні, складно спрогнозувати, що буде через 1-3 місяці, не те, що через рік.
"Ми планували інвестувати капітал в основний фонд, але з подивом дізналися, що 75% цього капіталу потрібно продати на біржі і ми не можемо собі дозволити реінвестувати цей капітал у купівлю обладнання або товарів. Для іноземного інвестора є певні перешкоди, які не дозволяють працювати так, як працює весь світ", - зазначив Ігор Піхурко.
Також не сприяє нормальній роботі девальвація гривні, слабке валютне регулювання і непослідовна політика Нацбанку. "Нам необхідно було продавати валюту, потім знову її купувати, що природно призвело до витрат", - додав Піхурко.
У цілому знецінення гривні призвело до зниження попиту на товар, а введення додаткового імпортного мита в розмірі 5-10% стало несподіванкою для Hafele Ukraine і збільшило податкове навантаження, в першу чергу - для споживача.
Констатує бізнес і низьку компетентність чиновників. "Я особисто бачу, що за рік нічого не змінилося, починаючи від міністерств, закінчуючи виконавцями, зокрема, в роботі митниці. Найгірше, що може бути сконцентроване в цих установах. Приходять нові люди, верхівка - міністри - у них більш цивілізований підхід, але все, що за ними - болото", - поскаржився гендиректор міжнародної логістичної компанії DB Shenker Олег Вержбицький.
Наприклад, на тлі заяв про дерегуляцію бізнесу, уряд ініціював нову норму в законі про ліцензування, що передбачає отримання ліцензій на міжнародні перевезення. За словами Вержбицького, Мінінфраструктури аргументувало це європейською практикою.
При цьому, інші європейські норми зависли на півроку. Мова йде про скасування обов'язкової форми товарно-транспортної накладної, обмеження відповідальності перевізників.
"Швидкість, з якою міністерство пропихнуло норму щодо ліцензій - вражає. Влітку вона набуває чинності, але досі не прописана процедура отримання ліцензій", - пояснив Олег Вержбицький.
Компанії не розуміють і стратегію уряду. "Немає плану реформ - що, де і коли має статися. Коли з'явиться план, ми будемо розуміти чого очікувати. При цьому, я не хочу шукати плани і стратегії в програмі уряду або коаліційній угоді. Уряд має один раз зібратися, розповісти і викласти свій план на YouTube", - підкреслив гендиректор "Новус Україна" Ігор Ланда.
У той же час міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус не вважає індекс інвестпривабливості ЄБА негативним. На його думку, показник скоріше говорить про те, що найскладніший шлях вже пройдений і, швидше за все, 2,5 бала з 5 - свідчення того, що "склянка наполовину повна, ніж порожня".
"Кілька днів тому я попросив ЄБРР, який є найбільшим інвестором нашої країни, задати своїм клієнтам питання про ситуацію, а це великі агрохолдинги, інші компанії. В кінці нашої дискусії я запитав, чи зросла у них виручка в першому кварталі і чи очікують вони, що з цього моменту ситуація покращитися. На перше питання, що виручка зросла відповіли 10 компаній, 3 сказали, що ні. На друге питання - оптимісти проти песимістів, 11 до 2. Сказати, що ми всім задоволені, ні. Але це перші кроки і прогрес є", - сказав глава МЕРТ.
Члени ЄБА відзначають і позитивні моменти, але їх небагато. Зокрема, за останні три місяці більшою мірою спрощення процедур відчув аграрний бізнес, якому скасували необхідність отримання карантинного сертифіката, скоротили строки надання фітосанітарного сертифіката, скасували 6 ліцензій та 14 дозвільних документів. Також компанії позитивно оцінили ліквідацію ДП "Укрекоресурси".
Але цього недостатньо, щоб бізнес міг зітхнути з полегшенням. 47% компаній не чекають поліпшення ситуації у другому кварталі, оскільки темпи реформування країни досить низькі, валютні ризики все ще залишаються високими, відсутні умови для збільшення експорту, не видно прогресу в зоні АТО.
І на цьому тлі уряд активно готується до донорської конференції в Києві, дата проведення якої кілька разів переносилася, але тепер нарешті запланована на 28 квітня. Як заявив Айварас Абромавічус, основна мета заходу - не можливість залучити додаткові кошти в економіку країни, а показати, в першу чергу, скептикам, що реформи йдуть, а Кабмін має чіткий план.
Поки ж уряд намагається на словах довести свою спроможність. А бізнес конкретно говорить, що повинно бути зроблено і чого очікують інвестори. І на якнайшвидшому вирішенні військового конфлікту на сході акцентують лише 15% респондентів.
Велика частина компаній - 87% - розраховують на активізацію реформування, процесів дерегуляції та боротьби з корупцією, 29% - податкових змін.
"Зараз не може бути зниження податкових ставок, але і підвищувати їх не можна. Необхідно навести порядок з ПДВ. З 1 липня в повному обсязі запрацює система електронного адміністрування ПДВ, тому відшкодування податку повинно бути автоматичним для всіх і без критеріїв, раз тепер податкова буде бачити все в режимі on-line", - вважає Ігор Ланда.
Він додав, що бізнес і чиновники повинні усвідомлювати невідворотність покарання за корупцію і використання тіньових схем. Зокрема, Ланда запропонував ввести солідарну відповідальність роботодавців та працівників за виплату та отримання зарплат "у конверті".
Про гарантії не підвищення податкового навантаження та активізації роботи щодо виявлення нелегальної діяльності сказав і Ігор Піхурко: "Хотів би почути сигнал не про підвищення ставок та введення нових податків, а про розширення бази оподаткування, тобто, виводити з тіні бізнес, який досі працює там і ми від цього страждаємо. Митниця не може нам допомогти в боротьбі з контрабандою нашого товару. Хтось ввозить його без сплати всіх податків - і ми не можемо конкурувати".
