Міцний горішок: як навести порядок у сфері експорту волоських горіхів
Економічні реалії України, як завжди, роблять несподівані відкриття. Хороша новина: Україну можна по праву вважати однією з найбільших країн-експортерів волоських горіхів. Здавалося б, фермери можуть вирощувати цю культуру і отримувати стабільний прибуток, держава може посилювати свій експортний потенціал і мати стабільні податки, прості люди можуть лускати горіхи або продавати їх за живі гроші скупникам. Але не тут-то було. Погана новина: український експорт волоських горіхів, як багато хто вже встиг здогадатися, є наскільки прибутковим, і наскільки глибоко корумпованим.
Зовсім неочікувана новина: про існування перших двох явищ першими заговорили не жертви корупційного свавілля і не іноземні експерти, а Державна фіскальна служба (ГФС) і Держмитниця. За наявною інформацією, першим про існуючі проблеми заговорив перший заступник ГФС, він же керівник податкової міліції Володимир Хоменко. Потім профільна аналітика зацікавила головного митника Анатолія Макаренка і деякі антикорупційні громадські об'єднання.
Суть питання така: щорічно з України експортуються тисячі тонн волоських горіхів, які користуються великим попитом по всьому світу і використовуються в різних кондитерських виробництвах від Європи до Близького Сходу. Очікується, що в нинішньому маркетинговому році з України буде експортовано близько 55 тис. тонн горіхів. Зловживання супроводжують цей бізнес по всій ланцюжку, і в результаті обертаються багатомільйонними сумами корупційних премій та недоотриманих у бюджет податків.
Все починається зі скупки товару у населення. 90% продукції вирощується на приватних подвір'ях і дачних ділянках. Питання не в тому, що окремий продавець горіхів з присадибної ділянки повинен мати документ про їх походження, щоб легально не платити податок з доходів фізосіб. Довідка за формою №3 ДФ виходить без проблем і видається на п'ять років.
Проблема в тому, що подібними паперами, з печатками сільрад і дачних кооперативів, виданими на ім'я середньостатистичних українців, легалізується мало не весь прихід товару великим оптовикам. Доходить до того, що на одну "мертву душу" (у прямому сенсі цього слова, т. к. часто довідки оформляються на померлих людей), записується по 100 тонн закупівлі. В результаті, тільки за рахунок використання фіктивних довідок, перекупники і оптовики щороку недодають в бюджет близько 100 млн грн податку на доходи фізосіб.
Далі йде оформлення експорту. Мінімізувавши податки на "народному" походження товару, посередники продають горіхи експортерам. Тут картина стає ще більш цікавою. Добрі дві третини від нинішніх суб'єктів офіційного горіхового експорту при більш детальному аналізі виявляються "ризикованими" СПД і працюють з явними порушеннями. Майже половина з них вже знаходяться під кримінальними провадженнями, а до другої половині питання швидше з'являться, ніж не з'являться.
За дуже рідкісним винятком, кожен експортер занижує вартість товару при оформленні документів на експорт. Продукція у населення закуповується за ціною від 5 до 15 грн/кг. Контрактна вартість товару, що експортується вже варіюється від 10 грн/кг до 129 грн/кг.
Про розмір заниження експортної вартості побічно свідчить різниця між сумами контрактів в країни Близького Сходу, в яких діє досить ліберальний контроль, і ціною європейських контрактів, де діє більш серйозні правила. Різниця в цінах становить 3-4 рази, при тому, що Європа до нас набагато ближче, ніж Африка.
За дуже приблизними підрахунками, з урахуванням загальної середньої закупівельної ціни валового врожаю і середньої ціни заниженого валового експорту, держава щорічно може втратити ще близько 200 млн грн тільки на недоотримання податку на прибуток.
Тепер повернення виручки. Кінцевому одержувачу товар продається за цілком ринковою ціною і за валюту, що передбачає повернення в Україну валютної виручки. Навіть з урахуванням значного заниження вартості контрактів, валютну виручку експортер повинен повернути країну в чітко встановлені строки і частина її продати державі за офіційним курсом.
Але в 90% випадків через належні строки органи валютного контролю починають цікавитися самопочуттям експортера - і тут виявляється, що вся операція була оформлена на фіктивне СПД. Грошей немає і не буде. Здавалося б, усе це звичайні для вітчизняного бізнесу порушення і корупція тут не причому. Але.
По-перше, з виробниками, перекупниками і оптовиками розраховуються відразу і по факту, в основному готівкою. Це означає, що розраховується сторона і кінцевий вигодонабувач, як мінімум, є пов'язаними особами, а як максимум, - експортна виручка в якомусь вигляді в Україну все-таки надходить.
По-друге, оформленням та обслуговуванням горіхового експорту займається один і той же вузьке коло людей і компаній.
В-третіх, щоб сезон не зірвався і ринок не посипався, необхідно виробити єдиний підхід до визначення вартості товару і ціною вирішення проблемних питань. Якби якийсь конфуз або начнись свавілля на місцях, може захитатися вся система, т. до. цього делікатного товару потрібні або швидка доставка, або належні умови зберігання.
По-четверте, як тільки хтось намагається проскочити кордон по-чесному, тобто, офіційно сплативши всі податки, зібравши всі документи і забезпечивши присутність директора компанії-експортера, то відразу ж у такого розумника починаються проблеми. Моментально на місці дозріваючого конфлікту з'являється якась особа-посередник, що пропонує вирішити всі питання оптом за таксою 10-15 тис. дол/фура.
По-п'яте, в нинішньому році очікується, що з України буде відправлено близько 2500-3000 фур горіхів. Тобто, сезонна корупційна рента тільки по цій статті експорту може скласти близько 30 млн дол. Те, що ця схема благополучно існує вже кілька років без зайвого інформаційного ажіотажу можна вважати вірною ознакою серйозної організації бізнесу. З урахуванням наших реалій і традицій, можна укласти, що вся ця схема знаходиться під єдиним корупційним контролем, чиї "приводні ремені" йдуть на саму верхівку правоохоронних структур.
Тепер інформація до роздумів. Керівництво ГФС і Держмитниці сьогодні агітує експортерів платити 40-50 тис. грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) замість 10 тис. дол корупційного податку за фуру, не користуватися послугами фіктивних СПД і повертати валютну виручку в обмін на безпроблемний легальний експорт і відсутність корупційної здирництва на кордоні. Прокуратура в цей же час починає відкривати кримінальні провадження проти співробітників ГФС, які виявили фіктивні СПД серед експортерів.
У коментарі на Facebook Володимир Хоменко підтвердив правильність таких роздумів на дану тему, а також допоміг уточнити деякі питання. Прогнозуючи можливість наведення порядку в цій сфері зовнішньоекономічної діяльності, Хоменко висловив несподіваний оптимізм.
"Навіть коли з проблемою починає боротися всього один правоохоронний орган, відбувається одна принципово важлива річ - організатори і учасники злочинної схеми починають усвідомлювати, що більше немає 100% гарантії. А тіньова сфера влаштована таким чином, що якщо немає гарантій, то можуть виникнути проблеми і "пред'яви". Брати на себе відповідальність без гарантій мало хто захоче. До того ж ми не одні у цій боротьбі, з нами ще Анатолій Макаренко", - підкреслив Хоменко.
