Думки про проекти податкової реформи: до фіналу далеко

Над проектом податкової реформи працювали всі - від уряду і депутатів до експертів і представників бізнесу. У результаті через півроку після початку роботи вийшли на три різні моделі. Щоб їх обговорити, Президент зібрав Національну раду реформ. Основним посилом Петра Порошенка стало те, що нова податкова система повинна стимулювати зростання економіки, бути простою, але в той же час "рішучою". Чи знайдуть компроміс бізнес і держава, якими можуть бути наслідки реформи, чого хочуть самі підприємці - розбиралася РБК-Україна.

Над проектом податкової реформи працювали всі - від уряду і депутатів до експертів і представників бізнесу. У результаті через півроку після початку роботи вийшли на три різні моделі. Щоб їх обговорити, Президент зібрав Національну раду реформ. Основним посилом Петра Порошенка стало те, що нова податкова система повинна стимулювати зростання економіки, бути простою, але в той же час "рішучою". Чи знайдуть компроміс бізнес і держава, якими можуть бути наслідки реформи, чого хочуть самі підприємці - розбиралася РБК-Україна.

Через 10 днів уряд зобов'язаний подати в парламент проект державного бюджету на 2016 р. А новий Податковий кодекс, норми і ставки якого повинні лягти в основу головного фінансового документа країни, ще не готовий. Майже за півроку напрацьована маса концепцій, стратегій і моделей податкової системи, прийнятних для українського бізнесу і суспільства.

У підсумку на засіданні Нацради реформ було представлено три варіанти: Мінфіну, комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики та експертів. Президент доручив створити нову робочу групу, яка повинна визначитися з остаточною моделлю податкової системи.

Знайти компромісний варіант складно, але Петро Порошенко поставив завдання: результатом податкової реформи має стати економічне зростання. Система повинна бути зрозумілою, легкої в адмініструванні і адаптованої до вимог Європейського союзу.

РБК-Україна запропонувало представникам профільних організацій, учасникам ринку та членам податкового комітету поділитися своєю думкою щодо запропонованих проектів податкової реформи.

Артур Сомов, фінансовий директор ПАТ "Карпатигаз"

Що стосується газодобувної діяльності, то зниження рентних ставок для приватних компаній, так як законопроект не передбачає змін для "Укргазвидобування" та договорів про спільну діяльність, залучить іноземних інвесторів.

Але, з іншого боку, "Укргазвидобування" з урахуванням договорів про спільну діяльність здійснює близько 80% всього видобутку газу в Україні. Тому на збільшення газовидобутку ми не особливо розраховуємо. Основна частка ринку не буде порушена зниженням ренти.

Що стосується в цілому реформи, то я підтримую варіант Мінфіну. Він досить зрозумілий і прозорий. Добре, коли в системі мінімальна кількість податків і всі вони за однією ставкою - 20%. Я розумію, що це трохи популістський захід, і нехай це і звучить не по-фінансовому, але виглядає симпатично.

Особисто для нашої компанії витрати на зарплату становлять мізерний відсоток, тому зниження фіскального тиску в цій сфері для нас великої ролі не грає. Але ми швидше виняток, ніж правило, тому що для 99% українського бізнесу - це буде значний плюс. Хоча я думаю, що 100% зарплат не буде виведено з тіні, але це більше пов'язано з суб'єктивними причинами - недовірою бізнесу.

Навіть якщо загальне податкове навантаження буде знижено до 5%, то все одно залишиться частина підприємців, які будуть платити зарплату в конвертах. І тут якраз мова про податкову культуру населення і підприємців. Але, загалом-то, 20-відсоткова шкала в середньостроковій перспективі повинна збільшити надходження до бюджету.

Володимир Остапюк, директор Асоціації "Укргорілка"

У першій версії законопроекту про збільшення ставок акцизного податку для алкогольних напоїв передбачалося збільшення на індекс інфляції в розмірі 26,7%. Тепер з'явилося збільшення на 50% для алкогольної галузі та на 40% - для тютюнової. Нам щороку заплановано збільшення ставок ще на 5% протягом 5 років, тютюнової галузі - на 7%. Чому? Логіки не бачу.

Виходячи з чого здійснювався розрахунок ставок і періодів? У нас тільки в січні-липні 2015 р. падіння виробництва горілки та лікеро-горілчаних виробів склало 27,4%, падіння реалізації на внутрішньому ринку - 25,5%, зниження експорту - більш ніж на 50,6% порівняно з таким же періодом 2014 р.

Підняття ставки в півтора рази (з 70,53 до 105,79 грн. за 1 л 100% спирту) просто обвалить ринок, і ніяка електронна марка не допоможе. Це пряме стимулювання нелегального виробника. Якщо зараз нелегальний ринок становить від 30 - 40%, за різними оцінками експертів, то за новими ставками це вже буде 70%.

Спочатку потрібно вирішити питання з контролем і нелегальним ринком і тільки потім збільшувати податки. Тільки тоді можна буде збільшити надходження в бюджет. Ми завжди говорили, що алкогольний ринок може потягнути не більше 5-відсоткового щорічного збільшення ставок. Про 5% - нас почули, але окрім цих 5% хочуть ще й індексацію додавати, а це вже зовсім інші цифри.

На жаль, введення електронної акцизної марки буде контролювати легальний ринок, який і так платить податки. А ті, хто торгує горілкою на ринку на привокзальній площі без ліцензій на торгівлю, продукцією без марок акцизного податку - ті і далі і будуть її продавати.

Нагадаю також, що система електронної марки обговорювалася останні три роки, але досі так і не була впроваджена. Зараз з нами ніхто не веде діалог, хоча ми є основними замовниками електронних марок акцизного податку та зацікавлені у прозорості ринку. Ніхто не обговорює розмір ставок акцизного податку і не враховує показники галузі.

Після презентації податкової реформи Президент дав доручення створити робочу групу із включенням до неї представників громадськості для обговорення всіх її положень. Сподіваємося, асоціацію включать до складу такої робочої групи, і алкогольна галузь буде почута.

Олексій Калініченко, менеджер з питань фіскального регулювання "Філіп Морріс Україна"

Мінфін проігнорував пропозиції галузі, які обговорювалися у форматі "індустріальної платформи". Пропозиції про різке збільшення акцизу, як компенсатора зниження ЄСВ, були вперше озвучені тільки 3 вересня.

Помилково очікувати збільшення надходжень до бюджету від акцизу, коли споживач обирає найдешевший доступний товар і безперешкодно може придбати підроблені або контрабандні сигарети. Ми сподіваємося, що Мінфін зробить реальні кроки з впровадження сучасної системи контролю за обігом підакцизних товарів.

2 вересня ми успішно завершили тестування такої системи на основі технології Codentify (спеціальна система відстеження руху сигарет та ідентифікації товару, - ред.) спільно з ДФС, продемонструвавши комплексний електронний контроль достовірності продукції, відстеження маршруту переміщення сигарет, сплати акцизу. Впровадження такої системи допоможе державі ефективніше протистояти зростаючому потоку контрабандної продукції з сусідніх країн.

Олександр Когут, директор відділу корпоративних питань JTI

Цільова команда з проведення податкової реформи професійно організувала процес обговорення можливих змін. Виробники тютюнової продукції були запрошені на кілька зустрічей для обговорення головних галузевих питань: довгостроковій акцизної політики, термінів підвищення ставок акцизу до європейського рівня (90 євро/1000 шт.), структури акцизу, індексації, податку на реалізацію підакцизних товарів і так далі.

Всі учасники обговорення погодилися, що у податковій реформі має бути дотриманий баланс між суспільними інтересами, інтересами держави і бізнесу. На жаль, у проекті податкової реформи, в його частині, що стосується тютюнової галузі, аргументи галузі не були враховані.

Різке підвищення акцизу на тютюнову продукцію на 40% становить загрозу для податкових надходжень у бюджет. За нашими прогнозами, до 2015 р. акциз на сигарети принесе до бюджету 20,4 млрд грн, що на 13% більше, ніж в 2014 р. Щоб зберегти надходження в бюджет на цьому рівні, підвищення акцизу повинно бути поступовим, рішення про наближення ставок податку до європейського рівня повинно прийматися з урахуванням девальвації національної валюти і зниження купівельної спроможності українців.

Реальні доходи українців впали на 23,5%, за даними Державної служби статистики за перший квартал 2015 р. Український курець за підсумками року буде витрачати 18% свого денного доходу на сигарети, - це значно більше, ніж у сусідніх країнах та в більшості країн ЄС.

Підвищення ставок акцизу на 40% призведе до зростання цін на сигарети на 3,5-5 грн залежно від цінового сегменту. Середньозважена ціна легально виробленої пачки сигарет зросте на 30%, до 18,5 грн за пачку. Різке зростання цін змусить курців купувати більш дешеву нелегальну продукцію, і зробить контрабанду сигарет в Україну значно більш вигідною. У 2015 р. більша частина контрабандних сигарет надходить в Україну з Білорусії, Росії та Молдови. У червні контрабандна продукція коштувала від 8,2 грн. до 11,9 грн за пачку.

При цьому, за нашими оцінками, за підсумками 2015 р. середньозважена ціна пачки сигарет, з якої сплачено всі податки, перевищить 14 грн. За даними за червень, контрабандна і контрафактна тютюнова продукція займає понад 2% ринку. Якщо ціни на сигарети виростуть на 3,5-5 грн, в 2016 році нелегальна продукція може зайняти до 15% ринку, що означає втрату 5 млрд грн податкових надходжень.

При цьому угода про асоціацію з ЄС не передбачає обов'язкового підвищення акцизу на сигарети до європейського рівня протягом п'яти років. Навпаки, Директива 2011/64/ЄС рекомендує приймати рішення про підвищення з урахуванням регіонального контексту та економічної ситуації. Запропоноване 40-відсоткове підвищення і графік подальших підвищень не відповідає цим принципам.

Досвід нових членів ЄС показує, що різке підвищення акцизу на сигарети має негативні наслідки для бізнесу, споживачів і держави. У Болгарії в 2008-2010 рр. акциз на сигарети був підвищений на 88%, в результаті частка ринку нелегальної продукції зросла з 13% до 45%. У Румунії в 2009 р. були підвищені ставки акцизу на 48%, незабаром після чого нелегальна продукція займала рекордні 36% тютюнового ринку.

Деяким членам ЄС доводилося знижувати ставки акцизу, щоб знизити попит на нелегальну тютюнову продукцію: наприклад, так поступила Угорщина в 2010 р. і Словаччина 2007 р. Практика цих країн показує, що оптимальний термін підвищення ставок акцизу на сигарети до рівня, запропонованого в Директиві ЄС - 13-15 років.

Ніна Южаніна, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики

Президент доручив створити робочу групу і зайнятися загальною концепцією. Якщо буде знайдено компромісне рішення, то Мінфін швидко випише законопроект. Головне - знайти спільну думку. Мене це засмутило, тому що хотілося б вже зараз почути думку людей, які займалися реформою.

На засіданні Нацради реформ не були озвучені деякі "тонкі" моменти. Якщо скасувати пільгову ставку ПДВ до 7% на ліки, то буде подорожчання. Можна повернутися до більш широкого оподаткуванню, але тоді потрібно робити адресну компенсацію. Це ж все треба обговорювати.

У депутатів думка така, що на наступному тижні треба створити робочу групу і за 3-4 дні виписати законодавство. Тобто законопроект повинен бути готовий вже у вересні.

Якщо наша реформа буде тільки для наповнення бюджету, то і зараз вже можна подавати законопроект, а якщо прописувати ліберальні норми, які призведуть до дефіциту бюджету, то потрібно працювати, брати відповідальність і запускати економіку.

У парламенті більшість схиляється до мого варіанту, члени нашого комітету теж, за винятком деяких депутатів. Ми повинні ставити посильні ставки і вимагати прозорості. Закінчився місяць - нехай Кабмін одразу відзвітує, куди були виділені гроші, на що витрачено, кому прийшли. Тоді і культура сплати податків буде інша.

Дмитро Олейник, заступник голови ради Федерації роботодавців України

Всім вже погано від слів "податкова реформа". Єдине, що потрібно реформувати - це навантаження на фонд оплати праці. Потрібно концентруватися не на податковій реформі, а на адмініструванні. Якщо ПДВ досі "висить" через невідшкодування, то це проблема.

Ключове ж питання не в табличках, що їх можна за годину зробити величезна кількість, а в іншому. Всі чекають стимулюючих для бізнесу складових. Польща, наприклад, для свого бізнесу пропонує 100% прискореної амортизації в момент інвестування у виробництво і з моменту встановлення обладнання на баланс. Словаччина - 125%. У Туреччині є програми повернення коштів.

А у нас проблема з ПДВ не вирішена, і інвестор і експортер досі не розуміють, чи розраховувати їм на ці гроші, чи вони так і далі будуть вимиватися. Інвестори йдуть з країни не тому що ставки 20%, 18% або 15%. Вони не прийдуть, навіть якщо ставки будуть всі по 20%. А прийдуть тільки тоді, коли буде довіра, коли вони зрозуміють, що країною дійсно управляють. Поки що влада тільки вибудовує теорії та нічого не змінює.

Тих бізнесменів, яких я знаю, а я знаю багатьох, ставки не лякають - їм це не важливо.

Юлія Дроговоз, віце-президент, голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців

Жодна із запропонованих моделей нам не подобається. Вони всі передбачають збереження електронної системи адміністрування ПДВ та депонування коштів. Раніше погоджувалися з експертними варіантом, поки не вставили туди продовження роботи системи.

ПДВ-рахунки - найголовніша для нас зараз проблема. Але з усіх варіантів найбільш концептуальна модель Ніни Южаніної. Хоча збільшення овердрафту і не врятує бізнес, як і зниження ставки ПДВ до 15%. Тому ми просимо скасування системи електронного адміністрування та збереження єдиного податку в тому вигляді, в якому він є зараз.

Хай залишать малий бізнес в спокої, адже натомість нічого не запропоновано. Нехай бізнес запуститися, працює, йому потрібні стимули. Я боюся, що все буде прийматися за старою схемою - без погоджень з експертами та бізнесом. А в підсумку бізнесу скажуть, як для них все гарно зробили і як тепер жити добре їм стане. Побачимо лише збільшення податкового навантаження. Останні півтора року так все і відбувалося.

Пропозиції ГФС з поліпшення адміністрування податків.

№з/п	Зміст заходу	строк виконання	Очікувані результати
До 01.10.2015 року
1	Спрощених форм податкової звітності: з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб	до 01.10.2015 року	Підвищення рівня адміністрування податків та якості податкового сервісу, спрощення умов ведення бізнесу
2	Запровадження нового електронного сервісу «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронною вигляді з використанням електронного цифрового підпису	До 01.10.2015	Фізична особа - платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит у вигляді електронного через «Єдине вікно подання електронної звітності ДФС». На електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми його доходів. За допомогою такого сервісу фізичні особи можуть отримати інформацію про свої доходи та сплачені податки у вигляді електронного за 3 останні роки. Саме така інформація необхідна громадянам для заповнення декларацій про майновий стан і доходи, отримання субсидій.
3	Зміна підходів до надання податкових консультацій платникам: - Узагальнюючі консультації надаватимуться Міністерством фінансів; - Індивідуальні податкові консультації надаватимуться виключно ДФС та територіальними органами ДФС обласного рівня	До 01.10.2015	Підвищення якості та неупередженості при наданні податкових консультацій платникам
Починаючи з 01.01.2015 року
1	Запровадження однорівневої системи апеляційних оскаржень платника податків	І півріччя 2016 року	Якісний та ефективний розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів, налагодженню конструктивних відносин між платниками податків та органами ДФС; мінімізації негативних наслідків для платників податків та контролюючих органів; економії часу та коштів для сторін при вирішенні податкових спорів
2	Запровадження системи електронного адміністрування акцизного податку для підакцизних товарів (система боротьби з контрабандою і контрафактом підакцизних товарів)	ІІ півріччя 2016 року	Створення ефективного механізму контролю за реалізацією підакцизних товарів, унеможливлення випадків реалізації не облікованих обсягів підакцизних товарів, з яких не сплачений акцизний податок, підґрунтя для дієвої системи боротьби з контрабандною і контрафактною підакцизною продукцією
3	Запровадження системи автоматизованого обліку товарообігу від імпортера/виробника до кінцевого споживача за допомогою ІАН кодів	ІІ півріччя 2016 року	Унеможливлення підміни товару на шляху від його ввезення/виробництва до реалізації