Соціальна безпорадність: з 2016 року українці втратять ряд пільг
З 2016 року істотно скорочуються виплати держдопомоги на дитину
Через 5 днів після прийняття бюджету-2016, спікер парламенту Володимир Гройсман передав всі налогово-бюджетні, а також соціальні закони на підпис президенту. Вже з 1 січня ряд категорій громадян, які отримують допомогу від держави, чекає сюрприз. Пільги на проїзд можуть бути не профінансовані, скоротиться кількість одержувачів соцдопомоги, роботодавці більше не отримають компенсації з держбюджету за мобілізованих співробітників, а право виходу на пенсію за вислугою років буде переглянуто. Крім того на весь 2016 рік продовжуються обмежувальні норми для працюючих пенсіонерів.
Урізання послідувало
Бюджетний процес був складним. Тільки обговорення всіх податково-бюджетних і соціальних законопроектів у сесійній залі зайняло три дні. Навіть після прийняття всіх урядових ініціатив, робота профільних комітетів Ради тривала протягом 5 днів. Все це час вносилися правки, озвучені "з голосу під стенограму" або погоджені в рамках консультацій Кабміну і депутатів. Тільки 29 грудня ввечері спікер Володимир Гройсман передав всі затверджені законопроекти на підпис президенту.
Уряд так чи інакше попереджав про скорочення соціальних витрат в 2016 році. Однак у Мінфіні публічно ні за яких умов не називалися категорії громадян і види пільг, які потрапляють "під ніж". Вже у Верховну Раду соціальний законопроект №3628 був внесений, як пропозиція "щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соцполітики".
Депутати вже встигли назвати законопроект антиконституційним, геноцидним, "прямою дорогою на цвинтар". На їхню думку, його норми спрямовані виключно на те, щоб "обібрати" пенсіонерів, дітей-сиріт, вчителів і медиків. Тим не менш, за нього проголосувало 228 депутатів. Повністю проігнорували тільки три фракції: "Батьківщина", "Радикальна партія Ляшка" і "Опозиційний блок", а також більшість позафракційних депутатів.
Уряд пропонував переглянути, скасувати або призупинити дію ряду норм 38 законів - від Сімейного кодексу до Кзпп до законодавства, що регулює діяльність театрів, бібліотек і музеїв.
Головне науково-експертне управління парламенту ще до розгляду документа у профільному комітеті резюмувало: "Проект спрямований на подальше зниження рівня соцзахисту державою громадян, в першу чергу, малозабезпечених та із середнім доходом, що в умовах фінансової кризи призведе до зниження рівня життя більшості населення України".
Спочатку Кабмін задекларував повна відмова від фінансування пільг низці категорій громадян щодо безоплатного проїзду, користування послугами зв'язку, ремонту квартир і житлових будинків, повністю переклавши це право на місцеві бюджети. Зокрема, мова йде про чорнобильців, жертви нацистських переслідувань, військовослужбовців, інвалідів, громадян, які мають трудові заслуги перед Батьківщиною. Ціна питання, за винятком пільгового проїзду, близько 200 млн гривень.
Крім того, держава відмовлялася забезпечувати фінансування безкоштовного харчування дітей-інвалідів у період повного навчання, зберігши його тільки в початковій школі, а також була готова залишити пільгове харчування тільки для дітей-сиріт або позбавлених батьківських право замість повного забезпечення учнів 1-4 класів.
Серед пропозицій - скасування механізму "осучаснення" пенсій. Для цього Кабмін хотів призупинити норму, ініційовану ним самим у минулому році, на підставі якої для розрахунку пенсій береться середня зарплата за 2012-2014 роки.
Транспорт в глухому куті
Члени комітету з питань соцполітики всі ці норми зберегли в рамках чинного законодавства. Неврегульованим залишається лише питання фінансування транспортних пільг. Всі сторони процесу один одного недозрозуміли. Скасування передачі фінансування на місцевий рівень відбулася в сесійній залі "з голосу", а Мінфін у бюджеті фінансування не передбачив. Мова йде про суму 2,2 млрд гривень (в 2015 році держава профінансувала цю статтю на 1,8 млрд гривень, - ред.).
"Це не проблема для місцевих бюджетів, - вважає співрозмовник РБК-Україна в уряді. - Останній раз пільги переглядалися 10 років тому, вони дуті на даний момент і, наприклад, заявка на 2015 рік щодо фінансування пільгового проїзду становила 19 млрд гривень".
Міністр соцполітики Павло Розенко погодився з "нестандартністю виниклої ситуації з фінансуванням пільгового проїзду, коли і в бюджеті грошей не передбачено, і право місцевих органів остаточно не передано.
В останніх є таке право, але здійснювати його місцеві влади можуть за бажанням, нагадав перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України Олександр Слобожан.
"Протягом 1-2 місяців ми спільно вирішимо це питання. Частково пільговий проїзд буде в компетенції місцевих органів, - запевнив Розенко. - Логіка спочатку у нас була проста. Ми не просто передавали місцевим органам влади фінансування. Ми говорили про те, що система пільг на проїзд повинна встановлюватися на місцях. Але ця логіка не була підтримана, і рядок у держбюджеті випала".
У той же час провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, що спроба передати фінансування пільг на місцевий рівень - привід взагалі забути про них.
"Більшість пільг з часом помре своєю смертю, хоча все буде залежати від пріоритетності на місцях. Деякі керівники зараз займаються підвищенням зарплат собі, - заявила Ткаченко. - Якщо взяти Київ, то тут працює соцкарточка киянина. І, якщо приїде в столицю пенсіонер з іншого регіону, то він не зможе безкоштовно користуватися транспортом".
З думками про дітей
Незважаючи на те, що частина соціальних норм вдалося відстояти, з 1 січня ряд категорій населення очікують сюрпризи. Істотно можуть бути скорочені виплати держдопомоги на дитину, якщо місце проживання батьків невідоме, або якщо вони ухиляються від сплати аліментів. Насамперед, держава буде враховувати матеріальний стан сім'ї, де виховується дитина, а розмір допомоги буде визначатися Кабміном.
Про зниження обсягу виплат також варто говорити і для матерів одиначок або малозабезпечених сімей. Розмір допомоги в даному випадку буде дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму (ПМ) для дитини відповідного віку та середньомісячним доходом сім'ї в розрахунку на 1 особу за попередні півроку.
Наприклад, якщо одинока мати виховує дитину до 6 років і має дохід трохи більше 2,5 тис гривень, претендувати на допомогу від держави вона не зможе. До змін законодавство передбачало, що розмір допомоги на дітей не повинен бути нижчим, ніж 30% від ПМ. Ця норма скасована.
За словами Павла Розенка, в Україні отримують держдопомогу 570 тис. одиноких матерів. Близько 100 тис. з них будуть позбавлені підтримки від держави.
"Але це не означає, що така сім'я буде позбавлена інших видів соцдопомоги і залишиться один-на-один зі своїми проблемами. Вона може мати право на субсидію, на інші преференції, встановлені законодавством", - додав міністр.
За його словами, реформа пільг, насамперед, спрямована на те, щоб допомогу в підсумку отримували ті, хто в ній має потребу, вона виключить використання махінацій для отримання грошей від держави за допомогою штучних розлучень".
"Мета не заощадити, а зробити систему соцполітики адресною", - наголосив Розенко.
Тим не менш, за підрахунками Мінфіну, економія на цій статті витрат за рахунок переходу на принципи оцінки майнового стану складе 1 млрд гривень.
Адресності уряд хоче домогтися шляхом верифікації одержувачів соцдопомоги. Частково з літа вона вже працює в системі отримання субсидій. Оцінка доходів сімей дозволила скоротити кількість пільговиків в системі субсидій ЖКГ з майже 5 млн до 3,5 млн.
Інші скорочення
За інформацією РБК-Україна, до кінця січня - середині лютого уряд отримає перші результати по категорії "тимчасові переселенці". Тут одержувачі допомоги будуть оцінюватися по одному з параметрів: наявність депозиту з сумою більше 10 ПМ або нерухомості на лінії розмежування, або здійснення покупок об'ємом понад 50 тис. гривень.
"Наявність одного з параметрів дає право відмовити в допомозі", - зазначив співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.
В перспективі Мінфін буде отримувати інформацію від 22 донорів - від Мінсоцполітики з Пенсійним фондом до Мін'юсту, пенітенціарних органів і прикордонників.
"Верифікація може, й добре, але альтернативою може бути отримання допомоги не у вигляді грошей, а у натуральних одиницях, наприклад, надання соцпослуг, медичних послуг. Така система працює в країнах ЄС і в основному на медпослуги, - зазначила Лідія Ткаченко. - Адресність у такому випадку працює набагато краще. Ніхто інший допомогу не споживе і ні на що інше одержувач її не витратить, а гроші можна віддати онукам, дітям, пропити, в кінці кінців".
Варто відзначити, що серед нововведень - скасування компенсації роботодавцям за мобілізованих співробітників (в 2015 році - понад 2 млрд гривень, ред.). В уряді логіка така: держава пішла на істотне зниження навантаження на фонд оплати праці. Втрати Пенсійного фонду оцінюються в розмірі близько 100 млрд гривень. Ці гроші залишаються у бізнесу, тому компенсацію він може взяти на себе.
"Ми розраховуємо, що бізнес буде легалізуватися і частково візьме на себе виконання соцфункций", - пояснив Павло Розенко.
У Мінфіні ж відмова від компенсацій пояснюють тим, що для всіх мобілізованих уряд передбачив зростання зарплат на рівні 22-25%. Тільки рядовий, наприклад, буде отримати зарплату близько 7 тис. гривень.
Крім того, буде переглянуто право виходу на пенсію за вислугою років. Це стосується працівників льотного складу, вчителів, медиків. Якщо зараз для дострокового виходу на пенсію досить страхового стажу без прив'язки до віку, то з нового року вік виходу на пенсію за вислугою років повинен становити 50-55 років.
На наступний рік продовжені і діяли в 2015 році обмеження для працюючих пенсіонерів. Пенсіонерам-держслужбовцям пенсія взагалі не виплачується, іншим категоріям - в розмірі 85%. За підрахунками Мінфіну, економія для бюджету за рахунок продовження цих норм складе 3,2 млрд гривень.
Також переглянутий максимальний розмір пенсії. Якщо зараз він обмежений 10 ПМ, то за новими правилами це буде сума в 10740 гривень. За даними Мінфіну, такі пенсії отримують лише 3-5% українців.
У цілому обсяг соцзобов'язань держави оцінюється в 400 млрд гривень. В рамках першого етапу реформи витрати скорочені в межах 65 млрд гривень.
